Рішення № 84950327, 15.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року справа № 580/2622/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування ППР,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (вул. Гоголя, 251 м. Черкаси, 18000 (далі - позивач)) з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000 (далі – відповідач)) в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 07.05.2019р. №0073065012 про накладення штрафу у розмірі 136614,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що за результатами проведеної ГУ ДФС у Черкаській області камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних складено Акт від 12.04.2019 №2214/23-00-50-12-007/36299692, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зауважено, що позивачем здійснено операції звільнені від оподаткування відповідно до п. 197.1 Податкового кодексу України, з огляду на що податкові накладні складені за наслідками таких операцій не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Звернуто увагу, що п.1201 1. ст. 1201 ПК України передбачає неоднозначне тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам: не надаватися покупцю та/або складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, в зв`язку з чим податковий орган при проведенні перевірки та прийнятті спірного рішення мав керуватись п.56.21 ст.56 ПК України, яким передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Крім того, зазначено, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних, які не надаються покупцю, не порушує жодних прав інших платників податків, не несе втрат бюджетів з огляду на що податковий орган застосував норму права, яка не передбачає відповідальності за допущені порушення, в зв`язку з чим позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення про накалдення штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - протиправним та таким, що підлягає скасуванню а позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоаолення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

19.09.2019р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обгрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог представником відповідача зазначено, що у зв`язку із виявленим порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, до позивача застосовано штрафні санкції та винесено податкове повідомлення-рішення. Спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки для звільнення від відповідальності, передбаченої п.1201 1. ст. 1201 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. З урахуванням зазначеного, представник відповідача зазначив про необгрунтованість позовних вимог та просив відмовити їх задоволенні.

19.09.2019р. до суду надійшла відповідь на відзив Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, в якій зазначено, що згідно із Формою податкової накладної та Порядком заповнення податкової накладної не існує податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на операції, з постачання товарів /послуг, які оподаткування за нульовою ставкою.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справ встановлено, що 12.04.2019р. ГУ ДФС у Черкаській області була проведена камеральна перевірка Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, про що складено акт № 2214/23-00-50-12-007/36299692.

Висновками акту перевірки встановлено, що позивач несвоєчасно реєстрував 2 податкові накладні/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушив вимоги ст.201.10 ст.201 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки №2214/23-00-50-12-007/36299692, ГУ ДФС у Черкаській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2019р. № 0073065012, яким до позивача застосовано штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 136614,36 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПК України).

Статтею 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; надають інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Обов`язком платника, згідно пункту 16.1.3 статті 16 ПК України, є: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, згідно пункту 16.1.8 – виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки. Доказів про те, що акт перевірки позивачем був підписаний та/або заперечення до акту скеровані відповідачеві після отримання позивачем – не надано, скарг на неправомірність дій з проведення камеральної перевірки не виявлено.

Податковий документ у електронному вигляді – податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інші звітні податкові документи, інформація у яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді – електронний документ, що формується програмним забезпеченням контролюючого органів та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС; пункт 7.1 – платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення; пункт 8 – оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних.

Відповідно до абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (абз. 1 п. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз. 2 п. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Згідно абз. 1 п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (абз. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що посилання позивача про безпідставність складення контролюючим органом Акту камеральної перевірки з посиланням на порушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних є безпідставним, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваного ППР.

Як зазначалось вище, підставою проведення камеральної перевірки є зокрема своєчасність реєстрації платним податків податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення відповідальності до платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі: 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Предметом спору у даній справі є застосування штрафних санкцій за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Дослідивши Податкову накладну №83 від 12.12.2018р., судом вбачається, що в ній проставлено відмітку — не підлягає наданню отримувачу (покупцю) код причини — 02. Податкова накладна №84 від 31.12.2018р., містить відмітку із зазначенням коду причини - 09 - складена на операції звільнені від оподаткування ПДВ.

Суд звертає увагу, що в них заповнені графи I-ІІІ, V Розділу А: загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ, загальна сума ПДВ, у т.ч. за основною ставкою. Усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20). Водночас графи VІІ-ІХ Розділу А "Обсяги постачання за ставкою 0%", "Обсяги операцій, звільнених від оподаткування" не заповнені.

Відповідно до абз.8-10 пп.10 п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №130, до розділу А податкової накладної (рядки I - X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість; у рядках II - IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI.

Абзацом 7 пп.10 п.16 вказаного Порядку, визначено, що у клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Отже, заповнюючи графи I-ІІІ, V Розділу А податкових накладних, позивач задекларував, що його операції, оподатковуються ПДВ.

Суд зауважує, що з аналізу пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, вбачається, що звільнення від відповідальності за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної відбувається за умови реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та від 11.12.2018р. у справі № 807/68/18.

Щодо посилання представника позивача на науково-правовий висновок Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, відповідно до якого, з огляду на неоднозначне (множинне) трактування положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, має діяти презумпція правомірності рішень платника податку та має тлумачитись на його користь. З даного приводу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 112 КАС України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: застосування аналогії закону чи аналогії права; змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Статтею 113 КАС України визначено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Суд зазначає, що науково-правовий висновок Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого не є висновком експерта в галузі права, з огляду на те, що в ньому не досліджувались питання передбачені ст. 112 КАС України, а також він не є доказом в розумінні ст. 72 КАС України.

Суд зазначає, що спір не стосується сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, натомість предметом даного спору є вчасність реєстрації податкових накладних, обов`язок реєстрації якої позивачем не заперечується.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що з огляду на порушення термінів реєстрації податкових накладних №№83,84 на 14 та 2 дні відповідно, суд доходить висновку, що відповідач приймаючи рішення про накладення штрафних санкцій за допущене порушення граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН, діяв в межах та у спосіб визначених ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що відповідачем, при винесенні оскаржуваного рішення, доведено правомірність власних дій з огляду на що позовні вимоги суд вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко