
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2019 р. Справа № 480/3781/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа - акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог від 04.10.2019 просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 ВП № 59843634;
- визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.08.2019 ВП № 59843634.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у відповідача, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, діяльність якого поширюється на м. Київ, були відсутні правові підстави для прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з фізичної особи, яка проживає у м. Охтирка , Сумської області. Зазначає, що майна, яке належить позивачу в місті Києві, у тому числі грошових та негрошових коштів на картковому рахунку в АТ "Перший Український міжнародний банк" на момент відкриття виконавчого провадження та розгляду даної справи не було. У зв`язку із зазначеними обставинами, спірні постанови підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 27.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, справу призначено до судового розгляду на 04.10.2019.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надіслала на адресу суду відзив, у якому зазначила, що оскаржувані постанови є правовірними та в повній мірі відповідають Закону України "Про виконавче провадження".
Так, зазначає, що стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка. Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на цьому рахунку грошових коштів.
Відтак, вважає, що приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.
Наголошує на тому, що оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. Просить відмовити у задоволенні позову.
04.10.2019 розгляд справи було відкладено на 09.10.2019, для надання додаткових доказів по справі та у зв`язку з уточненням позовних вимог.
09.10.2019 у зв`язку з необхідністю залучення третьої особи, розгляд справи було відкладено на 16.10.2019 та залучено акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ "Перший Український Міжнародний Банк") до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
16.10.2019 позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув.
Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибули.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 (а.с. 9).
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося із заявою вих. №106799 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 в валюті гривні, відкритого в АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (а.с. 40).
Як вбачається зі змісту вказаної заяви, у відповідності до вимог ст.ст. 3, 4, 5, 19, 24, 28, п. 1 ч. 1 ст. 26, та ч. 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження", третя особа просила відкрити за місцезнаходженням майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. за №17217 від 25.07.2019 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 коштів у розмірі 12154,86 грн.
У випадку встановлення доходу боржника, третя особа просила звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового стягнення щодо його майна та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. постановою від 20.08.2019 відкрито виконавче провадження №59843634 про примусове виконання виконавчого напису №17217 від 25.07.2019 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. про стягнення з боржника, яким є - ОСОБА_1 на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості у розмірі 12154,86 грн. (а.с. 53).
28.08.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену при примусовому виконанні виконавчого напису № 17217 виданого 25.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з боржника, яким є - ОСОБА_1 на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості у розмірі 12154,86 грн. (а.с. 63).
Вважаючи вищевказані постанови протиправними, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно частини першої статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
За правилами частин першої та другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятись ним на всій території України.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, серед іншого, право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (ч. 2 ст. 24 Закону).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 (а.с. 9).
З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що місце проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , тобто вказана інформація про місце проживання була відома відповідачу (а.с. 45-65).
Отже, відповідачем не дотримано вимоги ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі.
Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач протиправно та всупереч чинного законодавства прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.
Приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, відповідач керувався тим, що кошти позивача, які знаходяться на картковому рахунку, відкритому в АТ "Перший Український Міжнародний Банк", є майном, фактичним місцезнаходженням якого є адреса фінансової установи (м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.), а тому відповідач вважає, що під час прийняття виконавчого документа до виконання про стягнення з ОСОБА_1 коштів, ним не було порушено вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що за вищевказаною адресою знаходиться і стягувач у виконавчому провадженні № 59843634.
Відповідно до пункту 1.27 статті 1 закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно ст. 3 наведеного Закону кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.
Картковий рахунок - це банківський поточний картковий рахунок Клієнта, який відкривається на договірній основі для обліку грошових коштів Клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. По картковому рахунку проводиться облік операцій за платіжними картками Клієнта.
Суд зазначає, що у даному випадку місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, а самі банківські рахунки чи електронні гаманці, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, однак такі рахунки або електронні гаманці не є майном у розумінні положень ст. 190 ЦК України, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових коштів та призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій.
Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 цього ж Кодексу).
Пунктами 3.1, 3.2 ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ (зі змінами) встановлено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.
Поняття «картковий рахунок» було передбачено Постановою НБУ від 19.10.2005 «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» №137, яке втратило чинність на підставі Постанов НБУ №223 від 30.04.2010.
При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що «картковий рахунок» є майном в розумінні ст.190 ЦК України. Так само, не передбачено й визначення місцезнаходження «карткового рахунку» за місцем знаходження будь-якого банку.
Матеріали справи не містять жодних доказів, що на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», знаходяться грошові кошти, що давало би підстави вважати їх майном боржника, відповідно, місцезнаходженням майна боржника. Таким чином, суд зазначає, що відповідач не довів, що позивач має власні кошти на карткових рахунках у АТ «Перший Український Міжнародний банк».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У спірних відносинах відповідач в силу вимог Законів №1404-VІІІ і №1403-VІІ у відношенні до позивача здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі закону, а відтак, в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. є суб`єктом владних повноважень.
З урахуванням вказаного, підлягають стягненню з відповідача за його рахунок на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 243-246, 255, 287, 293, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа - акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 ВП № 59843634.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.08.2019 ВП № 59843634.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (вул. Окіпної Раїси, 4, оф. 35 А , м. Київ, 02002, РНОКПП НОМЕР_4 ) суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 16 жовтня 2019 року.
Суддя С.М. Глазько
Судове рішення № 84949809, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 16.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/3781/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: