Ухвала суду № 84949412, 15.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4111/19

У Х В А Л А

15 жовтня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

за участі секретаря Ягенської К.О., позивача ОСОБА_1 представників: позивача Саінчина С.О. відповідача Орловської І.В. представників третіх осіб КП "Міське капітальне будівництво" Чернецької О.М., Споживчого товариства "Будова-Отрада" Золотоверх М .С . , ТОВ "МКВ-2017" Гавриленко А.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву про поновлення строку звернення до суду, заяву та клопотання про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства "Міське капітальне будівництво", Споживчого товариства "Будова-Отрада", Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ-2017" про визнання протиправними та скасування наказу та містобудівних умов,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.07.2019 року звернувся до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради у якому просить визнати протиправними та скасувати наказ від 02.01.2018 року №01-06/241 яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 03 : будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру. Вид будівництва -«Нове будівництво» за адресою : АДРЕСА_3 , замовник -Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво» та вказані містобудівні умови.

Разом з позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду у якій зазначив, що про оскаржувані містобудівні умови дізнався тільки 24.02.2019 року з офіційної інформації розміщеної на сайті відповідача.

Представник відповідача Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради заперечувала проти задоволення заяви позивача, та подав зі свого боку заяву про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Представник Споживчого товариства "Будова-Отрада" також заперечував проти задоволення заяви позивача та подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ-2017" також заперечував проти задоволення заяви позивача та подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Ухвалою без виходу до нарадчої кімнати суд вирішив розглядати вказані заяви та клопотання разом.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї ж статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками.

Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч.3 ст.123КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як пояснив позивач про наявність оскаржуваного рішення він дізнався тільки 24 лютого 2019 року під час спілкування в соціальній мережі, а тому саме від цього часу для нього починає спливати строк звернення до суду.

Представники відповідача та третіх осіб як на підставу для залишення позову без розгляду вказували на те, що про оскаржувані містобудівні умови позивач повинен був дізнатися ще коли вони були розміщені на сайті Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради в Реєстр містобудівних умов та обмежень, таким чином оприлюднення у вищевказаний спосіб даної інформації визначає момент, коли всі заінтересовані особи повинні були дізнатися про відповідні акти(рішення).

Втім, суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 36). Правила, які регламентують етапи і терміни подачі заяви на судовий розгляд спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і відповідність нормам, а саме, принципу правової визначеності (Canete de Goni v. Spain (Кан`єте де Гоньі проти Іспанії), § 36). Враховуючи вищезазначене, правила, що стосуються предмета спору чи застосування цих правил, не повинні перешкоджати сторонам у отриманні доступного судового захисту (Miragail Escolano v. Spain (Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії); Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic (Звольський та Звольстка проти Чехії), § 51). При цьому відповідні правила не повинні перешкоджати ні «своєчасному» вирішенню спору, ні безпосередній можливості здійснення судового захисту.

Європейським судом з прав людини визнається, що за певних обставин справи практичний та ефективний характер принципу правової визначеності може бути порушено, через низку причин, якими судом визначено, зокрема, але не виключно, проблеми, що стосуються обмеження термінів, існування процесуальних заборон, які унеможливлюють або обмежують можливість звернення до суду, непомірно високу вартість провадження, зважаючи на фінансові можливості особи тощо.

Таким чином, ЄСПЛ визнається можливість та в окремих випадках навіть доцільність відступу від необґрунтованого формалізму у дотриманні принципу правової визначеності.

Така позиція Європейського суду з прав людини сформульована у низці його рішень.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.

У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).

Враховуючи, те що матеріали справи не містять доказів того, що позивач пропустив строк через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися (прийняття оскаржуваного рішення не яким чином не реалізовувалось ані шляхом початку будівництва, ані висвітлюванням у засобах масової інформації), то суд доходить висновку, щодо задоволення заяви позивача.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Щодо заяви відповідача та третіх осіб, щодо залишення позову без розгляду, то вони є похідними від заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, а тому враховуючи те, що суд задовольнив заяву позивача, то відповідно у залишенні позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.ст.121-123, 240, 243, 248КАС України суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.

У задоволенні заяви представника Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про залишення позову без розгляду відмовити.

У задоволенні клопотання представника Споживчого товариства "Будова-Отрада" про залишення позову без розгляду відмовити.

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ-2017" про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2019 року.

Суддя Іванов Е.А.