Ухвала суду № 84948809, 16.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"16" жовтня 2019 р. справа № 809/1655/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.

при секретарі Мула Х.О.

за участю:

представника відповідача – Бондара О.М.

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000942204 та № 0000952204 від 11.12.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000942204 та № 0000952204 від 11.12.2013 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 року, позов задоволено повністю. Скасовано повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000942204 та № 0000952204 від 11.12.2013 року.

Згідно постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 у справі № 809/1655/14 – скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

09.09.2019 року справа № 809/1655/14 супровідним листом Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 № 809/1655/14/46352/19 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2019 року, справа передана головуючому судді Матуляку Я.П.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року постановлено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 23.09.2019 року о 10:00 год.

У судове засідання призначене на 10:00 год. 23.09.2019 представник позивача не прибув, направив 20.09.2019 на адресу суду клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти на пізніший термін у зв`язку із неможливістю прибути в судове засідання через участь представника в іншій судовій справі відповідно до повідомлення Верховинського районного суду Івано-Франківської області. На підтвердження чого долучив до клопотання копії повідомлення щодо розгляду справи від 06.09.2019 (т.4 а.с.28-30).

У судові засідання призначені на 10:00 год. 30.09.2019, 10:00 год. 09.10.2019 та 10:00 год. 16.09.2019 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув.

Безпосередньо перед початком засідань на адресу суду подав клопотання аналогічного змісту, в яких просив розгляд справи відкласти на пізніший термін, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку належного представника. Жодних доказів, що підтверджують причини неявки у судове засідання представника, до клопотань від 30.09.2019, 09.10.2019 та 16.10.2019 не додано.

16.10.2019 судом поставлено на розгляд питання про залишення позову без розгляду.

Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд бере до уваги, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки у судове засідання учасників справи.

Згідно із частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статі 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Однак судом визнаються неявки представника позивача неповажними, оскільки до відповідних клопотань не надано жодних належних доказів в підтвердження обставин, які б вказувала на неможливість його участі у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки має місце зловживання позивачем своїх прав та неодноразові неявки у підготовчі засідання без поважних причин, без надання підтверджуючих доказів про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд приймає до уваги, що неявка позивача чи його представника перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом. Більше того, зважаючи на викладені в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 рекомендації та вказівки для суду першої інстанції під час нового розгляду даної справи, які передбачають необхідність надання пояснень та додаткових доказів зі сторони позивача, з метою встановлення усіх фактичних обставин у справі, суд зазначає, що розгляд справи по суті за відсутності представника позивача на підставі наявних у ній доказів є неможливим.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка представника позивача у підготовчі засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка представника позивача у підготовчі засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.

Згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд, серед іншого, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000942204 та № 0000952204 від 11.12.2013 року - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Матуляк Я.П.