Рішення № 84947047, 08.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року Справа № 160/2815/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Лінде Газ Україна» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Лінде Газ Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення рішення № 00183855341 від 06.12.18 р в частині, а саме щодо порушення строку реєстрації податкової накладної № 2827 (дата складання 31.01.17 року) на суму 501317,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних до позивача застосовано протиправно, оскільки спірні податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), що є підставою для не застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2019р. відкрито провадження по справі № 160/2815/19 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до розгляду з 06.06.2019р у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

15 травня 2019р. на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в якій, на підставі ч.5 ст. 262 КАС України, просить провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року в задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін – відмовлено.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняті на підставі та у спосіб визначені законом, оскільки акт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних не заперечується позивачем. Посилання позивача на наявність підстав для звільнення від застосування штрафу не приймаються відповідачем, оскільки спірні податкові накладні складені для операцій, що не звільнені від оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошене повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, першим днем для прийняття рішення по даній справі є 06.07.2019 – вихідний день (субота), у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 08.07.2019р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу ПДА Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Саловою Вікторією Миколаївною було проведено камеральну перевірку ПрАТ «Лінде Газ Україна» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за січень, березень 2017 року, січень-вересень 2018 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у березні, квітні 2017 року, лютому, вересні, жовтні 2018 року.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт № 68660/04-36-53-41/05761850 від 28.11.18 р.

Згідно з висновком Акту перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації по 31 податковій накладній в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за січень, березень 2017 року, січень-вересень 2018 року на загальну суму податку на додану вартість 575 108,71 грн.

Як встановлено перевіркою, позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних на суму ПДВ 575108,71 гривень.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 120-1. 1 ст. 120-1 Кодексу, ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено ППР від 06.12.2018 №0018385341 щодо застосування штрафу на загальну суму 107689,60 грн., а саме: у розмірі 10% на суму 7351,09 грн. (затримка до 15 календарних днів); у розмірі 20% на суму 100299,09 грн. (затримка від 16 до 30 календарних днів); у розмірі 30% на суму 4,38 грн. (затримка від 31 до 60 календарних днів); у розмірі 40% на суму 35,04 грн. (затримка від 61 до 365 календарних днів) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки та із прийнятим повідомленням-рішенням №0018385341 від 06.12.18 року в частині, а саме щодо порушення строку реєстрації податкової накладної №2827 (дата складення 31.01.17 року) на суму 501 317,46 грн. позивач звернувся із скаргою № 1081 від 21 грудня 2018 року на податкове повідомлення - рішення №0018385341 від 06.12.18 року до Державної фіскальної служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги позивача за №8057/6/99-99-11-06-01-25 від 19.02.19 р. на податкове повідомлення-рішення №0018385341 від 06.12.18 залишене без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

За положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, на платника податків покладено обов`язок по реєстрації податкової накладної в межах зазначених строків. При цьому обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та не залежно від ставки податку.

Пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачає, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Суд зазначає, що наведена редакція пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України чинна з 01.01.2017 (у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII), тобто й станом на час виникнення спірних правовідносин. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №816/1488/17 зауважив, що системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

За змістом постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, якщо податкові накладні містять код ставки ПДВ « 7» або « 20», такі податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість. Тому, порушення строків реєстрації таких податкових накладних має наслідком відповідальність згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Суд зазначає, що спірна податкова накладна №2827 від 31.01.2017р. по якій відповідачем встановлено порушення строку реєстрації містить відмітку про те, що така податкова накладна не надається отримувачу (покупцю). До того ж, така накладна складалась не за результатами операцій з реалізації товарів/послуг, а за наслідком власного податкового кредиту на пільгову ставку 20%. Така податкова накладна містить код ставки ПДВ «20», тип причини - 14.

Доказів того, що спірна податкова накладна складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою позивачем не надано.

З урахуванням вказаного висновку Верховного Суду у справі №816/1488/17, суд дійшов висновку про те, що порушення строку реєстрації податкової накладної №2827 від 31.01.2017р., зазначеної у Таблиці акту № 68660/04-36-53-41/05761850 від 28.11.18р., зумовлює відповідальність, передбачену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Крім того, безпідставними є посилання позивача на положення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України, оскільки презумпція правомірності рішень платника податку застосовується у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Разом з цим, в даному випадку, презумпція правомірності рішень платника податку не може застосовуватись у зв`язку із однозначністю нормативного регулювання спірних правовідносин. Доводи позивача не враховують змін, які відбулися у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII, а тлумачення норм здійснюється вибірково.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні, а відповідач не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст.241-250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Лінде Газ Україна» (49074, м.Дніпро, вул.Киснева, 1, ЄДРПОУ 05761850) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині – відмовити.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова