Ухвала суду № 84946413, 04.10.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13041/19

Провадження №1-кс/369/4033/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: слідчого судді Медведського М.Д., при секретарі Головатюк В.В, за участю прокурора Мокрицької І.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області лейтенанта поліції Чернець А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українець, уродженець м. Армянськ, Красноперекопського району, АР Крим, не одруженого, маючого середню освіту, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз засудженого вироком від 14.03.2017 Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 КК України до одного року позбавлення волі. Звільненого по відбуттю строку покарання - 27.07.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області лейтенант поліції Чернець А.А., за погодженням із прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури юристом 1 класу Хмарук Є.Ю., звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200004564 від 24.09.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України.

Слідчий свої вимоги мотивує тим, що 11.09.2019 приблизно 14:00, ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в приміщенні Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення, який розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Хрещатик, 83, де шляхом вільного доступу потрапив до службового кабінету психолога, де повторно незаконно, таємно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi 3S Pro 3/32 Gb Gold», IMEI: НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_2 який відповідно до висновку експерта №3285/19 від 26.09.2019 становить вартість 2 333,60 гривень.

Після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився за власним розсудом, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 2 333,60 гривень.

03.10.2019 ОСОБА_1 слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області за погодженням із прокурором повідомлено про підозру у вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Армянськ, Красноперекопського району, АР Крим, не одруженого, маючого середню освіту, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз засудженого вироком від 14.03.2017 Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 КК України до одного року позбавлення волі. Звільненого по відбуттю строку покарання - 27.07.2017 року.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 26.09.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 26.09.2019, ОСОБА_4 від 26.09.2019, протоколом ОМП від 25.09.2019, проведеним слідчим експериментом з підозрюваним, а також іншими доказами в їх сукупності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є злочином середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідка, поетрпілого;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній раніше неодноразово судимий за корисливі злочин, а саме, за ч. 1, 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 190, КК України, у зв`язку з чим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років позбавленням волі (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:

?підозрюваний немає постійного місця проживання, постійного місця роботи та законного джерела доходів;

?підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання з метою переховуватися від органів розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.

Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання свідків, зможе незаконно впливати на них. На даний час з останніми проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, тому він зможе впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняті та не погашені в законному порядку судимості, зокрема, останній раз засудженого вироком від 14.03.2017 Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 КК України до одного року позбавлення волі. Звільненого по відбуттю строку покарання - 27.07.2017 року, разом з тим, останній знову вчинив умисний корисливий злочин. Що означає, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став.

Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , тому просив суд задовольнити клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці в межах строку досудового розслідування в арештному домі державної установи «Київський слідчий ізолятор» до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українець, уродженець м. Армянськ, Красноперекопського району, АР Крим, не одруженого, маючого середню освіту, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз засудженого вироком від 14.03.2017 Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 КК України до одного року позбавлення волі. Звільненого по відбуттю строку покарання - 27.07.2017 року.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

В даному випадку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вишляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:

-переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду;

-незаконно впливати на потерпілого або свідків;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є злочином середньої тяжкості та буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, шляхом здійснення фізичного чи психологічного тиску.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий.

Таким чином, слідчий суддя вважає реальними ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючи обставин, необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючи матеріалів стосовно підозрюваного.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_7 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 38 000 грн., встановленої станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області лейтенанта поліції Чернець А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українець, уродженець м. Армянськ, Красноперекопського району, АР Крим, не одруженого, маючого середню освіту, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз засудженого вироком від 14.03.2017 Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 КК України до одного року позбавлення волі. Звільненого по відбуттю строку покарання - 27.07.2017 року - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українець, уродженець м. Армянськ, Красноперекопського району, АР Крим, не одруженого, маючого середню освіту, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз засудженого вироком від 14.03.2017 Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 КК України до одного року позбавлення волі. Звільненого по відбуттю строку покарання - 27.07.2017 року - строком на 60 діб до 02.12.2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 38 000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119

Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

р/р 37312095018661

Банк отримувача (ГУДКСУ) Державна казначейська служба України, м. Київ

Код банку (МФО ГУДКСУ) 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 02 грудня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 04.10. 2019 року о 16 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя М.Д. Медведський