Ухвала суду № 84946308, 11.10.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"11" жовтня 2019 р. Справа № 363/4316/19

УХВАЛА

11 жовтня 2019 року суддя Вишгородський районний суд Київської області Чірков Г.Є., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до Вишгородського відділення ПАТ «Київоблгаз» про захист прав споживачів шляхом незаконними дії оператора газорозподільних мереж (ПАТ"Київоблгаз") при здійснення обліку природного газу, використаного побутовим споживачем, в частині, приведення об"єму спожитого газу до стандартних умов, з вимогою, не використовувати даний коефецієнт, при обчислені використаного газу.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником садового будинку АДРЕСА_1 . Зазначив, що він отримує послуги з газопостачання і сплачує кошти за спожитий газ, відповідно до показників лічильника. Вчасно та без затримки. Однак він випадково дізнався, що у нього існує борг за несплату нарахованого коефіцієнту у сумі 667 грн. Вважає, що відповідачем завищено об`єми природного газу до стандартних умов та нараховано йому додатковий коефіцієнт, а відтак порушено його права, як побутового споживача.

В поданій заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити відповідачу проводити облік природного газу використаного ним, як побутовим споживачем та нараховувати додатковий коефіцієнт (додаткові гроші).

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може на будь-якій стадії розгляду справи забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно роз`яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

З висловлених у заяві мотивів та з огляду на характер спірних правовідносин не можна допустити, що існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про зобов`язання повернути зайво сплачені кошти та зобов`язати здійснювати облік використаного газу за фактичними показниками лічильника.

Крім того, заборона проводити облік природного газу використаного позивачем, як побутовим споживачем та нараховувати додатковий коефіцієнт фактично призведе до вирішення спору без розгляду справи по суті, чого суд зробити не вправі.

При цьому, суд не може дійти висновку, що обраний вид забезпечення позову слугуватиме меті його застосування.

Підстав вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову у суду немає.

З цих підстав суд не може дійти висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення, а тому заява про це задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя