Ухвала суду № 84946279, 15.10.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"15" жовтня 2019 р. Справа № 363/1716/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді – Баличевої М.Б., за участю секретаря Рибки І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 363/1716/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 та приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. про визнання недійсним договорів дарування, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2018 року по цивільній справі № 363/1716/18, а саме: зняття арешту з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882401:07:295:0173, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знахдиться за адресою: АДРЕСА_1 , які відповідно до договорів дарування від 29.08.2017 року від 29.08.2017 року, зареєстрованого за № 499 та від 30.09.2017 року, зареєстрованого за № 557, посвідчених приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. належать на праві приватної власності – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Заява обґрунтована тим, що ухвалою від 19 вересня 2019 року Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 та приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. про визнання недійсним договорів дарування залишено без розгляду. Під час розгляду справи ухвалою суду від 27 червня 2018 року з метою забезпечення позову накладено арешт на майно, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882401:07:295:0173, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знахдиться за адресою: АДРЕСА_1 , які відповідно до договорів дарування від 29.08.2017 року від 29.08.2017 року, зареєстрованого за № 499 та від 30.09.2017 року, зареєстрованого за № 557, посвідчених приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. належать на праві приватної власності – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

При залишенні позовної заяви без розгляду, судом не було вирішено питання щодо скасування заходів забезпечення позову. На даний час у застосуванні таких заходів відсутня необхідність, а існуючі обтяження перешкоджають у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

15 жовтня 2019 року представником відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надано заяву про розгляд справи без її участі.

Інші учасники розгляду справи в судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд заяви були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У зв`язку з тим, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду, при цьому положення статті 158 ЦПК України не встановлюють заборони проводити розгляд цього питання за відсутність учасників процесу, суд визнав можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову у відсутність осіб, що не зявились, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду даного питання.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову з наступних підстав.

Встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 та приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. про визнання недійсним договорів дарування залишено без розгляду. Ухвала суду набрала законної сили 07.10.2019 року.

В процесі розгляду вказаної цивільної справи, а саме 27.06.2018 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області було накладено арешт на майно, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882401:07:295:0173, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знахдиться за адресою: АДРЕСА_1 , які відповідно до договорів дарування від 29.08.2017 року від 29.08.2017 року, зареєстрованого за № 499 та від 30.09.2017 року, зареєстрованого за № 557, посвідчених приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. належать на праві приватної власності – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

При залишенні позовної заяви без розгляду, судом не було вирішено питання про зняття раніше накладеного арешту на вищезазначене нерухоме майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно роз`яснень, що містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є всі підстави для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки ухвала суду про залишенн позовної заяви без розгляду набрала законної сили, а тому потреба в забезпеченні позову відпала.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», ст.ст. 158, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про скасування заходів забезпечення позову – задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, що були вжиті на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2018 року, у вигляді арешту житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882401:07:295:0173, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знахдиться за адресою: АДРЕСА_1 , які відповідно до договорів дарування від 29.08.2017 року від 29.08.2017 року, зареєстрованого за № 499 та від 30.09.2017 року, зареєстрованого за № 557, посвідчених приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. належать на праві приватної власності – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Б. Баличева