Рішення № 84941986, 04.10.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа 336/2963/19

Провадження № 2/336/2343/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вище вказаним позовом, в якому зазначила, що 16.01.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 79 за кредитним договором № Z02.211.74833 від 13.10.2017 р. про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів за період з 13.04.2018 р. по 05.12.2018 р. включно у розмірі: 76884,36 грн. – основний борг; 14798,75 грн. – прострочений борг; 1492,21 грн. – прострочені проценти; 109,98 грн. – строкові проценти; 2680,92 грн. – нарахована плата за обслуговування кредиту; 28385,15 грн. – прострочена плата за обслуговування кредиту; 43957,35 грн. – пеня; 1900 грн. – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 170208,72 грн.

Вважає, що виконавчий напис від 16.01.2019 р. є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються ЗУ «Про нотаріат», Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив норми законів. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без врахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Посилаючись на вище викладене, ОСОБА_1 просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 79, вчинений 16.01.2019 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з неї на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 170208,72 грн.

Ухвалою від 15.05.2019 р. у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 04.06.2019 р.

04.06.2019 р. підготовче судове засідання було відкладено на 15.07.2019 р. за клопотанням представника відповідача на підставі п.3 ч.2 ст.198 ЦПК України.

15.07.2019 р. закрито піготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 04.10.2019 р.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.66-68).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в процесі розгляду справи подав відзив на позовну заяву (а.с.32-37), в якому просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа – приватний нотаріус Гуревічов О.М. до суду не з`явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, пояснень по суті позову не подавав.

На підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, справу було розглянуто за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію сторін, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом з письмових доказів, 16.01.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 79 за кредитним договором № Z02.211.74833 від 13.10.2017 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» грошових коштів за період з 13.04.2018 р. по 05.12.2018 р. включно: у розмірі 76884,36 грн. – основний борг; 14798,75 грн. – прострочений борг; 1492,21 грн. – прострочені проценти; 109,98 грн. – строкові проценти; 2680,92 грн. – нарахована плата за обслуговування кредиту; 28385,15 грн. – прострочена плата за обслуговування кредиту; 43957,35 грн. – пеня; 1900 грн. – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 170208,72 грн. (а.с.11).

На підставі згаданого виконавчого напису, Шевченківським відділом державної виконавчої служби м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області 21.04.2019 р. відкрито виконавче провадження № 58443686 (а.с.9).

Постанова про відкриття провадження була направлена ОСОБА_1 21.04.2019 р. (а.с.6).

Згідно з частиною першою статті 1 ЗУ «Про нотаріат», нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Згідно зі ст.. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом не встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичних осіб; строк, за який час має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в ЗУ «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому ст.. 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, необхідно не обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряти доводи боржника в повному обсязі й встановити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Враховуючи, що позивач оспорює існуючу на момент вчинення виконавчого напису заборгованість, та 10.04.2018 р. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ПАТ «Ідея Банк», про поділ спільного майна подружжя, де однією з вимог є визнання за відповідачем ОСОБА_2 зобов`язань позичальника за кредитним договором (а.с.13-15), суд вважає, що виконавчий напис № 79, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. від 16.01.2019 р. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (м.Львів, вул.Валова, б.11, код ЄДРПОУ 19390819) (третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 79, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 16 січня 2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за договором № Z02.211.74833 від 13.10.2017 р. за період з 13.04.2018 р. по 05.12.2018 р. в розмірі 170208 гривень 72 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 15 жовтня 2019 року.

Суддя О.В.Дмитрюк