Рішення № 84937483, 09.10.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/102/19

Номер провадження 2/629/544/19

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання -Заводяної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Харківського виконавчого округу Кудряшов Дмитро Вячеславович про захист прав споживача та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Укрсоцбанк»(який є правонаступником ПАТ«Укрсоцбанк»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., приватний виконавець Харківського виконавчого округу Кудряшов Д. В. про захист прав споживача та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.12.2018 року ним було отримано поштову кореспонденцію, яка надійшла на його ім`я від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. У поштовому конверті містилися документи, з яких він дізнався про він є боржником у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису № 25123 виданого 31.10.2017 року Чуловським В.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості, що виникла по договору кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 842/1-27/40/7-007 від 03.08.2007 року. Загальна сума заборгованості становить 4866,96 швейцарських франків. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, він дізнався про те, що 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис, в якому зазначено, що строк платежу по кредитному договору за яким пропонується стягнення (Договір кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 842/1-27/40/7-007 від 03.08.2007 року) настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.12.2015 року по 12.09.2017 року. Сума заборгованості у розмірі 4866,96 швейцарських франків 96 сантимів та складається з: прострочена заборгованості – 4508,00 швейцарських франків; простроченої заборгованості по нарахованих % - 358,96 швейцарських франків; суми плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими що порушують його права споживача, а вказаний виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим просив визнати незаконними дії відповідача щодо здійснення агресивної підприємницької практики, яка фактично містить елементи примусу, докучання та неналежного впливу у відношенні до нього та полягає у безпідставному нарахуванні йому процентів за Кредитним договором у період дії особового періоду; визнати виконавчий напис, вчинений 31.10.2017 року Чуловським Володимиром Анатолійовичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 25123, таким, що не підлягає виконанню. Позивач зазначив, що дійсно, між ним та відповідачем 03.08.2007 року було укладено Договір кредиту № 842/1-27/40/7-007 на купівлю автотранспортних засобів (далі-Кредитний договір). Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 17195,00 швейцарських франків зі сплатою 3,20 процентів річних. Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору, кредит надавався Позичальнику на наступні цілі: для оплати придбаного автомобіля марки SAMAND, 2007 року випуску, сірого кольору, згідно з рахунком – фактури № АС 28/07-01 від 28.07.2007 року укладеним з ТОВ «Міраж». Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що надання кредиту здійснюється шляхом видачі позичальнику готівкових коштів в іноземній валюті (шв. франків) позичкового рахунку № НОМЕР_1 , з наступною їх конвертацією (обміном) через операційну касу Кредитора в гривні та прийняттям суми в гривнях для перерахування на цілі, визначені п. 1.2 цього договору. Відповідно до пункту 2.2. «Кредитного договору», моментом (днем) надання Кредиту вважається день списання з позичкового рахунку позичальника коштів в сумі Кредиту згідно з цим Договором. Факт надання йому готівкових коштів в іноземній валюті відповідно до умов Кредитного договору підтверджується заявою на видачу готівки № 152 від 03.08.2007 року (далі- Первинний документ-1), квитанцією № 76569а від 03.08.2007 року (далі- Первинний документ-2), незважаючи на ту обставину, що ніяких грошових коштів на руки він ніколи не отримував. При цьому купівля іноземної валюти відбулася за курсом значно нижчім ніж той який було зазначено у Первинному документі - 1. Таким чином, завдяки вказаній операції відповідача, позивач фактично не доотримав за Кредитним договором суму у розмірі 1960,94 грн. Вказані кошти він вимушений був самостійно доплачувати продавцю за договором № 1/02-08-07 купівлі продажу автомобіля в кредит від 02.08.2007 року (далі- Договір купівлі продажу). Зазначив, що він сумлінно виконував свої зобов`язання за Кредитним договором, однак значне зростання обмінного курсу валюти кредиту по відношенню до національної валюти України у 2010 році стало перешкодою для можливості подальшого дотримання його умов; його доходи про які зазначено у анкеті при отриманні кредиту, по незалежним від нього причинам (кризова ситуація у економіці України, значне здешевлення гривні по відношенню до валюти кредиту) поставили його фактично за межі можливостей існування. Тобто подальше порушення умов договору фактично сталося з об`єктивних, незалежних від нього причин. З метою врегулювання виниклої ситуації, він звернувся до начальника Гагарінського відділення групи відділень № 1 Департаменту роздрібних продаж Північно-Східного макрорегіону (м. Харків) ПАТ «Укрсоцбанк». Йому було запропоновано розстрочення сплати заборгованості шляхом укладання договору про внесення змін до Кредитного договору. За запропонованими умовами, для нього фактично зменшувався розмір щомісячної оплати за Кредитним договором, але збільшувалася загальна сума, що підлягала поверненню та змінювався кінцевий строк його повернення до 02.08.2016 року. Не маючи іншого виходу, на запропоновані умови він погодився, та 18.05.2010 року між ним та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору кредиту №842/1-27/40/7-007 на купівлю автотранспортних засобів від 03.08.2007 року (далі- Додаткова угода). 16.05.2011 року між ним та відповідачем було підписано договір про внесення змін до Договору кредиту №842/1-27/40/7-007 на купівлю автотранспортних засобів від 03.08.2007 року (далі- Договір про внесення змін). Незважаючи на дійсну мету оформлення Договору про внесення змін у його преамбулі зазначено, що у зв`язку з переходом Кредитора на нове програмне обслуговування в ІБС «FlexCube», сторони дійшли згоди Договір кредиту викласти в новій редакції. Відповідно до пункту 1.1. «Договору про внесення змін» Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 17195,00 швейцарських франків зі сплатою 3,20 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку визначених в Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною, надалі за текстом «Кредит» на умовах визначених цим Договором. Також позивач зазначив, що всупереч вимог Закону України “Про захист прав споживачів”, ст. 1046 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат” та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, матеріали виконавчого провадження та виконавчий напис не містять боргового документу, заяви на видачу готівки тощо які б підтверджували отримання позивачем від відповідача вказаної суми тобто первинних документів. Нотаріус вчинив виконавчій напис на підставі поданих документів, не підтверджуючих безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи(платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Відтак у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. не було підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірним. Крім цього, виконавчий напис, виданий нотаріусом було вчинено зі спливом строку вчинення та поза межами дії Кредитного договору. Також позивач зазначив, що на виконання Указу Президента України від 21.07.2014 року № 607/2014 «Про часткову мобілізацію», він був мобілізований та проходив службу у лавах Збройних Сил України та в період з 24.09.2014 по 23.09.2015 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській області та є учасником бойових дій. Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період". В постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N 205/1993/17-ц (касаційне провадження N 61-1664св17) установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991-ХІІ, військовослужбовцям з початку і до закінчення особового періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особового періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. У зв`язку з цим дії відповідача щодо нарахування йому процентів, є незаконними та такими, що порушують його права споживача.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Крім того, зазначив, що на даний час він є резервістом та до теперішнього часу періодично проходить військову службу на відповідних зборах.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності та за безпідставністю вимог. Надав відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону № 3425-ХІІ нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. На момент вчинення виконавчого напису, всі вищевказані підстави та умови були дотримані як відповідачем, так і приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. Щодо дотримання умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Станом на 01.12.2015 року у позивача перед відповідачем виникла заборгованість за Договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 842/1-27/40/7-007 від 03.08.2007 року (далі - Кредитний договір). Відповідно до вищеказаного, з 01.12.2015 року у відповідача виникло законне право вимоги до позивача, який допустив прострочення платежів за Кредитним договором. З метою захисту свої порушених прав, як кредитора за Кредитним договором. 31.10.2017 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловського В.А. для вчинення виконавчого напису на Кредитному договорі. Зазначив, що право вимоги, виникло у відповідача з 01.12.2015 року, тобто з моменту, коли у позивач виникла заборгованість за Кредитним договором, яка не була погашена ним у добровільному порядку на момент вчинення виконавчого напису. Сам виконавчий напис було вчинено 31.10.2017 року. Отже, відповідачем не було пропущено трирічного строку з моменту виникнення права вимоги до позивача. Тому виконавчий напис було вчинено в межах строків, визначених ч. 1 ст. 88 Закону № 3425-ХІІ. У ч. 2 ст. 87 Закону № 3425-ХІІ зазначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. 31.10.2017 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловського В.А. для вчинення виконавчого напису на Кредитному договорі та згідно вимог п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 р. № 1172, в редакції від 12.06.2015 р., відповідно до змін внесених постановою КМУ від 27.05.2015 р. № 347, в редакції від 22.02.2017 року (далі - Перелік) та ч. 1 ст. 87 Закону № 3425-ХІІ, надав приватному нотаріусу всі необхідні документи. У ч. 1 ст. 87 Закону № 3425-ХІІ передбачається, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Згідно п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Отже, згідно п. 3.2 Порядку вчинення нотаріатьних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та ч. 2 ст. 88 Закону № 3425-ХІІ передбачається, що факт подання відповідачем нотаріусу документів, передбачених у п. 2 Порядку є достатньою підставою для вчинення виконавчого напису та є достатнім підтвердженням безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, адже жодних інших вимог, в частинні подання стягувачем додаткових документів чи інших документів, які підтверджують безспірність заборгованості, крім передбачених у ст. 87, 88 Закону № 3425-ХІІ та п.2 Порядку, не передбачалося чинним на момент вчинення виконавчого напису законодавство України, в частині норм, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріуса. Відповідно до ч. 1 ст. З Закону 3425-XIІ нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Тобто в момент вчинення такої нотаріальної дії як вчинення виконавчого напису нотаріус посвідчував юридичну вірогідність права відповідача на стягнення із позивача заборгованості за Кредитним договором. Доводи та обґрунтування позивача щодо спірності суми заборгованості, вказаної у виконавчому написі грунтуються на припущеннях позивача, а не реальних доказах та фактах. Позивач жодним чином не оспорював суму заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі до вчинення виконавчого напису, а саме до 31.10.2017 р. На момент вчинення виконавчого напису, а саме 31.10.2017 р., сума заборгованості за Кредитним договором, яку позивач зобов`язаний погасити на користь відповідача, мала безспірний характер. На підставі вищевказаних аргументів виконавчий напис, вчинений за Кредитним договором є законним та таким, що підлягає виконанню.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України). Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03.08.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредиту № 842/1-27/40/7-007 на купівлю автотранспортних засобів (далі - кредитний договір). Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 17195,00 швейцарських франків, зі сплатою 3,2 процентів річних з встановленням щомісячного порядку погашення суми основної заборгованості, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 02.08.2014р. Кредит надається позичальнику для оплати придбаного автомобіля марки SAMAND EL, 2007 року випуску, згідно з рахунком-фактурою № АС 28/07-01 від 28.07.2007р укладеним з ТОВ «Міраж»(п.1.2 кредитного договору). Згідно пп.1.3.1 п. 1.3 кредитного договору, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, сторони уклали з позичальником договір застави № 842/4-27/40/7-006 від 03.08.2007 транспортного засобу, визначеного п.1.2 цього Договору, заставною вартістю 77777,00 грн., який також забезпечує виконання зобов`язань позичальника за додатковим договором(а.с.16-18).

Згідно копій Договору купівлі-продажу автомобіля в кредит від 02.08.2007р., укладеному ТОВ «Міраж» та ОСОБА_1 , видаткової накладної та акту приймання-передачі транспортного засобу позивач за цим договором придбав легковий автомобіль SAMAND EL, 2007 року випуску, за 77777,00 грн.(а.с. 29-31).

З копій заяви на видачу готівки № 152 та квитанції № 76569а вбачається, що АКБ «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти за вищезазначеник кредитним договором(а.с.19-20).

18.05.2010р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору кредиту № 842/1-27/40/7-007 на купівлю автотранспортних засобів від 03.08.2007р., за умовами якої сторони дійшли взаємної згоди внести до Договору кредиту зміни щодо відстрочки сплати основного боргу та збільшення терміну кредитування, порядку погашення суми основної заборгованості до 28 числа кожного місяця, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 02.08.2016 року. Відповідно до п.1.4 вказаної Додаткової угоди, ст. 6 Договору «Врегулювання спорів» викладено в редакції, за змістом якої всі розбіжності, зокрема, щодо виконання, розірвання, а також з будь-яких інших питнь, що стосуються даного Договору підлягають розгляду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, із зазначенням прізвищ третейських суддів(а.с.21-23).

16.05.2011р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до Договору кредиту № 842/1-27/40/7-007 на купівлю автотранспортних засобів від 03.08.2007р., в п.1.1 ст. 1 «Предмет договору» якого визначено порядок погашення кредиту (до 28 числа кожного місяця), з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 02.08.2016р., що підтверджено копією Договору про внесення змін(а.с. 24-28). Пунктом 4.4. ст. 4 «Відповідальність сторін» Договору про внесення змін передбачено, що у разі невиконання(неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п.п. 3.3.6,3.3.7 цього Договору, протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня кредитора погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції(штраф,пеню).

На підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк» від 31.10.2017р. з додатками, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 31 жовтня 2017 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 25123, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 842/1-27/40/7-007 від 03 серпня 2007 року в розмірі 4866,96 швейцарських франків, в тому числі: прострочена заборгованість - 4508,00 швейцарських франків, прострочена заборгованість по нарахованих % -358,96 швейцарських франків, що підтверджено копіями заяви, договору кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 842/1-27/40/7-007 від 03 серпня 2007 року, довідки-розрахунку заборгованості, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виконавчого напису (а.с.122-126).

Дані про повідомлення позивача нотаріусом про вчинення виконавчого напису відсутні.

Постановою приватного виконавця Харківського виконавчого округу Кудряшова Д.В. 15 грудня 2018 року на підставі заяви стягувача АТ «Укрсоцбанк» відкрито виконавче провадження № 57930027 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису та його постановою від 07.02.2019 року при примусовому виконанні виконавчого напису № 25123, виданого 31.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 5353,66 швейцарських франків боржника ОСОБА_1 , що підтверджено копіями заяви про відкриття виконавчого провадження, постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення з боржника основної винагороди, постанови про арешт майна боржника, заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.9, 50, 67, 69,71-76).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно пп.1.2. пункту 1, пп.2.2 пункту 2, пп.3.1, пп.3.2, пп.3.4, пп.3.5 пункту 3, пп.5.1 пункту 5 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Згідно п.2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Ця нотаріальна дія полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законодавством встановлена спеціальна позовна давність.

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

За змістом відзиву на позовну заяву право вимоги за Кредитним договором виникло у відповідача 01.12.2015 року, та з позовної заяви, копій квитанцій № FJB1410681800041, FJB1410681800043 від 16.04.2014 року, № FJB1410781800030 та FJB14107818000301 від 17.04.2014 року(а.с. 32-35) та пояснень позивача, наданих в судовому засіданні, вбачається, що останні платежі по вказаному кредитному договору позивачем були здійснені 16.04.2014 року та 17.04.2014 року. Згідно копії довідки- розрахунку, доданого до заяви про вчинення виконавчого напису нотаріусу відповідачем, станом на 12.09.2017 за договором кредиту № 842/1-27/40/7-007 (826АІ 70070803001 від 03.08.2007р. прострочена заборгованість -4508,00 CHF (еквівалент 123344,01 грн.), прострочена заборгованість по нарахованих %- 358,96 CHF (еквівалент 9821,55 грн.), загальна сума заборгованості за кредитом 4866,96 CHF (еквівалент 133165,56 грн.)(а.с. 125).

Оскільки вказана довідка- розрахунок не є засвідченою стягувачем випискою з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, з якої нотаріусом було б встановлено, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, - заборгованість за вищевказаним кредитним договором не є безспірною. В судовому засіданні відповідачем також не було надано доказів на спростування доводів позивача про вчинення виконавчого напису нотаріуса поза межами строку давності.

Отже нотаріусом було видано оскаржуваний виконавчий напис на підставі документів, які не підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, та з яких неможливо перевірити, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, у зв`язку з чим нотаріусом не було з`ясовано чи не пропущено ПАТ «Укрсоцбанк» строк позовної давності, не встановлено, коли було здійснено останню оплату по кредиту.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.4 ст.14 ЦК України).

Відповідно до п.4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. В розділі ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію дію пункту 3, підпункту 3 пункту 4, пункту 9 розділу І цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

За положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року, тобто з 18 березня 2014 року, та триває по теперішній час.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №521/12726/16-ц.

Посилання позивача на віднесення його до кола осіб, яким штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, підтверджено копіями посвідчення серія НОМЕР_2 , довідки командира військової частини про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 03.02.2016р. вих. № 4/1082 та повістки військового комісара (а.с.36-11).

Встановлені вище обставини також свідчать про те, що заборгованість, зазначена у виконавчому написі, не є безспірною.

Приватним нотаріусом Чуловським В.А. надано суду копію документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис 31 жовтня 2017 року за реєстровим № 25123.

Разом з тим, зазначені документи не містять Додаткової угоди № 1 від 18.05.2010р. про внесення змін до Договору кредиту № 842/1-27/40/7-007 на купівлю автотранспортних засобів від 03.08.2007 року та Договору від 16.05.2011 року про внесення змін до Договору кредиту № 842/1-27/40/7-007 на купівлю автотранспортних засобів від 03.08.2007 року, на підставі якого кредитором нараховано заборгованість ОСОБА_1

26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема, пункт 2, згідно з яким перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1772, доповнено новим розділом: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин: 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пункт 1 вказаного Переліку стосується лише нотаріально посвідчених договорів.

Документи, на підставі яких видано виконавчий напис, не містять відомостей про нотаріальне посвідчення кредитного договору від 03 серпня 2007 року, а тому суд вважає обгрунтованим посилання позивача на безпідставність застосування до нього положень вказаного Переліку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.

Згідно п. 4 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться: 1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; 2) вживання образливих або загрозливих висловів; 3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача; 4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб`єктом господарювання; 5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

В судовому засіданні вищезазначені дії з боку відповідача не знайшли підтвердження та не були доведені позивачем належними та допустимими доказами, а отже позовна вимога про визнання незаконними дій відповідача щодо здійснення агресивної підприємницької практики, задоволенню не підлягає.

Оскільки позивач є учасником бойових дій та згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» , його звільнено від сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду, тому судовий збір відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, стягується з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 18, 253, 256- 258 ЦК України, ст. ст. 34, 50, 87,88 Закону України "Про нотаріат", суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Харківського виконавчого округу Кудряшов Дмитро Вячеславович про захист прав споживача та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню-задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за №25123, яким звернуто стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у сумі 4866,96 швейцарських франків за договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 842/1-27/40/7-007 від 03 серпня 2007 року.

В задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.А.Мицик