Вирок № 84932372, 15.10.2019, Верхньорогачицький районний суд Херсонської області

Справа № 651/533/19

Провадження № 1-кп/651/116/19

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

15.10.2019 року смт. Верхній Рогачик

Верхньорогачицький районний суд

Херсонської області в складі:

судді - Загрунного В.Г.

секретаря - Бедюх А.В.

прокурора - Яцук Ю.О.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицького району Херсонської області кримінальне провадження № 12019230120000231від 29.08.2019 року по обвинуваченню за ч. 1 ст. 126, ч.1 ст. 162, КК України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Верхній Рогачик, Верхньорогачицького району, Херсонської області, громадянка України, з повною загальною середньою освітою, не працюючої, не військовозобов`язаної, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , та угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 , яка укладена 15.10.2019 року, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вона 28.08.2019 близько 23:00 години, в порушення конституційного права недоторканості житла (ст. 30 Конституції України), маючи умисел на незаконне проникнення до житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у володінні громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в супереч її волі, не переслідуючи умисел на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, шляхом відкриття вхідних дверей, проникла до приміщення житлового будинку, а саме спальної кімнати, де була застигнута потерпілою ОСОБА_1 , тим самим порушила його недоторканість.

Такі дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати по ч.1 ст.162 КК України - незаконне проникнення до житла.

Вона ж, 29.08.2019 року близько 13:00 години, знаходячись біля парканчику території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, після раптово виниклої сварки, з метою заподіяння фізичного болю потерпілій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нанесла один удар правої долонею в область обличчя зліва, а саме щоки, при цьому завдавши ОСОБА_1 фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.

Такі дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати по ч.1 ст.126 КК України - умисне завдання удару, який завдав фізичного болю та не спричинив тілесних ушкоджень

Згідно угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 , яка укладена 15.10.2019 року, обвинувачена в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, інкримінованих їй органом досудового розслідування і зобов`язується виконати умови укладеної угоди, а саме: беззаперечно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні.

На час підписання угоди потерпіла ОСОБА_1 не має до обвинуваченої ОСОБА_2 претензій ні матеріального, ні морального характеру, а обвинувачена ОСОБА_2 згодна понести покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 680 гривень, за ч.1 ст.162 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень. На підставі вимог ч.1 ст.70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що на дату укладення угоди вона претензій ні матеріального ні морального характеру до ОСОБА_2 не має. Погоджується на призначення ОСОБА_2 покарання по ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 680 гривень, за ч.1 ст.162 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень. На підставі вимог ч.1 ст.70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченою суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє провадження процесуальних дій і переходить до розгляду угоди, тобто має право затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, яка відповідно ч.5 ст. 469 КПК України, може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку та відповідно ч.3 ст. 469 КПК України, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої та середньої тяжкості відповідно ст. 12 КК України.

В підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано в обвинуваченої, що вона відповідно ч.5 ст. 474 КПК України, розуміє, що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а обвинувачена має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, а також наслідки укладення даної угоди відповідно п.1 ч.1 ст. 473 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано у потерпілої, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди відповідно п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Потерпілій роз`яснено, що відповідно ч.1 ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення, вона має право звернутися до суду, який затвердив дану угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подане протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Обвинувачена та потерпіла в підготовчому судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди і відповідно ч.6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і претензій матеріального чи морального характеру потерпіла до обвинуваченої не має.

Угода складена 15.10.2019 року в присутності та за згодою потерпілої ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченою та потерпілою, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 162 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, в судовому засіданні судом не встановлено, а відповідно до ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.

Враховуючи вищевказане, вивчивши матеріали кримінального провадження, приймаючи до уваги думку учасників кримінального провадження, врахувавши особу, матеріальний та сімейний стан обвинуваченої, суд вважає за необхідне ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 162 КК України, та затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 , яка укладена 15.10.2019 року, та призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 680 гривень, за ч.1 ст.162 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень. На підставі вимог ч.1 ст.70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні не застосовувався. Суд вважає, що підстав для застосування запобіжного заходу, згідно вимог ст. 177 КПК України, до вступу вироку в законну силу - не має.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-376, 394, 468-476 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 , яка укладена 15.10.2019 року.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання - ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 680 гривень, за ч.1 ст.162 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень. На підставі вимог ч.1 ст.70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень (одержувач УК у Верхньорогачицькому району/21081100, код ЄДРПОУ 37879164, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA888999980000031116106021091, код класифікації доходу 21081100 (Адміністративні штрафи та інші санкції).

Запобіжний захід до ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до Херсонського апеляційного суду через Верхньорогачицький районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області В.Г. Загрунний