Постанова № 84926220, 15.10.2019, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/2893/19

Провадження №3/621/441/19

Постанова

Іменем України

15 жовтня 2019 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Шахова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Зміївського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії: ДПР18 № 390054 від 29.09.2019, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наступних обставин:

29.09.2019 о 17 год 00 хв, ОСОБА_1 по вул. Харківській 2-а м. Зміїв керував скутером DEFIANT, без номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння водія проводився за його згодою, приладом "Драгер" в присутності свідків. Згідно результатів огляду, у водія ОСОБА_1 встановлено – 0,99 %. проміле.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності повторно на розгляд адміністративного матеріалу не з`явився. Надав заяву з проханням розгляду адміністративного матеріалу за його відсутності, вину у скоєнні адміністративного правопорушенння визнає повністтю.

Неявка в судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

Відповідно до статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 390054 від 29.09.2019 року в якому викладено обставини правопорушення; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; результатами проходження огляду на стан сп`яніння.

Оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, в діях ОСОБА_1 вбачаю керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з довідки Зміївського ВП ГУНП в Харківській області Попов ОСОБА_4 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував. За порушення частини 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, серія НОМЕР_2 № 102995.

Відповідно до п. 1.10 ПДР, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

В пункті 1.10 ПДР зазначено, що механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку; автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку; автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку; автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

За таких обставин ОСОБА_1 не являється водієм в контексті ПДР та Закону України «Про дорожній рух», оскільки в нього відсутнє посвідчення водія на керування транспортним засобом.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійшов висновку, що на ОСОБА_1 належить накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями, 23, 130, 245 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп., які перерахувати на р/р UA738999980000031119149020001, Отримувач: ГУК Харківська обл/Харківобл/21081300, код ЄДРПОУ: 7874947, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 березня 1979, судовий збір в дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України) в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп., які перерахувати на р/р НОМЕР_3 , отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.

У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя: В.В. Шахова