Рішення № 84920162, 15.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. справа № 300/1784/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними щодо не зарахування при призначенні пенсії до трудового стажу періоду роботи з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997, зобов`язання до їх вчинення щодо такого зарахування, а також нарахування і виплату недоотриманої суми пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 23.08.2019 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ПФУ в області, орган пенсійного фонду) про визнання дій неправомірними щодо не зарахування при призначенні пенсії до трудового стажу періоду роботи з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997, зобов`язання до їх вчинення щодо такого зарахування, а також нарахування і виплату недоотриманої суми пенсії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з досягненням пенсійного віку у 2018 році звернувся до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії за віком, долучивши при цьому пакет документів про стаж роботи та заробітну плату, в тому числі документи про стаж роботи у колгоспі імені "50 річчя Жовтня", який згодом реорганізований у селянську спілку "Прут". На підставі поданих документів відповідач призначив позивачу пенсію за віком з 20.11.2018. Однак, як стверджує ОСОБА_1 , відповідачем при призначенні пенсії не враховано до його стажу період роботи у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997, окрім травня і листопада 1996 року. Про неврахування органом пенсійного фонду вказаного періоду роботи до стажу, позивачу стало відомо із листа Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 21.02.2019 за №40/Г-15. Одночасно вказаним листом повідомлено позивача про обчислення його стажу роботи, який становить 29 років 1 місяць 19 днів, та про врахування на підставі архівної довідки №Г-424/04-01 від 26.07.2018 періоди роботи у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" з 1990-1991 рік і травень, листопад 1996 року. Підставою для неврахування відповідачем до стажу спірного періоду роботи являється обставина неможливості перевірити встановлений мінімум трудоднів у колгоспі. Позивач зазначає, що весь стаж роботи у вказаному колгоспі підтверджується записами у трудовій книжці з посиланням на номери і дати протоколу про прийняття на роботу і звільнення з роботи, а також архівною довідкою №Г-424/04-01 від 26.07.2018. Окрім цього, згідно доводів позивача, період роботи останнього повний робочий день у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" з 30.04.1985 по 19.01.1997 можуть підтвердити свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в даний період працювали у вказаному колгоспі. На переконання позивача дії пенсійного органу щодо не зарахування при призначенні пенсії до трудового стажу періоду роботи з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997 є неправомірними, оскільки трудовий стаж, підтверджується попередньо представленими документами. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.09.2019 із відповідними письмовими доказами (а.с.25-26, 27-51). Останній не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Зокрема зазначено, що відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР "Про трудові книжки колгоспників" від 21.04.1975 за №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. Наявні у колгоспників трудові книжки раніше встановленого зразка обміну на нові не підлягають. Тобто, відповідач вказує на можливість підтвердження стажу роботи у колгоспах тільки за наявності спеціальної трудової книжки колгоспника. Також відповідач вважає, що основними правовими підставами для зарахування того чи іншого періоду роботи заявника показами свідків, є факт не збереження первинних документів про стаж роботи та неможливістю їх одержання з підстав, зазначених Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Сам факт ліквідації підприємства не дає законних підстав для підтвердження стажу роботи показами свідків, якщо архіви підприємства передані відповідному органу. Якщо ж у повністю збереженому архіві відомості про заявника відсутні, то встановлювати його стаж показаннями свідків немає законних підстав. З урахуванням вказаного та відсутності підтверджуючих документів щодо періоду роботи позивача у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997, відповідач немає правового підґрунтя для зарахування до страхового стажу такого періоду роботи та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить із таких підстав та мотивів.

При розгляді встановлено, що ОСОБА_1 з 20.11.2018 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією заяви про призначення пенсії від 22.11.2018, а також інформацією з підсистеми призначення та виплати пенсії, що містяться в матеріалах справи (а.с.27, 31).

Із пояснень позивача слідує та не заперечується відповідачем, що при зверненні із заявою від 22.11.2018 про призначення пенсії, ОСОБА_1 подав одночасно до органу пенсійного фонду довідку №Г-424/04-01 від 26.07.2018, видану архівним відділом Надвірнянської районної державної адміністрації про період трудової діяльності позивача у колгоспі імені "50 річчя Жовтня", який перейменований в подальшому у селянську спілку "Прут" (а.с.44).

До страхового стажу ОСОБА_1 , з урахуванням вищевказаної довідки, органом пенсійного фонду враховано 29 років 1 місяць 19 днів, в тому числі робота у колгоспі з 01.01.1990 по 31.12.1991, з 01.05.1996 по 31.05.1996 і 01.11.1996 по 30.11.1996, що засвідчується розрахунком стажу позивача (а.с.28, зворотній бік а.с.38).

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 07.12.2018 проведено перевірку правильності та повноти відображення заробітної плати та стажу роботи у довідках, виданих для призначення пенсії ОСОБА_1 в Архівному відділі Надвірнянської районної державної адміністрації, який працював у колгоспі імені "50 річчя Жовтня", перейменованого в подальшому у селянську спілку "Прут".

За наслідками проведення такої перевірки складено акт від 07.12.2018 за №269/НД/2/1,5, із змісту якого слідує, що згідно Протоколу №5 Засідання правління колгоспу імені "50 річчя Жовтня" та засідання МК профспілки колгоспу від 03.06.1985, ОСОБА_1 прийнято на роботу та рекомендовано збором уповноважених прийняти останнього в члени колгоспу. Водночас в даному акті містяться відомості про відпрацьовані позивачем людинодні протягом 1990-1991 років та травня, листопада 1996 року, а також зазначено, що Книги наказів за 1997 рік про звільнення ОСОБА_1 по спілці селян "Прут" в Надвірнянський архівний відділ на зберігання не надходили (а.с.45-46).

На підставі вказаного акту відповідачем враховано до трудового стажу позивача період його трудової діяльності у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" протягом усього 1990 року, 1991 року та травня і листопада 1996 року (а.с.48).

Саме із листа Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 21.02.2019 за №40/Г-15, ОСОБА_1 стало відомо про не зарахування відповідачем при призначенні пенсії за віком з 20.11.2018, до трудового стажу періоду роботи у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997. При цьому, коментованим листом повідомлено позивача, що для зарахування до стажу вказаного періоду роботи у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" останньому необхідно пред`явити довідку про встановлені та вироблені трудодні у даному колгоспі. У зв`язку із відсутністю довідки про виконаний мінімум відсутні правові підстави для включення спірного періоду роботи до трудового стажу позивача.

ОСОБА_1 , вважаючи неправомірними дії відповідача щодо не зарахування при призначенні пенсії до трудового стажу періоду роботи з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997 у колгоспі імені "50 річчя Жовтня", звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права. Просить зарахувати до трудового стажу вказаний період роботи.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, який набрав чинності з 01.01.2014 (надалі по тексту також - Закон №1058).

Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок, за частину спірного періоду трудового стажу позивача, був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 за №162, положення якої діяли і врегульовували відповідні відносини до 29.07.1993.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також - Інструкція №58).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

За змістом пункту 2.2 Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, серед іншого, записи про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників (пункту 2.19 вказаної Інструкції).

З наведеного слідує, що Інструкцією №58 встановлено відповідний порядок оформлення трудової книжки, а також внесення до трудової книжки записів про роботу.

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 27.08.1974, згідно записів №10 і №11 в якій слідує, що позивач 30.04.1985 прийнятий на роботу у колгосп імені "50 річчя Жовтня", зокрема, в автопарк шофером (а.с.12). ОСОБА_1 19.01.1997 звільнений з роботи у зв`язку з ліквідацією підприємства (а.с.12).

Отже, позивач з 30.04.1985 по 19.01.1997 згідно коментованих записів перебував у трудових відносинах з колгоспом імені "50 річчя Жовтня", який в подальшому був перейменований у селянську спілку "Прут".

Як слідує із змісту листа Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 21.02.2019 за №40/Г-15 та відзиву на позов, відповідач в обґрунтування правомірності неврахування до трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997, вказує на єдину підставу такого неврахування - ненадання позивачем документів (довідок) про встановлений і вироблений мінімум трудової участі у господарстві.

Так, згідно вимог частини 1, 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Так, відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з`їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (надалі по тексту також - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Отож, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Наявний в матеріалах справи Протокол №5 Засідання правління колгоспу імені "50 річчя Жовтня" від 03.06.1985, свідчить про прийняття на роботу ОСОБА_1 в автопарк колгоспу імені "50 річчя Жовтня" та рекомендовано збором уповноважених прийняти позивача в члени колгоспу (а.с.43).

Архівна довідка від 26.07.2018 за №424/04-01, видана архівним відділом Надвірнянської районної державної адміністрації містить відомості про кількість відпрацьованих ОСОБА_1 людиноднів та відомості про заробітну плату останнього у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" (а.с.44).

З огляду на вказані документи, суд зазначає, що ОСОБА_1 в період здійснення трудової діяльності у колгоспі імені "50 річчя Жовтня " являвся членом колгоспу імені "50 річчя Жовтня", який в подальшому був перейменований у селянську спілку "Прут", та з урахуванням приписів Основних Положень, мала б бути заведена на останнього трудова книжка колгоспника, яка при звільненні видавалась власникам на руки, і яка у безспірному порядку підтвердила трудовий стаж роботи позивача у вказаному колгоспі.

Позивач не заперечує здійснення ним трудової діяльності як членом колгоспу у колгоспі імені "50 річчя Жовтня".

Однак вказаної трудової книжки колгоспника позивачем ані до органу пенсійного фонду при призначенні пенсії, а ні до суду при звернення із адміністративним позовом, надано не було.

ОСОБА_1 не надав суду докази про перебування у спірний період в трудових відносинах із колгоспом імені "50 річчя Жовтня" без набуття статусу члена колгоспу.

Суд звертає увагу на те, що довідка за спірний період, видана архівним відділом, яка частково взята відповідачем до уваги при обчисленні трудового стажу ОСОБА_1 , містить відомості про кількість відпрацьованих позивачем у колгоспі людиноднів тільки у 1990-1991 роках та у травні, листопаді 1996 року. За інші місці 1996 року відсутні відомості щодо кількості відпрацьованих позивачем людиноднів.

Водночас із змісту даної довідки слідує про відсутність можливості навести довідку про повний стаж трудовий стаж колгоспника ОСОБА_1 оскільки "книги водіїв" за 1992-1995 роки на зберігання у Надвірнянський архівний відділ не надходити. У зведених книгах за 1955-1998 роках запис про роботу не знайдено.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували виконання позивачем річного мінімуму трудової участі у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" у період з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997 (крім травня і листопада 1996 року), позивачем не надано.

Стосовно доводів позивача щодо підтвердження, у разі необхідності, спірного періоду трудової діяльності свідченнями осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працювали разом із ОСОБА_1 у колгоспі імені "50 річчя Жовтня", суд відзначає слідуюче.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі по тексту також - Порядок №637).

Згідно із пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У відповідності із пунктом 2 вказаного Порядку у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункту 18 Порядку №637).

Таким чином, підтвердження трудового стажу на підставі показань свідків можливо у випадку відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості їх одержання.

У спірному випадку орган пенсійного фонду вжив необхідних заходів щодо встановлення наявності чи відсутності у позивача трудового стажу за оскаржуваний період роботи у колгоспі, шляхом проведення перевірки. Дана перевірка проведена 07.12.2018 за відома та в присутності начальника архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації (а.с.45). Вказана особа підтвердила про те, що первинні документи, які використані при проведенні перевірки є достовірними, та надані в повному обсязі, а додаткових документів, що свідчать про роботу ОСОБА_1 , немає.

Разом з тим, обставина про ненадходження від колгоспу імені "50 річчя Жовтня" (його правонаступника спілки селян "Прут") на зберігання у Надвірнянський архівний відділ відповідних "книг водіїв" за 1992-1995 роки, на переконання суду, підпадає під дію положень пункту 18 Порядку №637.

Втім, як свідчать приписи пунктом 2 вказаного Порядку №637 підтвердження трудового стажу на підставі показань не менше двох свідків здійснюється виключно органами Пенсійного фонду, а не судом.

Позивач не надав суду докази звернення до органу пенсійного фонду із відповідною заявою з метою вирішення питання про підтвердження власного спірного трудового стажу на підставі показань свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Відповідач в свою чергу не здійснював реалізацію владної управлінської функції на виконання пункту 18 Порядку №637, так як ОСОБА_1 не звертався із відповідним клопотанням.

На переконання суду у спірних правовідносинах за правилами Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду і вирішення такі спори як відмова у розгляді органом пенсійного фонду коментованої вище заяви, неврахування усіх показів свідків, надання таким показам свідків невірного трактування, відмова у виклику чи заслуховування показів свідків тощо.

Відтак, підтвердження трудового стажу на підставі показань є безпосереднім обов`язком органу Пенсійного фонду, до якого звертається зацікавлена особа, а за обставин не порушення позивачем такого питання перед відповідачем, то з даного приводу відсутній публічно-правовий спір.

ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися у відповідності до Порядку №637 в Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із вимогою про підтвердження трудового стажу у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997 на підставі показань свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які як свідчать наявні у матеріалах справи копії трудових книжок, також перебували у трудових відносинах із колгоспом імені "50 річчя Жовтня" (а.с.16-18).

Таким чином, на думку суду, відповідачем підставно, виходячи із змісту архівної довідки від 26.07.2018 за №424/04-01 та відсутності інших документів про стаж роботи позивача, не враховано до його трудового стажу період роботи у колгоспі імені "50 річчя Жовтня" з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997, оскільки такий не підтверджено належними документами.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними щодо не зарахування при призначенні пенсії до трудового стажу періоду роботи з 30.04.1985 по 31.12.1989 і з 01.01.1992 по 19.01.1997, зобов`язання до їх вчинення щодо такого зарахування, а також нарахування і виплату недоотриманої суми пенсії, є не обґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція від 21.08.2019 за №0.0.1443905995.1 (а.с.3).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.