Рішення № 84919796, 15.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/9468/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2076 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини - польова пошта В2803 (А2076) щодо відмови здійснити перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні, згідно з наказом командира Військової частини - польова пошта В2803 (А2076) за №100 від 26.04.2017, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення (з урахуванням усіх виплат та доплат, які отримала після звільнення за період проходження військової служби до 26.04.2017) за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення для обрахунку суми щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок (донарахування) та виплатити різницю в розмірі вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона нараховується, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.

В обгрунтування позовних вимог вказує на те, що в квітні 2017 року їй була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення з кожний повний календарний рік служби без врахування в складі грошового забезпечення, з якого вона нараховується, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. 25 квітня 2019 року звернулася до відповідача з вимогою провести донарахування розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, проте отримала відмову, мотивовану відсутністю законодавчих підстав для врахування у складі одноразової грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. З відмовою не погоджується, оскільки її право на включення до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації підтверджені рішеннями Богунського районного суду м.Житомира від 06 жовтня 2017 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 в справі № 295/10526/17, Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 в справі № 0640/3843/18. Крім того, згідно з положеннями Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», індексація є складовою частиною суми грошового забезпечення та відповідно має враховуватись при розрахунку вихідної допомоги. Також, необхідність врахування в складі одноразової грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації підтверджено Постановами Верховного Суду від 21 червня 2018 року в справі №813/2154/15 та від 24 жовтня 2018 року в справі №820/3211/17.

Ухвалою суду від 02.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи.

23.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування відзиву зазначає, що виходячи із системного аналізу приписів ст.ст.9 і 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови КМ України № 889 від 22.09.2010 та Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні, як така, що має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у постанові№ 889, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; така винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Відтак, відповідач правомірно не врахував при обчисленні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні винагороди, встановленої постановою КМ України № 889 від 22.09.2010, оскільки така не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу в Збройних Силах України на посаді офіцера-психолога штабу та її виключено зі списків особового складу військової частини - польова пошта В2803 наказом командира від 26.04.2017 № 100 з 26.04.2017, виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні.

17.07.2019 позивач, встановивши недоплату вказаної допомоги, звернулась до командира військової частини - польова пошта В2803 із заявою, в якій просила провести її донарахування, включивши до її розміру щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення.

Листом від 12.07.2019 № 1029 відповідач відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 Роз`яснив, що п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 550 від 24.10.2016 встановлено, що додаткова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, одноразової допомоги в разі звільнення. Також пп.6 п.38 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 визначено, що до грошового забезпечення військовослужбовцям, які звільняються, зокрема, за станом здоров`я, включаються: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення). Відтак, одноразову грошову допомогу при звільненні було виплачено без врахування додаткової грошової винагороди.

Не погодившись із відмовою, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Оцінюючі спірні правовідносини, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до постанов Богунського районного суду м. Житомира від 06.10.2017 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 в справі № 295/10526/17 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з 01.08.2017, з урахуванням у складі її грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 24 місяці перед звільненням зі служби згідно довідки військової частини А2076 від 25.09.2017 № 45, без обмеження кінцевої дати виплат.

Згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 в справі № 0640/3843/18 зобов`язано військову частину А2076 нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення, з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (без зміни базового місяця - січень 2014 року) за період з 01 січня 2016 року до 30 листопада 2016 року.

Зазначені рішення набрали законної сили 05.12.2017 та 30.11.2018 відповідно.

Отже, судовими рішеннями підтверджено право ОСОБА_1 на отримання пенсії в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення, до якого включено, зокрема, щомісячну додаткову грошову винагороду, та індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по день звільнення.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 0640/3843/18 відповідно до довідки Військової частини А2076 від 22.04.2019 №211 позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2016 в сумі 12987,16 грн.

Частинами 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»№ 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом № 1058-ІV.

Відповідно до частини другої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже, чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Враховуючи вищенаведені правові норми та встановлене судовим рішенням право позивача на включення до її грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримувала під час проходження служби, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок (донарахування) та виплатити різницю в розмірі вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона нараховується, щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зазначена позиція узгоджується із викладеною в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 в справі № 820/3211/17.

Що стосується вимоги позивача про перерахунок одноразової грошової допомоги з урахуванням індексації, суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» 2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно із частиною 2 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення одноразової грошової допомоги при звільнення не регулюється положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Водночас, незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку, що в силу положень ст.9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" індексація є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України не доведено, в той час як позивачем спростовано належними доказами правомірність відмови у перерахунку вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона нараховується, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А2076 (вул. Житомирська, Новоград-Волинський, Житомирська область,11700, код ЄДРПОУ 07895615) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини - польова пошта В2803 (А2076) щодо відмови здійснити перерахунок (донарахування) ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні з урахуванням в складі грошового забезпечення для обрахунку суми щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину - польова пошта В2803 (А2076) провести перерахунок (донарахування) та виплатити ОСОБА_1 різницю в розмірі вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона нараховується, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова