Ухвала суду № 84917211, 11.10.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6785/19

№ провадження 1-кс/208/2937/19

УХВАЛА

Іменем України

11 жовтня 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., за участю секретаря судового засідання Вілкової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Митякинського М.О. про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040160001885 від 04.10.2019 року за ч. 1 ст. 186 КК України, -

встановив:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним погодженим з прокурором клопотанням, просив накласти арешт на вилучений 08.10.2019 року у потерпілого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A Black 2 GB RAM 16 GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 в частині позбавлення права відчуження та розпорядження ним.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав слідчому судді клопотання про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, прохає клопотання про арешт майна задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Матеріали клопотання містять заяву від власника майна - ОСОБА_1 , згідно якої, він прохає розглянути клопотання слідчого про арешт майна за його відсутності, прохає залишити за ним право користування мобільним телефоном.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий суддя враховує, що сторона обвинувачення на власний розсуд розпорядилася правом підтримати заявлене клопотання без своєї особистої участі, у письмовій формі та з документальним підтвердженням.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Клопотання вмотивоване тим, що 29.09.2019 року приблизно о 21:00 годині, невстановлена особа, перебуваючи біля будинку № 8 по вулиці Ніколенка в місті Кам`янському, відкрито викрала майно у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме належний останньому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A Black 2 GB RAM 16 GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 . 04.10.2019 року відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12019040160001885 за ч. 1 ст. 186 КК України. В ході проведення досудового розслідування, а саме 08.10.2019 року у потерпілого ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A Black 2 GB RAM 16 GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 . Як пояснив останній, зазначений мобільний телефон він виявив у відокремленому підрозділі № 12 ПТ « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Ломбард «Гарант», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , звідки викупив його за власні кошти. 08.10.2019 року вилучений у потерпілого ОСОБА_1 мобільний телефон визнано речовим доказом.

На думку слідчого, предмет клопотання відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є речовим доказом та має доказове значення для встановлення фактичних обставин події кримінального правопорушення, метою застосування арешту відносно вказаного майна є запобігання можливості його приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення чи відчуження.

З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Надані органом досудового розслідування докази, наявні в матеріалах клопотання, зокрема, протоколи допиту потерпілого ОСОБА_1 від 04.10.2019 року та 08.10.2019 року, протокол огляду предмета від 08.10.2019 року, наразі утворюють достатню сукупність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

П. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що у відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Слідчий суддя вважає, що предмет клопотання - мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A Black 2 GB RAM 16 GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 має ознаки предмету злочину та є наявними ризики його знищення, приховування, перетворення чи відчуження. За даних обставин кримінального провадження, цей речовий доказ має доказове значення самим фактом свого існування, безвідносно його інших якісних характеристик, тому, враховуючи характер доказового значення предмету клопотання як речового доказу, слідчий суддя вважає, що арешт предмету клопотання в частині позбавлення права на відчуження та розпорядження ним забезпечить як потреби кримінального провадження, так і потреби власника майна.

Керуючись викладеним та ст. 9, 98, 170, 173 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт в частині позбавлення права відчуження, розпорядження на мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A Black 2 GB RAM 16 GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити учасникам кримінального провадження, що згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Т. П. Івченко