Ухвала суду № 84907912, 04.10.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11716/19

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

04 жовтня 2019 року місто Київ

Подільський районний суд м.Києва у складі судді Ларіонової Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце правди» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м.Києва надійшла позовна заява, в якій позивач ОСББ «Сонце правди» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2016 р. по 30.06.2019 р., з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, в розмірі 4 653,81 грн.

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід направити за підсудністю за таких підстав.

Згідно ст.27 ч.1 ЦПК України, якою передбачено правила загальної територіальної підсудності, позови до фізичної особи пред`являються до суду за зареєстрованим місцем проживання (перебування) відповідача.

Як вбачається з позову, позивач, звертаючись до суду, зазначив місце проживання відповідача в АДРЕСА_1 ).

Між тим, згідно з отриманої судом відповіді в порядку ст.187 ч.6 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття провадження у справі є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Солом`янського району м.Києва.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» звернуто увагу судів на необхідність перевірки належності справ до їх підсудності (п.2) та встановлена категорія позовів, що виникають з приводу нерухомого майна (п.42). Пунктом 42 наведено приклади даних позовів, а саме: позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Тобто, позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пов`язані з правом на це нерухоме майно, та окремо виділено лише позови про стягнення саме орендної плати щодо нерухомого майна.

Отже, заявлений ОСББ вищевказаний позов не відноситься до категорії позовів щодо нерухомого майна, оскільки спір не пов`язаний з правом ані позивача, ані відповідача на об`єкт нерухомості, а виникає лише з обов`язку відповідача оплачувати комунальні послуги при користуванні даним нерухомим майном. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ під час своєї роботи у відповідних листах-роз`ясненнях неодноразово наголошував на тому, що, з огляду на предмет розгляду справ вказаної категорії, пов`язаної саме зі стягненням заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, підстави застосовувати положення ЦПК України, які регламентують порядок пред`явлення позовів за правилами виключної підсудності, відсутні.

Тим самим, вищевказаний позов є позовом, який підлягає розгляду за правилом загальної територіальної підсудності.

А відтак, вищевказаний позов є не підсудним Подільському районному суду м.Києва, оскільки є підсудним Солом`янському районному суду м.Києва як суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Статтею 187 ч.9 ЦПК України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України (2017 р.), суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що матеріали позову (оскільки провадження у справі ще не відкрито) слід передати на розгляд до належного суду - Солом`янського районного суду м.Києва, до територіальної юрисдикції якого належить вищевказаний позов.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.27 ч.1, 31 ч.1 п.1, 187 ч.9, 258-260 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце правди» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - передати на розгляд за підсудністю до Солом`янського районного суду м.Києва.

Ухвала може бути оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова