Вирок № 84903059, 11.10.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1560/17

Провадження № 1-кп/541/16/2019

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Куцин В. М.,

секретаря судових засідань Євдокимової Н. Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження № 42016170000000303 від 02.11.2016 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Марківка, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , на утриманні неповнолітня дитина, не судимого, працюючого на посвді оперуповноважений сектору кримінальної поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, старший лейтенант поліції.

за ч.5 ст.27,ч.2 ст.307, ч.2 ст.369-2, ч.1 ст.369 КК України

з участю сторін та інших учасників судового провадження

прокурора Передерія А. А.

захисників,адвоката Березовського Ю.В.,Сватенка І.О., Яковенка Г. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується в пособництві в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно та в прийнятті пропозиції та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій державі, обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди, надання неправомірної вигоди за наступних обставин.

ОСОБА_1 працюючи протягом 2016 року - лютого 2017 року на посадах оперуповноваженого та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області маючи спеціальне звання - старший лейтенант поліції, був працівником правоохоронного органу.

Виконуючи свої посадові обов`язки, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час спілкування з ОСОБА_3 домовився про допомогу останній в усуненні так званих перешкод та сприяння вчиненню нею та членами її родини незаконної реалізації наркотичних засобів. З цією метою ОСОБА_1 порадив ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду старшому оперуповноваженому ОПВ в Полтавській області 6 ТУ Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України ОСОБА_4 , з 22.08.2016 призначеного старшим оперуповноваженим оперативно-пошукового відділу у Полтавській області управління з обслуговування Сумської, Харківської та Полтавської областей Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, 03.01.2017 - начальником міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності ГУНП в Полтавській області, який викриває протиправну діяльність осіб пов`язану з незаконним збутом наркотичних засобів в м. Миргороді та Миргородському районі. При цьому, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , про те, що саме він зустрінеться і домовиться із ОСОБА_4 та передасть останньому неправомірну вигоду у сумі 3000 грн. та запевнив ОСОБА_3 , що забезпечить незаконну реалізацію наркотичних засобів.

Крім того ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що із прибутку від незаконного збуту наркотичних засобів він повинен отримувати 2000-3000 гривень щомісяця за прикриття точки незаконного збуту наркотичних засобів та надання їй порад різного характеру щодо не викриття протиправної діяльності ОСОБА_3 , на що остання дала свою згоду.

Реалізуючи свій злочинний намір в другій декаді жовтня 2016 року, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 5000 грн., з яких 3000 грн. ОСОБА_1 повинен був передати ОСОБА_4 , як неправомірну вигоду, а 2000 грн. залишити собі. як плату за прикриття зазначеної незаконної діяльності ОСОБА_3

У третій декаді грудня 2016 року, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 5000 грн., з яких 2000 грн. ОСОБА_1 повинен був передати ОСОБА_4 , як неправомірну вигоду, а 3000 грн. ОСОБА_1 залишити собі як плату за прикриття зазначеної незаконної діяльності ОСОБА_3

ОСОБА_3 , будучи упевненою щодо отримання вищевказаної допомоги від ОСОБА_1 , продовжуючи свій умисел, спрямований на отримання злочинного прибутку, 13 січня 2017, близько 18 год. 30 хв., та повторно 17січня 2017, близько 14 год., за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_3 , за 2000 грн. збула ОСОБА_5 (дійсні анкетні дані змінено) особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса в перерахунку на суху речовину,становить відповідно 0,551 г.та 0,166 г.

Крім того ОСОБА_1 ,обвинувачується в тому, що усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом повідомив ОСОБА_3 , про те, що саме він зустрінеться і домовиться із ОСОБА_4 та буде передавати останньому неправомірну вигоду у першому випадку в сумі 3 000 грн., а у подальших випадках - по 2 000 грн. кожного місяця, з метою забезпечення безпроблемної незаконної реалізації останньою наркотичних засобів.

Також ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що за послуги по впливу на ОСОБА_4 щодо невчинення останнім перешкод незаконній реалізації ОСОБА_3 наркотичних засобів та передачі неправомірної вигоди він повинен отримувати кошти сумі 2 000-3 000 грн. щомісяця.

На дану пропозицію ОСОБА_1 щодо впливу на ОСОБА_4 та надання йому неправомірної вигоди за вказаних умовах, ОСОБА_3 погодилася.

На виконання раніше обумовленої домовленості, у другій декаді жовтня 2016 року, , ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5 000 грн., з яких 3 000 грн. ОСОБА_1 мав передати ОСОБА_4 , як неправомірну вигоду, а 2 000 грн. мав залишити собі, в якості винагороди за вплив на ОСОБА_4 та послуги із передачі йому грошових коштів.

Після цього, у третій декаді жовтня 2016 року, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4 з пропозицією надавати останньому неправомірну вигоду спочатку у сумі 3 000 грн., а потім щомісяця 2 000 грн. в інтересах ОСОБА_3 за невжиття ОСОБА_6 заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_3 Тим самим, ОСОБА_1 вплинув на діяльність ОСОБА_4 , пов`язану із викриттям злочинної діяльності ОСОБА_3 .

У подальшому, 08.11.2016, ОСОБА_1 , передав ОСОБА_4 частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди у сумі 2 300 грн., 10.11.2016 року передав ОСОБА_4 другу частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди у сумі 700 грн. за невжиття останнім заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_3

У третій декаді грудня 2016 року, ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 гроші у сумі 5 000 грн., з яких 2 000 грн. ОСОБА_1 мав передати ОСОБА_4 , як неправомірну вигоду за не викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_3 , а 3 000 грн. ОСОБА_1 залишити для себе, як плату за послуги із впливу на ОСОБА_4 та передачі йому вказаної неправомірної вигоди.

Вищевказані дії ОСОБА_1 , які виразилися у пособництві в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, повторно, кваліфіковані за ч.5 ст.27 ч. 2 ст. 307 КК України та в прийнятті пропозиції та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, обіцянці здійснити вплив за надання такої, за ч. 2 ст. 369-2 КК України та у наданні неправомірної вигоди службовій особі за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становищ за ч.1 ст.369 КК України

Свою винуватість в інкримінованих йому діяннях ОСОБА_1 не визнав суду пояснив,що він працював у Миргородському відділі поліції з 2016 року на посаді оперуповноваженого карного розшуку. Влітку 2016 року він насправді познайомився з ОСОБА_7 під час розкриття злочину про викрадення у останньої телевізора, який був розкритий. ОСОБА_7 становила для нього оперативний інтерес, оскільки до неї зверталися викрадачі майна з метою його збуту. Завдяки співпраці з ОСОБА_7 як з агентом ним було розкрито 5 злочинів і особи були притягнуті до відповідальності.

В кінці жовтня 2016 року до нього підійшов ОСОБА_4 який перебував на посаді старшого оперуповноваженого по боротьбі та протидії наркозлочинності і запропонував щоб він поїхати до ОСОБА_7 та забрати у останньої гроші за сприяння їй у незаконній діяльності по збуту наркотичних засобів, оскільки він цього зробити самостійно не може так як має намір притягнути її до кримінальної відповідальності за злочинну діяльність. За домовленістю він повинен був отримати від ОСОБА_7 та передати ОСОБА_4 до січня 2017 року 5000 гривень. З метою налагодження добрих виробничих стосунків з ОСОБА_4 , він погодився на пропозицію останнього та передав йому власні кошти 2 300 грн. та 700 гривень у листопаді та 1300 гривень грудні 2016 року, позичивши їх у своїх знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Він не бажав далі продовжувати виконувати прохання ОСОБА_4 тому у телефонній розмові 05.01.2019 року повідомив останньому що він його прохання виконав і більше цим займатись не бажає. Після цього за тиждень до проведення обшуку ОСОБА_11 , повідомив, що ним займаються працівники СБУ у яких також є підозра щодо протиправної діяльності ОСОБА_12 . З розмови він зрозумів що ОСОБА_4 завербували працівники СБУ. Уже в грудні 2017 року йому стало зрозуміло хто намагається його «підставити», однак він офіційно з цього приводу не звернувся так як не хотів бути викривачем, хоча в усній розмові повідомив про це начальника відділу поліції. Він завжди добросовісно виконував свої службові обов`язки ,багато часу та сил віддав службі,був учасником АТО.

В підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27 ч. 2 ст. 307 КК України,ч.1 ст. 369 КК України та ч. 2 ст. 369-2 КК України, сторона обвинувачення послалася на наступні докази:

Показання свідка ОСОБА_4 який суду пояснив що на початку 2016 року ОСОБА_14 до нього з пропозицією не створювати перешкод для збуту наркотичних засобів при цьому не вказував конкретних осіб. Через деякий час відбулася повторно аналогічна розмова, якій він не надав будь-якого значення. В цей час відбувалося відпрацювання сім`ї ОСОБА_15 з метою припинення злочинної діяльності по збуту наркотичних засобів. Вжиті заходи не дали бажаного результату. Під час проведення обшуку склалося враження що про його проведення особи були повідомлені. В кінці жовтня 2016 року до нього знову звернувся ОСОБА_16 та запропонував за сприяння у незаконній діяльності по збуту наркотичних засобів сім`ї ОСОБА_7 надати останньому неправомірну вигоду спочатку у сумі 3 000 грн., а потім щомісяця 2 000 грн.

Після звернення до нього з цією пропозицією ОСОБА_1 він подав до прокуратури Полтавської області заяву про скоєння злочину і було розпочато досудове розслідування в тому числі проведення ряду негласних слідчих дій. В ході проведення яких 08 листопада 2016, ОСОБА_1 , в салоні службового автомобіля марки «DAEWO» поблизу ринку у м. Миргороді передав ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди у сумі 2 300 грн.,10 листопада 2016 року близько 08 год. ОСОБА_1 , в приміщенні Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області в коридорі поблизу кабінетів 320 та 321 на вулиці Якова Усика, 34, передав ОСОБА_4 другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 700 грн. та 26 грудня 2016 поблизу магазину «Барвінок», в м. Миргород ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди у сумі 1300 грн. за невжиття останнім заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_3 . Під час проведення НСРД при спілкуванні з ОСОБА_1 , він запитував прізвища та імена осіб які надали кошти. Отримані від ОСОБА_1 кошти він видав добровільно. В січні 2017 року ОСОБА_19 син ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_20 , повідомили що вони передаютьдля нього гроші через ОСОБА_21 , однак не бажають мати посередника. В ході досудового розслідування за його участі проводилися слідчі дії в тому числі слідчий експеримент під час проведення якого він вказав на місця де відбувалася передача йому грошових коштів ОСОБА_1 Зазначав, що йому не відомо ким були надані кошти які ОСОБА_16 йому передавав за невжиття останнім заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами сім`єю ОСОБА_3

Інформація з Апеляційного суду Полтавської області від 19.02.2018 про надання дозволу на проведення аудіо,- відео контролю особи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до якої слідчим суддею Апеляційного суду Полтавської області по кримінальному провадженню №42016170000000303 від 02.11.2016 - 04.11.2016 та 28.12.2016 (не зазначено номер ухвали та дані щодо дати постановлення ухвали суперечать вказаній в протоколі про проведення НСРД де зазначено 3.11.2016) за клопотанням прокуратури Полтавської області надано дозвіл на проведення негласної (розшукової) дії у виді аудіо,- відео контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою терміном на 2 (два) місяці з моменту надання дозволу.

Витяг з ЄРДР №42016170000000303 від 02.11.2016 року про скоєння готування до надання неправомірної вигоди працівником поліції за попередньою змовою за правовою кваліфікацією ч.2 ст.369 КК України.

Витяг з ЄРДР №42016170000000347 від 08.12.2016 року про вчинення сприяння працівником Миргородського ВПГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 у незаконному збуті наркотичних засобів за правовою кваліфікацією ч.5 ст27, ч.2 ст.307 КК України.

Витяги з ЄРДР №42016170000000346 від 08.12.2016 року від 20.01.2017 про незаконний збут наркотичних засобів ОСОБА_3 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та пропозиція за попередньою змовою надання неправомірної вигоди працівнику поліції за правовою кваліфікацією ч.2 ст.307,ч.3 ст.369 КК України.

Витяг з ЄРДР №42016170000000223 від 11.07.2017 року про отримання працівником поліції ОСОБА_1 неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за вплив на працівника поліції ОСОБА_4 за правовою кваліфікацією ч.2 ст.369-2 КК України.

Заяву ОСОБА_4 від 02.11.2016 року про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , за пропозицію отримати неправомірну вигоди за невжиття заходів по документуванню та викриття осіб які займаються збутом наркотичних засобів.

Протоколи огляду добровільної видачі грошових коштів якими зафіксовано добровільна видача грошових коштів ОСОБА_4 наданих йому ОСОБА_1 як неправомірна вигода від 08.11.2016 року в сумі 2300грн., від 10.11.2016 -700 грн.

Протокол огляду грошових коштів від 02.06.2017 згідно якого оглянуті грошові кошти в сумі 1300 гривень передані 26.12.2016 року ОСОБА_1 ОСОБА_4

Світлокопії висновків судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №186 від 20.01.2017 року, №185 від 23.01.2017 року якими встановлено, що надана на експертизу речовина яку добровільно видав 13.01.2017 та 17.01.2017 ОСОБА_5 є наркотичний засіб опій ацетильований масою в перерахунку на суху речовину відповідно 0,0551 г.та 0,166г.

Протокол обшуку від 02.02.2017 за місцем проживання ОСОБА_1 квартира АДРЕСА_4 в ході якого виявлено та вилучено мобільні телефони та сім карти операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ « «МТС Україна»

Протокол обшуку від 02.02.2017 службового автомобіля ОСОБА_1 DAEWO LANOS днз 0908 в ході якого виявлено та вилучено подорожній лист на лютий 2017 року та талон на виїзд у вихідні та святкові дні.

Протокол затримання ОСОБА_1 від 02.02.2017 року вході якого вилучено службове посвідчення працівника поліції на ім`я останнього.

Протоколом тимчасового доступу до речей та документів відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді вилучено відомості які містять із зазначенням адреси, типу з`єднань базових станцій серед інших за номерами 38095185505, 380509834113, 380662244272 .

Протокол огляду інформації щодо телефонних з`єднань яким встановлено наявність з`єднань телефонного номеру НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 та НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 8.11.2016, 26.12.2016, 05.01.2017.

Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 01.12.2016 прокурора відділу прокуратури Полтавської області Зимогляд В.О. згідно яких санкціоновано проведення в рамках кримінального провадження за № 12017170000000303 НСРД у формі спеціального слідчого експерименту з метою документування встановлення способу передачі неправомірної вигоди осіб причетних до скоєння злочину та попередження провокації злочину ОСОБА_4 , яка розсекречена та надана сторонам в ході судового розгляду справи.

Доручення слідчого від 04.11.2016, 28.12.2016 оперативному підрозділу ВБКОЗ УСБУ у Полтавській області про проведення негласної слідчої розшукової дії у формі спеціального слідчого експерименту зняття з транспортних телекомунікаційних мереж ,аудіо,відео-контроль особи по кримінальному провадженню №42016170000000303

Клопотання слідчого адресоване голові апеляційному суду Полтавської області про надання дозволу на проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо, відео-контроль візуальне спостереження щодо ОСОБА_1 від 02.11.2016 та від 27.12.2016.

Протоколи про наслідки здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, - відео контролю особи від 30.11.2016 року, від 02.12.2016, від 04.01.2017, згідно яких оперативними співробітниками на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Полтавської області № 2508т від 03.11.2016 року було проведено аудіо,- відео контроль аудіо запис двох осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та роздруківкою (стенограмою) розмови вищеказаних осіб 08.11.2016 та 26.12 .2016 року.

Протоколи про наслідки здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, - відео контролю особи від 24.01.2017 року, 26.01.2017 на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Полтавської області № 3083т від 28.12.2016 року було проведено аудіо,- відео контроль аудіо запис двох осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та роздруківкою (стенограмою) розмови вищеказаних осіб 05.01.2017 та від 30.01.2017 стосовно ОСОБА_4 .

Протокол про наслідки здійснення негласної слідчої (розшукової) дії спеціальний слідчий експеримент від 11.01.2017 року, на підставі постанови прокурора від 01.12.2016 було проведено аудіо,- відео контроль аудіо запис двох осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та в ході якого ОСОБА_16 в службовому автомобілі поблизу будинку №9 повулиці Д. Апостола в місті Миргород передав ОСОБА_24 грошові кошти в сумі 1300 гривень .

Протокол огляду грошових коштів від 02.06.2017 в сумі 1300грн. та світлокопії яких приєднано до протоколу.

У судовому засіданні, за клопотанням сторони обвинувачення відтворені в повному обсязі ДВД - р диски та зі флеш накопичувачів записи НСРД.

Підставою кримінальної відповідальності відповідно до ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Частиною 1 ст. 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом норми ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, установленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Чинним кримінально-процесуальним законодавством визначено, що суд зобов`язаний визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод при здійсненні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням суттєвих його умов (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України) на чому наполягали захисники Сватенко І. О., Яковенко Г. М., Березовський Ю.В

Частиною 2 ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Правовий аналіз законності підстав для початку кримінального переслідування обвинуваченого, підстав та умов негласних слідчих дій, на думку суду, має істотне значення для прийняття законного рішення по справі.

Згідно зі ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

На переконання суду, органи досудового слідства належним чином не дотримались цих вимог закону.

Згідно до ч. 5 ст. 246 КПК України у рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії обов`язково зазначається строк її проведення. Здійснення означених дій поза строком, визначеним в ухвалі слідчого судді, є підставою для визнання доказів, отриманих внаслідок їх проведення, недопустимими.

Відомості про термін дії дозволів на застосування негласних слідчих (розшукових) дій після використання їхніх результатів як доказів у кримінальному судочинстві не є інформацією про засоби, зміст, форму та методи оперативно-розшукової діяльності у розумінні ст. 8 Закону України "Про державну таємницю". Такі відомості стосуються законності проведення відповідних дій, від чого залежить допустимість їхніх результатів як джерела доказів.

Необхідність дослідження цих матеріальних носіїв інформації зумовлена не лише визначенням строку наданих дозволів, а й перевіркою щодо їх наявності, а також з`ясуванням того, чи належним суб`єктом подавалось клопотання.

Прокурор на власний розсуд може прийняти рішення про розсекречування, поряд із результатами негласних слідчих (розшукових) дій, й ухвали слідчого судді, адже саме прокурор згідно з ч. 1 ст. 255 КПК та п. 5.9. "Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні" визнає необхідним використання тих чи інших матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після їх проведення, відповідно, і доведення їх допустимості покладається на нього.

Прокурор, діючи в порядку, визначеному п. 5.9 Інструкції, має прийняти рішення щодо їх розсекречення, яке здійснюється у порядку, передбаченому розділом 5. Інструкції.

Після розсекречування відповідних матеріальних носіїв інформації за клопотанням прокурора вони долучаються до матеріалів кримінального провадження та надаються стороні захисту для ознайомлення.

Якщо ж прокурор відмовляється прийняти рішення про розсекречування, зокрема ухвали слідчого судді, у випадку оспорення стороною захисту допустимості доказів, отриманих внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд, беручи до уваги зміст частин 3, 4 ст. 17 КПК України, вирішує питання їх допустимості.

При цьому слід враховувати положення ч. 12 ст. 290 КПК України про те, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити ці матеріали як доказ у справі.

За правилами ст. 290 КПК України, обов`язковому відкриттю підлягають усі зібрані сторонами матеріали, крім випадків, передбачених абз. 2 ч. 6 вказаної норми, у тому числі й ті, які є правовою підставою для проведення органом досудового розслідування негласних слідчих дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів, оскільки за умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів та принцип рівності сторін у кримінальному процесі.

Недослідження судом процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляд в цілому, оскільки відсутність дослідження цих матеріалів викликає сумніви щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також достовірності та допустимості їх результатів як доказів. Недослідження зазначених матеріалів призводить до оперування судом доказами, допустимість яких є імовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

Положення п. 2 ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в частині можливості використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні мають тлумачитись через призму базових норм КПК України, в тому числі у даному випадку ст. ст. 86, 271 КПК України та лише за умови їх неухильного дотримання.

Стороною ж обвинувачення відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 КПК України суду не надано ухвал слідчого судді, постановлених за клопотанням прокурора, які б надавали дозвіл на використання інформації, у даному кримінальному провадженні, в зв`язку з чим суд розцінює докази отримані внаслідок проведення НСРД відповідно до ухвал слідчого судді № 2508т від 03.11.2016 та №3083т 28.12.2016 року та постанова прокурора про проведення спеціального слідчого експерименту від 01.12.2016, яка була розсекречена та надана суду та стороні захисту лише в судовому засідання, як недопустимі та до уваги не приймає.

Суд зазначає, що стороною обвинувачення при констатації факту доведеності вини обвинуваченого у інкримінованих йому злочинах ч.5 ст.27 ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 2 ст. 369-2 КК України,ч.1ст. 369КК України (епізоди 08.112016 року та 10.11.2016 року) не враховано необхідності дотримання сторонами кримінального провадження положень ст. 290 КПК України та відкриття сторонами одна одній усіх матеріалів після закінчення досудового розслідування, зокрема, не відкриттям стороні захисту ухвал слідчого судді апеляційного суду, оскільки недотримання цих вимог є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими доказами.

Відкриттю в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій, що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 25 липня 2018 року по справі № 554/12215/15-к та постанові від 25.06.2019 по справі 331/1898/16-к.

З наданих стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 03.11.2016 № 2508т, № 3083т від 28.12.2016 року стороні захисту не відкривались, в судовому порядку вони також не досліджувалась, оскільки не були надана прокурором для цього. При цьому процесуальний закон не покладає на сторону захисту подавати будь-які клопотання щодо такого відкриття, такий обов`язок відкрити матеріали, а саме як в даному випадку процесуальні документи щодо проведення негласних слідчих дій, покладається на сторону обвинувачення.

Невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. При цьому відкриттю, крім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів. Такий висновок суду, як зазначено раніше, в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в Постанові від 25 липня 2018 року по справі № 554/12215/15-к та з позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 по справі 571/7557/15-к, де суд вказує: для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Відкриття в умовах публічного і гласного розгляду в суді під час дослідження доказів 27.06.2018 року окремих матеріалів кримінального провадженняпро проведення негласних слідчих розшукових дій ( постанови прокурора Зимогляд В. від 01.12.2016 про проведення аудіо,- відео контролю, аудіо запису двох осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , доручення прокурора заступнику начальника ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області на проведення НСРД без зазначення дати та від 28.12.2016, клопотання про надання дозволу Апеляційним судом Полтавської області на проведення негласних слідчих дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж,візуального спостереження за особою, аудіо-відео контролю особи від 2.11.2016 та від 27.12.2016 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті стороні захисту,не означає їх автоматичну допустимість,бо за ч.12 ст. 290 КПК України критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання,а й попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження в суді . Такий висновок суду відповідає позиції висловленій у Постанові Верховного Суду 05.02.2019 у справі №607/11498/15-к.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах,чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було.

Виходячи з цього, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 КПК України визнає протоколи негласних слідчих дій проведених з участю обвинуваченого та свідка ОСОБА_4 недопустимими доказами по матеріалах кримінального провадження.

Із викладених вище міркувань, зважаючи на недотримання встановленої КПК України процедури проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ,аудіо,відео-контроль візуальне спостереження за особою похідні від них відомості, встановлені зокрема в:протоколах добровільної видачі грошових Циганенком в сумі 2300 грн., та 700 грн,1300грн., протоколах про наслідки здійснення НСРД від 30.11.2016 року, від 02.12.2016, від 04.01.2017, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та роздруківках (стенограмі) розмови цих осіб 08.11.2016 та 26.12 .2016 року, протоколах про наслідки здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, - відео контролю особи від 24.01.2017 року, 26.01.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з роздруківкою (стенограмою) їх розмови 05.01.2017та ОСОБА_4 від 30.01.2017 з роздруківкою (стенограмою) його розмови від 24.01.2017 та 05.01.2017, протоколі огляду грошових коштів від 08.11.2016 в сумі 2300 грн. від 10.11.2016-700 грн., від 02.06.2017 - 1300грн. не можуть бути визнані допустимими доказами через застереження, викладені у статті 86 КПК України.

Предмети злочину, які в подальшому долучені в якості речових були отримані з порушенням норм КПК України, тому вони не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Таким чином, суд також визнає недопустимими докази: постанову слідчого від 23.02.2017 про визнання речовим доказом виданих добровільно ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 2300грн (4 купюри номіналом по 200 грн. з серійними номерами ЄЮ 9438586,ЄВ5716615,КМ 4017666,УА2317864,15 купюр номіналом по 100 грн. з серіями та номерами КФ 5670456, ЗФ96669892, КЄ7480317, ВЗ4379923, ГГ5447951, ЕЗ 8843792, ЕВ8843792, ЕВ7058721,ГХ 2766193, МИ1901002, ГЄ5571207, ГВ5341316, ЕФ1754216, ЗЕ0775141, КП2383130, МЕ9000422) та 700грн. (2 купюр номіналом по 200грн. з серійними номерами ЗВ2052275,ЕГ5401281, 3 купюри номіналом по 100 грн. з серіями та номерами ЕГ6793798, АЖ5034417,ЕФ1588550), постанову слідчого від 02.06.2017, про визнання речовим доказом виданих добровільно ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 1300 грн. (шість купюр номіналом 200 гривень з серіями та номерами ЄХ75180111, КЗ3034192, ВХ3883449, ПЗ7785438, ЕИ7569277, КА4344748 та одна купюра номіналом 100 гривень КС6097792).

Світлокопії висновків експерта №186 від 20. 01.2017 та №185 від 23.01.2017 відповідно до яких проведено дослідження рідини виданої після оперативної закупки 17.01.2017 року та 13.01.2017 року та встановлено що видана ОСОБА_5 рідина є наркотичним засобом відповідно - опій ацетильований та концентрат макової соломки є не належним доказом, оскільки в супереч положень ст. 99 ч.3 КПК України, стороною захисту не наданий суду оригінал цих документів.

Крім того стороною обвинувачення не надано будь яких доказів, які б підтверджували, що вказані наркотичні засоби отримані в результаті контрольованої закупки мають відношення до скоєння злочинів інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 . Оскільки доданий на підтвердження вказаних обставин вирок Миргородського міськрайонного суду від 24.10.2017 року яким ОСОБА_3 визнана винною за надання неправомірної вигоди службовій особі ОСОБА_4 та засуджена за ч.1 ст. 369 КК України не містить даних щодо вчинення будь-яких дій ОСОБА_1 які б свідчили про пособництво ОСОБА_3 в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_1 повторно, а також у прийнятті пропозиції та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, обіцянці здійснити вплив за надання такої ОСОБА_4 та надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 ОСОБА_4 08 та 11 листопада 2016 рокуотриманої віжд ОСОБА_3 ..

Суд не може прийняти як доказ винуватості у вчиненні вищезазначених злочинів ОСОБА_1 інформацію про вхідні та вихідні з`єднання з абонентських номерів що належать ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період з 01.01.2016 до 02.12.206 року, які є належними доказом оскільки отримані в установленому законом порядку однак не містять будь-якої інформації про зміст цих розмов цих осіб, а лише підтверджують факт спілкування цих осіб між собою. Що не заперечував обвинувачений ОСОБА_1 ,свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_3 становила для нього оперативний інтерес, як інформатор, а з ОСОБА_4 він спілкувався в зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Суд не вважає достатнім та беззаперечним доказом що підтверджує винуватість ОСОБА_1 слідчий експеремент проведений за участі ОСОБА_4 , де останній вказав на місця передачі йому грошових коштів обвинуваченим 08 та 11 листопада 2016 року, оскільки суду не було надано для огляду сам предмет злочину, що позбавило суд можливості дослідити ці докази безпосередньо .

Відповідно до положення ч. 2 ст. 17 КПК України підґрунтям законності є стандарт доказування "поза розумним сумнівом", згідно змісту якого доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

В ході судового розгляду свідок ОСОБА_3 повідомила, що з ОСОБА_1 вона познайомилася в зв`язку із скоєнням у неї крадіжки телевізора навесні 2016 року. Викрадене майно було виявлене в місті Гадяч та за її рахунок доставлене в місто Миргород. Будь-яких домовленостей щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_1 чи за його сприяння іншим працівникам поліції в тому числі ОСОБА_4 вона не мала. Грошові кошти вона ОСОБА_1 не передавала.

Зі змісту ст. 7, ч. 6 ст. 9, ч. 4 ст. 36, ч. 3 ст. 333 КПК України вбачається, що суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування (прокурору) проведення слідчих (розшукових) дій, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні або перевірці обставин, якщо вони мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Прокурор, який приймав участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 338, 340 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.

За таких обставин ОСОБА_1 необхідно визнати невинуватим та виправдати за скоєння злочину передбаченого ч.5 ст.27 ч. 2 ст. 307 КК України (пособництво в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене повторно, та за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України ( прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, обіцянці здійснити вплив за надання такої) та ч. 1 ст. 369 КК України (надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, епізоди злочинної діяльності 08 листопада 2016 року та 10 листопада 2016 року) за недоведеністю його участі у вчиненні даного кримінального правопорушення. Оскільки стороною обвинувачення не була доведена винуватість ОСОБА_1 , поза розумним сумнівом, всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого суд тлумачить на його користь, під час судового розгляду виявлені порушення в ході проведення слідчих дій, інших доказів, які б були поза розумним сумнівом, суду не надано.

Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи призначеним на посаду оперуповноваженого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області відповідно до наказу начальника ГУНП в Полтавській області №8 о/с від 07.11.2015, з 08.12.2016 наказом начальника ГУНП в Полтавській області №453 о/с від 09.12.2016 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області. Відповідно до посадової інструкції, з метою попередження та розкриття злочинів мав обов`язки: організовувати і проводити оперативно-розшукову і попереджувально-профілактичну роботу на зоні обслуговування; виїжджає на місця пригод при скоєнні злочину на території обслуговування і проводить оперативно-розшукові заходи по встановленню і затриманню злочинців;проводить попереджувально-профілактичну роботу серед неповнолітніх, схильних до скоєння злочинів, наркоманів, непрацюючих та інших осіб, які представляють оперативний інтерес і мешкають в зоні обслуговування.

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, маючи спеціальне звання - старший лейтенант поліції, являючись працівником правоохоронного органу на початку 2016 року познайомився із ОСОБА_3 , яка Миргородським міськрайонним судом 14.08.2017 року засуджена за ч.2 ст. 307 КК України за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_3 здійснювала збут наркотичних засобів - опію ацетильованого наркозалежним особам та налагодив з останньою тісний контакт.

З метою усунення перешкод та сприяння ОСОБА_3 у вчиненні незаконної реалізації наркотичних засобів ОСОБА_1 вирішив підкупити, тобто дати неправомірну вигоду ОСОБА_4 , який перебуває на посаді старший оперуповноважений оперативно-пошукового відділу у Полтавській області управління з обслуговування Сумської, Харківської та Полтавської областей Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, який викриває протиправну діяльність осіб пов`язану з незаконним збутом наркотичних засобів в м. Миргороді та Миргородському районі.

Реалізуючи свій злочинний умисел у третій декаді жовтня 2016 року, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, звернувся до ОСОБА_4 з пропозицією надавати останньому неправомірну вигоду спочатку у сумі 3 000 грн., а потім щомісяця 2 000 грн. в інтересах ОСОБА_3 за невжиття ОСОБА_4 заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_3 .

У подальшому продовжуючи свою злочинну діяльність 26 грудня 2016 поблизу магазину «Барвінок», за адресою Полтавська область м. Миргород пров. Данила Апостола, 7, ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди у сумі 1300 грн. за невжиття ОСОБА_4 заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_3 .

Таким чином ОСОБА_1 надав неправомірну вигоду старшому оперуповноваженому оперативно-пошукового відділу у Полтавській області управління з обслуговування Сумської, Харківської та Полтавської областей Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України ОСОБА_4 . за вчинення чи не вчинення ним в інтересах ОСОБА_3 будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища..

В ході судового розгляду ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину не визнав, суду пояснив, що насправді він передав власні грошові кошти ОСОБА_4 за вказаних в обвинуваченні обставин 8 листопада 2016 року в сумі 2300грн., 10.11.2016 року-700грн. та 26.12.2016 - 1300 гривень, з метою налагодження дружніх довірливих відносин та придбання останнім автомобільних шин на зимовий період. При передачі грошей повідомляв, що їх надала ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_4 пропонував йому отримувати для нього щомісячно від ОСОБА_7 кошти за забезпечення можливості збуту наркотичних засобів останньою.

Однак винуватість ОСОБА_1 у скоєнні злочину підтверджується сукупністю доказів добутих в ході досудового слідства та перевіреними судом, які є належними та допустимими.

Наказом начальника ГУНП в Полтавській області №8 о/с від 07.11.2015, про призначеним ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області.

Наказом начальника ГУНП в Полтавській області №453 о/с від 09.12.2016 про призначення ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області з 08.12.2016.

Витягом з наказу №102 о/с від 22.08.2016 яким майора поліції ОСОБА_4 , призначено старшим з оперуповноваженим ОПВ в Полтавській області ТУ Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.

Витягом з наказу №216 о/с від 29.12.2016 згідно якого майора поліції ОСОБА_4 з 03.01.2017 року переведено для подальшого проходження служби до ГУНП в Полтавській області.

Свідченнями свідка ОСОБА_4 який пояснив, що після пропозиції ОСОБА_1 надати йому неправомірну вигоду за не вчинення дій по припиненню злочинної діяльності членів сім`ї ОСОБА_7 він звернувся з заявою про вчинення злочину. Після чого з метою розкриття злочину приймав участь у слідчих діях, зокрема 26 грудня 2016 поблизу магазину «Барвінок», в м. Миргород отримав 1300 грн., частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди у сумі за невжиття останнім заходів щодо викриття незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_3 Отримані від ОСОБА_1 кошти він добровільно передав органу досудового розслідування.

Свідчення свідка ОСОБА_4 об`єктивно підтверджується дослідженими в судовому засіданні речовими доказами, грошовими коштами, які були отримані останнім від ОСОБА_1 26.12.2016 в сумі 1300 гривень (шість купюр номіналом 200 гривень з серіями та номерами ЄХ75180111, КЗ3034192, ВХ3883449, ПЗ7785438, ЕИ7569277, КА4344748 та одна купюра номіналом 100гривень КС6097792)Факт передання оглянутих судом грошових коштів ОСОБА_24 за вказаних вобвинуваченні обставин ОСОБА_16 не заперечував.

Та протоколом слідчого експерименту від 13.05.2017 року при проведені якого ОСОБА_4 вказав на місце зустрічі та отримання від ОСОБА_1 неправомірної вигоди в 20 числах грудня 2016 року.

Свідок ОСОБА_7 , стверджувала, що вона не надавала грошових коштів ОСОБА_28 з метою підкупу ОСОБА_4 , однак на прохання обвинуваченого повідомляла про це останньому, що підтверджує надані суду пояснення ОСОБА_1

Інформація про вхідні та вихідні з`єднання з абонентських номерів що належать ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період з 01.01.2016 до 02.12.2016 року, підтверджує факт спілкування цих осіб між собою.

Поясненнями свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_30 які суду повідомили, що осінню або взимку 2016 року надавали ОСОБА_1 у позику грошові кошти в сумі 2300 гривень та 1700 гривень відповідно для вирішення виробничих проблем, що підтверджує надані обвинуваченим пояснення про джерело отримання грошових коштів які були передані ОСОБА_4 .

Суд вважає безпідставними твердження захисту, що свідчення працівника поліції, ОСОБА_4 є недопустимими доказами, зважаючи на положення ч.7 ст. 97 КПК України, оскільки свідок суду повідомив відомі йому обставини які підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а не давав показання з чужих слів.

Суд критично відноситься до твердження обвинуваченого, що грошові кошти ОСОБА_4 на прохання останнього він передавав для придбання «зимових шин» на службовий автомобіль, з метою налагодження добрих виробничих відносин, оскільки вони спростовуються свідченнями свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_4 та ОСОБА_32 про належне матеріальне забезпечення службового автотранспорту Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області.

Проаналізувавши всі докази в сукупності суд приходить до переконання що вчиняючи злочинні дії по наданню неправомірної вигоди умисел обвинуваченого ОСОБА_1 був направлений на спонукання ОСОБА_4 до невжиття заходів по викриттю незаконної торгівлі наркотичними засобами ОСОБА_3

Таким чином, з`ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у наданні 26.12.2016 року неправомірної вигоди в сумі 1300 гривень службовій особі ОСОБА_4 за вчинення чи не вчинення ним в інтересах того хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, тобто скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.369 КК України.

Обставини передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлені.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином середнього ступеня тяжкості, особу обвинуваченого, який злочин вчинив вперше, виключно позитивного характеризується за місцем роботи та місцем проживання, працює,маєна утриманні неповнолітню дитину є учасником АТО, учасник бойових дій, має нагороди МВС України.

Враховуючи дані щодо особи ОСОБА_1 відсутність обставин що пом`якшують та обтяжують покарання, суд приходить до переконання про доцільність призначення обвинуваченому основного покарання у виді штрафу,що буде необхідним та та достатнім для виправлення засудженого,а також запобіганню вчинення засудженим та іншими особами нових злочинів.

При вирішенні питання щодо запропонованого прокурором застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та позбавлення спеціального звання суд виходить з наступного. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу як вид покарання не зазначається у санкціях норм Особливої частини КК України і застосовується за рішенням суду. Відповідно до ч. 2 ст. 52 і ст. 54 КК це покарання є додатковим і може бути застосоване судом лише щодо особи, засудженої за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, із наведенням у вироку відповідних мотивів.

Оскільки ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину середньої тяжкості, у суду відсутні підстави для застосування додаткового покарання у виді позбавлення спеціального звання старший лейтенант поліції.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин перебуваючи на службі в органах Національної поліції України, грубо нехтуючи своїми посадовими обов`язками в тому числі обов`язком проводити попереджувально-профілактичну роботу серед осіб схильних до скоєння злочинів, суд вважає за необхідне відповідно до положень ч.2, 3 ст.55 КК України призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в центральних та територіальних органах Національної поліції України терміном один рік з моменту набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про особу якою внесена застава 08.02.2017 року за ОСОБА_1 тому суд позбавлений можливості вирішити питання про повернення застави в сумі 128000 гривень, які внесені за ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 03.02.2017 року.

Запобіжний захід у виді застави обраний відносно ОСОБА_1 необхідно залишити до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим за ч.5 ст.27, ч.2 ст.307 КК України, ч.2 ст.369-2 КК України тач. 1 ст. 369 КК України (епізоди злочинної діяльності 08 листопада 2016 року та 10 листопада 2016 року) та виправдати.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України 26.12.2016 року та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят ) гривень з позбавлення права обіймати будь-які посади в центральних та територіальних органах Національної поліції України терміном 1(один) рік з моменту набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді застави обраний ОСОБА_1 залишити до набрання вироком законної сили.

Грошові кошти у сумі 1300(одна тисяча триста ) гривень, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Полтавської області - конфіскувати в дохід держави..

Грошові кошти в сумі3000 грн.: 6 купюр купюри номіналом по 200 грн. з серійними номерами ЄЮ 9438586,ЄВ5716615,КМ 4017666,УА2317864, ЗВ2052275, ЕГ5401281; 18 купюр номіналом по 100 грн. з серіями та номерами КФ 5670456, ЗФ96669892, КЄ7480317, ВЗ4379923, ГГ5447951, ЕЗ 8843792, ЕВ8843792, ЕВ7058721,ГХ 2766193, МИ1901002, ГЄ5571207, ГВ5341316, ЕФ1754216, ЗЕ0775141, КП2383130, МЕ9000422 ЕГ6793798, АЖ5034417, ЕФ1588550, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Полтавської області, повернути власнику.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 08 лютого 2017 року про накладення арешту на майно скасувати.

Речові докази:мобільний телефон «Нокіа» з металу срібного кольору та сім-карткою мобільного оператора зв`язку ПрАТ «Київстар», мобільний телефон «Нокіа» чорного кольору з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «МТС Україна», мобільний телефон «Нокіа» з металічним корпусом та сім- картою ПрАТ «МТС Україна», мобільний телефон «Самсунг L9100» білого кольору без сім-карти, мобільний телефон «Нокіа 5130с» чорного кольору без сім-карти, сім картку SIM SIM в пластиковому корпусі оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС України», пластиковий корпус від сім-картки оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС України», записник (щоденник) чорного кольору з імітацією крокодилячої шкіри, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Полтавської області, повернути власнику ОСОБА_1 ; дорожній лист виданий на службовий автомобілі «DAEWO LANOS» д.н.з. НОМЕР_3 на лютий 2017 року та талон виїзд у святкові дні залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в цей же термін, з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та засудженому.

СУДДЯ В. М. Куцин