Рішення № 84899113, 07.10.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5162/18

Провадження № 2/344/1097/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Ідея Банк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування/зняття арешту нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2010 року ВДВС Івано-Франківського МУЮ, реєстраційний номер обтяження 10321700, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства “Ідея Банк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування/зняття арешту нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2010 року ВДВС Івано-Франківського МУЮ, реєстраційний номер обтяження 10321700, посилаючись на те, що на виконанні Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження №21578906 судовий наказ №2н-9339 від 03.07.2009 року про стягнення з нього на користь ПАТ «Плюс Банк» 14421,28 грн. заборгованості. 23.03.2010 року накладено арешт майна та оголошено заборону відчуження (реєстраційний номер 10321700 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). 31.12.2010 року постановою старшого державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу, у зв“язку з відсутністю майна боржника, на яке можна звернути стягнення, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. З того часу жодних виконавчих дій не проводилося, стягувач повторно не пред“явив виконавчий документ до виконання. Просить зняти арешт нерухомого майна, накледений на нього постановою про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 22.03.2010 року ВДВС Івано-Франківського МУЮ, реєстраційний номер обтяження 10321700.

14.05.2018 року представник відповідача ПАТ «Ідея Банк» - Олешек О.М. подала відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги не визнає, оскільки ПАТ «Ідея Банк» постанови про повернення Виконавчого документу без виконання не отримував, як і самого судового наказу, внаслідок чого вважав, що такий перебуває на виконанні. 05.05.2018 року ПАТ «Ідея Банк» звернувся із запитом до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області із запитом про надання примірника постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 31.12.2010 року по ВП №21578906, а також повернення оригіналу судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.07.2009 року №2н-9339 про стягнення із ОСОБА_1 14421,28 грн. боргу, для того щоб повторно пред“явити Виконавчий документ до виконання, внаслідок чого доцільно зберегти чинність арешту накладеного на майно позивача.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі (а.с.66).

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства “Ідея Банк” в судове засідання не з`явився, попередньо подав до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 24-26).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 64-65).

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 постановою державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 22.03.2010 року накладено арешт та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження 10321700 (а.с.5-6).

31.12.2010 року державним виконавцем органу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції була винесена постанова про повернення виковночого документа стягувачеві, у зв“язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 9).

Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею ( в тому числі й з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними), не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2018 року стягувач ПАТ «Ідея Банк» звертався із запитом до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області із запитом про надання примірника постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 31.12.2010 року по ВП №21578906, а також повернення оригіналу судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.07.2009 року №2н-9339 про стягнення із ОСОБА_1 14421,28 грн. боргу, для того, щоб повторно пред“явити виконавчий документ до виконання, однак на час розгляду цієї справи судом, відповідачем не надано суду достовірних доказів наявності на виконанні ВДВС вищезазначених виконавчих документів.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задоволити позов та звільнити майно з-під арешту.

Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 п.п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується посвідченням серії АА №344021 від 25.05.2015 року, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн.

На підставі вищенаведеного, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» , ст. ст. 316, 317, 319, 391 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процессуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Ідея Банк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування/зняття арешту нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2010 року ВДВС Івано-Франківського МУЮ, реєстраційний номер обтяження 10321700 - задоволити.

Скасувати арешт та зняти заборону відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 накладений постановою ВДВС Івано-Франківського МУЮ про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 22.03.2010 року, реєстраційний номер обтяження 10321700.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Ідея Банк” адреса місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819 на користь держави з зарахуванням на рахунок UA798999980000031211256026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 - 704 грн. 80 коп. судового збору. судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 10.10.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.