Рішення № 84894922, 10.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2434/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, прийняту старшим державним виконавцем Крикун О.М. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 16.09.2019 у виконавчому провадженні №59438544 щодо накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Крикун О.М. знаходиться виконавчий лист про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області по справі №811/1905/18, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до довідки від 22.03.2018 за №10509, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області, виходячи із розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення. На виконання рішення суду головним управлінням в добровільному порядку перераховано пенсію гр. ОСОБА_1 безпосередньо 10.09.2018 року. Дії головного управління відповідають нормам постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2018 року за №649, щодо порядку проведення перерахунку та виплати пенсії особам, що мають право на пенсію відповідно до положень Закону. Про всі вищезазначені обставини Головним управлінням повідомлено відповідача, зокрема, листом від 12.07.2019 року за вих. №13597/08-02. Однак, 26.07.2019 року на адресу головного управління надійшла вимога державного виконавця від 24.07.2019 року за вих. №8524/02.1-27 за виконавчим провадженням ВП №59438544, в якій державний виконавець зобов`язував Головне управління здійснити перерахунок пенсії стягувача за судовим рішенням по справі №811/1905/18 з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року за №826/12704/18. На зазначену вимогу позивачем направлено відповідь від 30.07.2019 року за вих. №14349/08-02, в якій повідомлено державного виконавця про відсутність для цього будь-яких правових підстав. При цьому, позивач вказує, що з поміж позовних вимог гр. ОСОБА_1 заявлених в позовній заяві, такої позовної вимоги як: "провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 відповідно до довідки від 22.03.2018 за №10509, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області, виходячи із розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року за №826/12704/18" не було. Тому вважає, що порушене у вимозі державного виконавця питання не виступало предметом спору, та не було об`єктом судового розгляду при вирішенні спірних правовідносин в судовій справі №811/1905/18. Позивач стверджує, що у Головного управління відсутні правові підстави для вчинення дій щодо пенсійного забезпечення гр. ОСОБА_1 , які не передбачені нормами чинного законодавства України та зобов`язаннями, покладеними безпосередньо судовим рішенням по справі №811/1905/18. Тобто, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього. Відповідач не зважаючи на дані обставини 16.09.2019 року виніс постанову про накладення штрафу. Із зазначеною постановою Управління не погоджується, вважає її неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки підстав для застосування штрафу за невиконання рішення суду не було, так як перерахунок пенсії проведено. Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.26-27), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що 02.07.2019 року керуючись ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, по зазначеному виконавчому документу, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. 16.07.2019 р. до відділу надійшов лист від ГУ ПФУ у Кіровоградській області за вих. №13579/08-02 в якому зазначено, що управлінням проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату в сумі 22033,09 грн. за період з 01.01.2016 р. по 07.09.2018 р. яка буде виплачуватися у порядку передбаченому пунктом 3 Постанови №103 КМУ від 21.02.2018 року та постановою КМУ №649 від 22.08.2018 року. Однак, відповідач зазначає, що частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року № 826/12704/18 (набрало чинності 14.06.2019 року) визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Враховуючи викладені обставини державним виконавцем 24.07.2019 року за вих.№8524 на адресу Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області направлено вимогу якою зобов`язано боржника провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до рішення суду № 811/1905/19 та з врахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року №826/12704/18, яким визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Боржником проігноровано законні вимоги державного виконавця та не виконано вищезазначене рішення суду. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З викладеного вбачається відсутність поважних причин невиконання рішення суду. Таким чином відповідач вважає, що оскаржувана позивачем постанова про накладення на боржника штрафу винесена державним у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і порядок визначений ним.

Представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому також просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.50).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив (а.с.25).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Так, на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 р. по справі №811/1905/18, Кіровоградським окружним адміністративним судом 25.09.2018 року видано виконавчий лист про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до довідки від 22.03.2018 року №10509, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області, виходячи із розміру 80 % відповідних сум грошового забезпечення (а.с.29).

02.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59438544 з виконання виконавчого листа №811/1905/18, виданого 25.09.2018 р. Вказаною постановою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.31).

Судом встановлено, що позивачем 10.09.2018 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , доплату в сумі 524,06 грн. за період з 08.09.2018 по 30.09.2018 нараховано та виплачено у жовтні 2018 (а.с.12-13). Виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили у сумі 22033,09 грн. за період з 01.01.2016 по 07.09.2018 здійснюватиметься відповідно до Порядку №649, про що повідомлено державного виконавця листом від 12.07.2019 №13597/08-02 (а.с.10-11).

24.07.2019 року державний виконавець виніс вимогу, якою зобов`язано боржника провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до рішення суду №811/1905/19 та з врахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року №826/12704/18 (а.с.39-40). Вказаною вимогою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 30.07.2019 за №14349/08-02 Головне управління повідомило державного виконавця про відсутність для цього будь-яких правових підстав (а.с.41-43).

16.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання в повному обсязі без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов`язує боржника виконати певні дії, на підставі ст.ст.63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. (а.с.45-46).

Не погодившись з даною постановою позивач звернуся до суду.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення, а не за своєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, не повинно бути виконаним боржником.

Так, як встановлено судом з матеріалів справи, постанову про відкриття виконавчого провадження отримано позивачем 08.07.2019 р. (а.с.8), тобто у позивача строк виконання постанови був до 18 липня включно (10 робочих днів). При цьому, на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу 16.09.2019 р., рішення суду щодо зобов`язання здійснити перерахунок було виконано УПФУ та частково здійснено доплату.

З аналізу статей 63, 75 Закону №1404-VІІІ слідує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв`язку з відсутністю державного асигнування.

Такі підстави не виконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_1 , не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 по справі №21-1044а15, від 20.10.2015 у справі №21-2630а15, від 02.02.2016 21-5118а15, від 22.11.2016.

За таких обставин не можливо стверджувати про невиконання позивачем судового рішення, в частині фактичної виплати перерахованої пенсії з урахуванням , без поважних причин, що було б правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, суд зазначає, що резолютивна частина рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду №811/1905/18 містить дві основні вимоги до відповідача: здійснити перерахунок пенсії та виплату.

Як вже встановлено судом, вимога здійснити перерахунок відповідачем виконана в повному обсязі, про що свідчать відповідні письмові докази долучені до матеріалів справи (а.с.12-14). Щодо іншого, то вимога про виплату пенсії не вказує на зобов`язання здійснення одноразового платежу, оскільки відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Отже, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.

Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов`язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати, тому, вирішуючи питання про зобов`язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі позивачеві, суд, вже встановивши під час розгляду справи відсутність спору про право позивача на отримання підвищення до пенсії, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Вказаний підхід щодо порядку сплати періодичних платежів узгоджується з правовою позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України висловленою у постанові від 08.07.2014р. (№ рішення в ЄДРСР 39891909).

22 серпня 2018 року постановою №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі Порядок). Вказаний Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Як зазначено у п.3 Порядку, боржник, яким є орган Пенсійного фонду України, визначений судом у виконанні судового рішення, веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Відповідно до п.4 Порядку черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

За змістом п.5 Порядку для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.6 Порядку перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Згідно п. 10 Порядку виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.

Таким чином, виділення коштів для виплати стягувачу, нарахованих на виконання рішення суду, здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 р. № 794-VII, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

У рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, докази того, що на час розгляду справи зазначена постанова №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" суперечить Конституції України та скасована в судовому в порядку - відсутні.

За таких обставин не можливо стверджувати про невиконання позивачем судового рішення, без поважних причин, що було б правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідач у відзиві на позов посилається на те, що частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року №826/12704/18 (набрало чинності 14.06.2019 року) визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Враховуючи викладені обставини державним виконавцем 24.07.2019 року за вих.№8524 на адресу Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області направлено вимогу якою зобов`язано боржника провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до рішення суду №811/1905/19 та з врахуванням рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року № 826/12704/18, яким визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Суд не бере до уваги посилання відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі", рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Відповідно до п.10 вищезазначеної постанови, резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги.

Отже, порушене у вимозі державного виконавця питання не виступало предметом спору, та не було об`єктом судового розгляду при вирішенні спірних правовідносин в судовій справі №811/1905/18.

З урахуванням вищезазначеного, у Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відсутні будь-які правові підстави для вчинення дій щодо пенсійного забезпечення гр. ОСОБА_1 , які не передбачені нормами чинного законодавства України та зобов`язаннями, покладеними безпосередньо судовим рішенням по справі №811/1905/18.

Окрім того, суд звертає увагу, що 26.09.2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на часткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18 (а.с.60).

Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про стягнення з позивача штрафу, як рішення суб`єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач у даних правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, а як учасник виконавчого провадження, що оскаржує рішення органу державної виконавчої служби в порядку статті 287 КАС України.

Згідно з Типовим положенням про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 року №1183/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.04.2016 року за №617/28747, Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

Відповідач у справі - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 1921 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, код ЄДРПОУ 34894735) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 16.09.2019, прийняту державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у виконавчому провадженні №59438544 щодо стягнення штрафу у сумі 5100 грн.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 34894735).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина