Рішення № 84893366, 27.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Справа № 200/6595/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- признати дії Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро незаконними по відмові ОСОБА_1 , у задоволенні заяви про підтвердження періоду роботи, та зачислення стажу роботи, що дає право на призначення пенсії у більшому розмірі, ніж призначено позивачу;

- зобов`язати Центральне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро призначити ОСОБА_1 пенсію, на яку позивач заслуговує з урахуванням всього періоду його страхового (трудового) стажу, та з урахуванням коефіцієнта кратності (1.35%), який діяв до 01.10.2017 року. В період призначення пенсії 12.07.2015 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період перебування позивача у Збройних Силах СРСР. При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву позивача про проведення перерахунку пенсії останньому зі включенням періоду перебування на строковій службі до страхового стажу повернуто заявнику без розгляду. Позивач вважає дії відповідача протиправними, тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2019 року адміністративну справу №200/6595/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

19.06.2019 року вищенаведена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Горбалінському В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року адміністративну справу №200/6595/19 прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до положень ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

15.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції зазначено, що період проходження строкової військової служби додатково до страхового стажу не зараховується. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, пільгове обчислення та зарахування часу проходження військової служби в стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах в пільгових розмірах при призначенні пенсії за віком, законодавством не передбачено. Окрім того, відповідачу із позовних вимог ОСОБА_1 не зрозуміло, який саме період роботи останній вважає не зарахованим.

При цьому, в тексті вказаного відзиву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявлено клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року допущено заміну відповідача Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду України у м. Дніпрі на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 12.07.2015 року, що підтверджується матеріалами пенсійної справи.

13 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача з запитом щодо неврахування періоду проходження строкової служби в Збройних Силах СРСР до страхового стажу останнього. При цьому, в даному запиті позивач просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вказаного періоду з 12.07.2015 року.

19.04.2019 року Центральним відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу надано відповідь за №2531/02.3-53 в порядку встановленому Законом України «Про звернення громадян».

В зазначеній відповіді позивачу роз`яснено, що у зв`язку із тим, що позивачем подано звернення з порушенням норм чинного законодавства, а саме: в ньому відсутній адресат органу державної влади, то управління повертає дане звернення позивачу без розгляду для усунення недоліків.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

За приписами ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок №22-1 або Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1.5 розділу І Порядку №22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Форма заяви про призначення/перерахунок пенсії визначена Додатком №3 до Порядку №22-1, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 4.1 розділу ІV), в редакції Постанови Пенсійного фонду №13-1 від 07.07.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду №13-2 від 30.07.2015; в редакції Постанови Пенсійного фонду №11-1 від 23.05.2018.

Відповідно до пункту 1.7 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

До заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені п.п. 2-4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу. (п. 2.7 розділу ІІ Порядку № 22-1).

Відповідно до п.4.1 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Положеннями п.4.2 розділу ІV Порядку №22-1 встановлено,що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно з п. 4.7 розділу IV Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Приписи ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначають, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 35, частиною другою ст. 38, частиною третьою ст. 42 і частиною п`ятою ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Частиною 5 цієї ст. 45 цього Закону встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

При цьому, ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено права громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Розділом ІІ Закону України «Про звернення громадян» визначений порядок розгляду звернень громадян.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм, підставою для призначення або перерахунку пенсії є відповідна заява особи законодавчо визначеної форми та додані до неї документи, за результатами розгляду яких пенсійний орган ухвалює відповідне рішення, а саме: про призначення або перерахунок пенсії чи про відмову у призначенні або перерахунку пенсії і створює правові наслідки для особи, а надходження до управління Пенсійного фонду заяви в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», не можуть бути самостійною підставою для прийняття рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії, оскільки таким діям повинно передувати оформлене відповідною заявою волевиявлення пенсіонера.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2019 року позивач не звертався до управління Пенсійного фонду з заявою встановленої форми, при цьому останній звернувся до відповідача з зверненням/запитом, в якій просив: надати роз`яснення щодо не включення проходження строкової служби в лавах збройних вид СРСР та провести перерахунок пенсії з 12.07.2015 року з урахуванням вказаного періоду.

Отже, зазначена вище звернення, за своєю суттю, є інформаційним запитом, на який Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь від 19.04.2019 року за №2531/02.3-53, в якій роз`яснено позивачу, що останнє подано з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: в ньому відсутній адресат органу державної влади, то управління повертає дане звернення позивачу без розгляду для усунення недоліків.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

В порушення вищенаведеної статті, позивачем не доведено того факту, що останній звертався до відповідача з заявою встановленої форми (відповідно до Порядку №22-1) та відповідними документами, то у суду відсутні підстави для визнання дій суб`єкта владних повноважень щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправними.

Щодо позовної вимоги про «зобов`язати Центральне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро призначити ОСОБА_1 пенсію, на яку позивач заслуговує з урахуванням всього періоду його страхового (трудового) стажу, та з урахуванням коефіцієнта кратності (1.35%), який діяв до 01.10.2017 року. В період призначення пенсії 12.07.2015 року», суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що останній не має повноважень щодо втручання до дискреційних обов`язків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За положеннями ч. 1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених вище обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський