Рішення № 84884562, 03.10.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2631/18

03.10.2019

2/328/237/19

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2019 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Майсак В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області,

в с т а н о в и в:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником земельної ділянки, кадастровий №2325282400:06:001:0147. В серпні 2018 року позивачу стало відомо, що спірна земельна ділянка з кадастровим №2325282400 НОМЕР_1 001: НОМЕР_2 знаходиться в оренді у відповідача ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.02.2018, який зареєстровано державним реєстратором Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області Губій В.Д. Позивач стверджує, що договір оренди земельної ділянки на 49 років з відповідачем не укладала та не підписувала, тому оскаржуваний договір не відповідає внутрішній волі позивача та фактично не є укладеним. 12.09.2018 позивач звернулася до відповідача з письмовою пропозицією повернути належну їй земельну ділянку та добровільно розірвати договір оренди. До дня звернення до суду відповіді позивачу не надано, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 12.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем ОСОБА_2 було надано заперечення на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволені позовних вимог з тих підстав, що 05.02.2018 між нею та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий №2325282400:06:001:0147, строком на 49 років, який був оформлений та зареєстрований в установленому законом порядку.

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 05.12.2018 задоволено заяву позивача, якою витребувано з Токмацької районної державної адміністрації Запорізької областіта у ОСОБА_2 оригінал договору оренди земельної ділянки кадастровий №2325282400:06:001:0147, укладений 05.02.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,який зареєстрований державним реєстратором Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області 05.02.2018.

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 13.02.2019 задоволено клопотання позивача та по справі призначено почеркознавчу експертизу документів, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 13.03.2019 провадження у справі поновлено та витребувано з Токмацької районної державної адміністрації Запорізької областіта Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької областідокументи за підписом позивача, які необхідні для проведення експертизи.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 08.04.2018 провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В зв`язку з надходженням на адресу суду з експертної установи листа про неможливість проведення експертизи, ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 25.04.2019 провадження у справі поновлено.

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 25.05.2019 по справі призначено почеркознавчу експертизу документів, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В зв`язку з надходженням на адресу суду клопотання експерта про надання додаткових вільних зразків підпису позивача, ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 06.06.2019 провадження у справі поновлено.

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 25.06.2019 задоволено клопотання експерта про надання додаткових вільних зразків підпису, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В зв`язку з надходженням з Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на адресу суду висновку експерта №4-54 від 11.07.2019 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 17.07.2019 провадження у справі поновлено.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги та обставини, якими їх обґрунтовано в позовній заяві, підтримали в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Токмацької районної державної адміністрації Запорізької областів судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомлено.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала клопотання про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить позовну заяву залишити без розгляду.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали, на які сторони посилаються як на підставу позову та відзиву, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, обов`язок їх доказування та подання визначені ст.ст.13, 76-82 ЦПК України, згідно даних приписів доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом; сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 2325282400:06:001:0147, площею 2 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 134555065 від 16.08.2018.

05 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим №2325282400:06:001:0147, строком на 49 років,який зареєстрований державним реєстратором Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області 05.02.2018.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано, орендарем зазначено ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

В серпні 2018 року позивачу стало відомо, що спірна земельна ділянка з кадастровим №2325282400 НОМЕР_3 знаходиться в оренді у відповідача ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.02.2018.

Позивач стверджує, що договір оренди земельної ділянки строком на 49 років з відповідачем не укладала та не підписувала, тому оскаржуваний договір не відповідає внутрішній волі позивача та фактично не є укладеним. 12.09.2018 позивач звернулася до відповідача з письмовою пропозицією повернути належну їй земельну ділянку та добровільно розірвати договір оренди. До дня звернення до суду відповіді позивачу не надано, у зв`язку з чим позивач змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до висновку експерта №4-54 від 11.07.2019 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, проведеної за клопотанням позивача експертом Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Христьян А.О., підпис у договорі оренди земельної ділянки б/н від 05 лютого 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в графі «орендодавець» підписи сторін, від імені ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Оцінивши вказані висновки, суд, з урахуванням наданих сторонами пояснень, приходить до висновку, що експертиза, за результатами якої складено висновок, проведена у відповідності з принципами об`єктивності та повноти експертного дослідження, визначеними ст.3 Закону України «Про судову експертизу», а також приписами ст.102 ЦПК України, самі висновки є повними, чіткими та конкретними.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, відповідно до ст.391 ЦК України,власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ці ж самі обставини зазначені в ст.627 ЦК України, в якій зазначено, що сторони договору є вільними в укладенні договору.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особами.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. А згідно з ч.3 цієї статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З викладеного вбачається, що підписи сторін є обов`язковим реквізитом договору, укладеного в письмовій формі, який відображає волевиявлення сторін на укладення такого договору.

Спірні правовідносини врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України «Про оренду землі».

У ст.13 вказаного закону надано визначення договору оренди. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Також передбачена законом і форма договору оренди землі, який укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Отже, визначальним для договору оренди землі є форма договору, яка включає і підпис сторони договору.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, позивач, будучи власником земельної ділянки кадастровий №2325282400:06:001:0147, площею 2 га, згоди на її оренду не надавала, договір оренди зазначеної земельної ділянки з відповідачем не укладала, підпис в договорі оренди вчинений не нею, а іншою особою, що свідчить про відсутність волевиявлення учасника зазначеного правочину, яке має бути вільним і відповідати її внутрішній волі.

Відтак, договір оренди земельної ділянки, укладений 05.02.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений за відсутності волевиявлення орендодавця, а тому є недійсним на підставі частин 1,3 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з ч.2 вказаної статті у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною 3 статті 152 Земельного Кодексу України.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи, що спірний договір, укладений від імені ОСОБА_1 , підписаний не нею, а іншою особою (особами), відсутність волевиявлення власника земельної ділянки є підставою для визнання договору недійсним з моменту його укладання (ст.ст.203, 215 ЦК України).

Оскільки відповідно до абз.2 ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, право власності позивача на зазначену земельну ділянку підтверджено відповідними документами, тому позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий №2325282400:06:001:0147, також є обґрунтованими.

Таким чином, аналізуючи зібрані в судовому засідання докази суд, враховуючи те, що лише власнику земельної ділянки в розумінні положень частини 1 статті 317 ЦК України належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, зокрема, право передачі земельної ділянки в оренду, приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 гривень та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 2250,24 грн.

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 15, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області– задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.02.2018, кадастровий №2325282400:06:001:0147, площею 2 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 , який зареєстрований державним реєстратором Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області 05.02.2018, та зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий №2325282400:06:001:0147, площею 2 га.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи в сумі 2250,24 гривні.

Повне найменування сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, код ЄДРПОУ 20509272, місце знаходження: 71701, Запорізька область, місто Токмак, вулиця Центральна, 45.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорозької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення 11.10.2019.

Суддя: