Вирок № 84880786, 10.10.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/990/19

Провадження 1-кп/480/285/19

ВИРОК

Іменем України

10 жовтня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ВойнарівськогоМ.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Бойко В.Д.,

прокурора Кравченко В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Дорошенко М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження № 12019150260000265, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зелений Яр Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, українця, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що восени 2018 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_1 зірвав листя та суцвіття рослин роду коноплі, яка проростала в посадці біля с.Зелений Яр Миколаївського району Миколаївської області та, в подальшому, зазначене переніс до свого місця мешкання, а саме до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де висушив, подрібнив та, таким чином, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс. Після цього ОСОБА_1 почав зберігати виготовлений ним особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс за місцем мешкання для власного вживання, без мети збуту з моменту виготовлення до 22.05.2019 року.

22.05.2019 року ОСОБА_1 раніше виготовлений наркотичний засіб — канабіс, помістив до паперового згортку, який поклав до лівої кишені своїх штанів та залишив своє місце проживання. В цей же день, о 18 годині 15 хвилин на дитячому майданчику по вул.Зоряній в с.Петрово-Солониха Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 був затриманий співробітника Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП. Під час проведення особистого огляду ОСОБА_1 , у останнього було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс, масою у перерахунку на суху речовину 23,183 г.

Отже, враховуючи вищевикладене: 1) місце вчинення кримінального правопорушення — посадка біля с АДРЕСА_2 та будинок АДРЕСА_3 розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) час вчинення кримінального правопорушення — осінь 2018 року, точної дати та часу не встановлено; 3) спосіб вчинення кримінального правопорушення — незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту; 3) форма вини — умисна; 4) мотиви кримінального правопорушення — подальше використання для власного споживання.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України — незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

У даному кримінальному провадженні 30.05.2018 року між прокурором Кравченко Вікторією Сергіївною та підозрюваним ОСОБА_1 і його захисником Дорошенко Миколою Васильовичем укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст.468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор Кравченко В.С. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.1 ст.309 КК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережено визнати вину в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України - у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Крім того, прокурор Кравченко В.С. та підозрюваний ОСОБА_1 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.

Прокурор Кравченко В.С. у підготовчому судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_1 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник Дорошенко М.В. також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_1 під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, що в силу вимог ч.4 ст.469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_1 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючу обставину, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.309 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.

За вчинене кримінальне правопорушення (злочин) обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, а саме: за ч.1 ст.309 КК України - у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речовими доказами у даному кримінальному провадженні є особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс, масою 23,183 г (0,205 г використано під час проведення експертизи №757 від 28.05.2019 року). Вищевказаний речовий доказ передано до камери речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області. На підставі ст.100 КПК України зазначений речовий доказ слід знищити.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення судово-хімічної експертизи №757 від 28.05.2019 року вартістю 628 грн 04 коп. Вказані витрати є підтверджені документально та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373, 374, 375 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.05.2019 року, укладену у кримінальному провадженні №12019150260000265 між прокурором Кравченко Вікторією Сергіївною та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 користь держави витрати на проведення судово-хімічної експертизи №757 від 28.05.2019 року, які документально підтверджені у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн 04 коп.

Речовий доказ, а саме: особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс, масою 23,183 г (0,205 г використано під час проведення експертизи №757 від 28.05.2019 року), який переданий на зберігання до камери речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області — знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу,в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя М.М.Войнарівський

10.10.2019