Ухвала суду № 84878518, 02.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/45/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.10.2019 Справа № 908/1083/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИФРА-ТРЕЙД" (вул. Братська, 1, м. Запоріжжя, 69005; адреса для листування: а/с 2730, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 39319695)

Суддя Юлдашев О.О.

Представники сторін:

Від боржника - ліквідатор Вітер Д.М .

Від заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 24.07.2019р. надійшла заява від ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 73 708 200,00 грн. У цій же заяві заявник просить витребувати у боржника документи (митні декларації, договори, інвойси, накладні тощо), які стосуються ввезення на митну територію України мобільних пристроїв/смартфонів компанії XIAOMI Inc. (радіотелефонів стільникового зв`язку) у 2018 році.

Ухвалою суду від 25.07.2019р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 та призначено судове засідання на 20.08.2019р. об 11-00.

У судовому засіданні, відкритому 20.08.20129р. оголошено перерву до 29.08.2019р.

Ухвалою від 29.08.2019р. судове засідання відкладено на 24.09.2019р. о 10-30.

У судовому засіданні 24.09.2019р. оголошено перерву до 02.10.2019р. об 11-00.

Судове засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

До суду надійшли наступні документи:

- 24.07.2019р. клопотання від ОСОБА_2 про витребування документів у боржника;

- 20.08.2019р. повідомлення ліквідатора боржника про розгляд грошових вимог ОСОБА_2 ;

- 22.08.2019р. клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання ліквідатора надати документи фінансово-господарської діяльності і бухгалтерського обліку банкрута в межах позапланової перевірки та не затверджувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута;

- 29.08.2019р. заперечення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на повідомлення боржника про розгляд грошових вимог ОСОБА_2 ;

- 29.08.2019р. доповнення ліквідатора до повідомлення про розгляд грошових вимог ОСОБА_2 ;

- 03.09.2019р. заперечення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на повідомлення боржника про розгляд грошових вимог ОСОБА_2 ;

- 20.09.2019р. пояснення ліквідатора на заперечення ОСОБА_2 на повідомлення боржника про розгляд грошових вимог;

- 24.09.2019р. відповідь представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на пояснення боржника;

- 30.09.2019р. клопотання представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про витребування документів та інформації;

- 02.10.2019р. доповнення ліквідатора до повідомлення про розгляд грошових вимог;

- 02.10.2019р. клопотання представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про залучення додаткових доказів.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши діюче законодавство, суд встановив наступне.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 25.06.2019р. ТОВ "ЦИФРА-ТРЕЙД", м. Запоріжжя визнано банкрутом в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Вітер Д.М.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 26.06.2019р. за № 60637 розміщено повідомлення про визнання боржника - ТОВ "ЦИФРА-ТРЕЙД" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В межах місячного строку, встановленого частиною 3 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", із заявою про визнання кредиторських вимог звернувся ОСОБА_2 на суму 73 708 200,00 грн. компенсації.

Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що боржником були порушені майнові авторські права ОСОБА_2 , що виразилось у ввезенні на територію України та розповсюдження продукції без його дозволу.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 2343-XII кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника, не включаються, в тому числі, зобов`язання з виплати авторської винагороди. Склад і розмір грошових зобов`язань, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Правововим висновком Верховного Суду України обґрунтоване поняття грошового зобов`язання, а саме, грошовим зобов`язанням є будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 ЦК України. До такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 01 жовтня 2014 року, розглянувши справу № 6-113 цс14, предметом якої був спір про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період невиконання судового рішення про відшкодування майнової та моральної шкоди. За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нормами Закону України «Про авторське право та суміжні права» не передбачено нарахування штрафних санкцій на компенсацію за порушення авторських прав, а тому така компенсація не ототожнюється з грошовим зобов`язанням.

Крім того, заявник у своїй заяві посилається на ст. 432 ЦК України, як на підставу захисту нібито порушеного авторського права та наголошує суду про застосування до боржника разового грошового стягнення у вигляді компенсації за порушення авторського права, замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності. Однак, беручи до уваги положення зобов`язального права, з урахуванням норм Закону України № 2343-XII, разове грошове стягнення не є грошовим зобов`язанням боржника.

Пунктом 25 Постанови пленуму Верховного суду України № 5 від 04.06.2010 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» визначено наступне: «…авторська винагорода - це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом…». Отже, компенсація за порушення авторського права є різновидом авторської винагороди, а тому, у відповідності до ст.1 Закону України №2343-XII, не входить до складу грошового зобов`язання.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства України, у ліквідатора відсутні підстави визнавати вимоги Заявника, оскільки компенсація за порушенння авторського права не є грошовим зобов`язанням.

До того ж, на підставі придбаного у ТОВ «А-БРЕНД» товару, заявником було ініційовано проведення технічної експертизи, за результатами якої складено висновок №03/19 від 15.05.2019р. Однак, висновок датується травнем 2019 року, тобто періодом відсутності будь-яких господарських дій боржником, оскільки на початку січня 2019 року ТОВ «ЦИФРА-ТРЕЙД» прийнято рішення про припинення господарської діяльності.

Заявник долучив до заяви, копію свідоцтва № НОМЕР_1 про реєстрацію авторського права на твір від 13.11.2017р., як доказ права власності на комп`ютерну програму MIUI.

Публічна інформація про правовласників об`єктів інтелектуальної власності розміщена, в тому числі, в Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір.

Так, відповідно до відомостей Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, ОСОБА_2 є автором комп`ютерної програми MIUI, а саме, україномовного програмного комплексу із можливістю завантаження для смартфонів, планшетів, програвачів та інших електронних пристроїв. Тобто, комп`ютерна програма MIUI, що належить Заявнику, є додатковим програмним комплексом, який завантажується через додаток, встановлений у мобільному пристрої XIAOMI, та жодним чином не стосується програмного забезпечення MIUI, завдяки якому мобільний пристрій XIAOMI виконує свою головну функцію мобільного зв`язку.

В інтернет мережі міститься База данних ROMARIN - база даних з функцією пошуку, яка включає в себе відомості про міжнародні знаки, зареєстровані в рамках Мадрицької системи Всесвітньої організації інтелектуальної власності (скорочено на українській мові- ВОІВ, на англійській мові - Wipo). Основною метою ВОІВ (Wipo) є сприяння охорони інтелектуальної власності шляхом співробітництва держав та формування єдиної публічної бази даних про об`єкти інтелектуальної власності по всьому світі. Відповідно до пошукової системи Wipo китайська компанія XIAOMI Inc. є правовласником програмного забезпечення MIUI починаючи з 2012 року по теперішній час.

На сайті «Вікіпедія» за посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/MIUI розміщена інформація про те, що система MIUI розроблена компанією XIAOMI Inc., створена на базі операційної системи Андроїд та оптимізована для користувачів смартфонів та планшетів марки XIAOMI. Китайська компанія XIAOMI Inc. володіє усіма супутніми правами на інтелектуальну власність як щодо Торгівельної марки MIUI, так і програмного забезпечення MIUI, яка по суті, є невід`ємною частиною пристроїв XIAOMI, тобто, без такого програмного забезпечення не зможе працювати смартфон марки XIAOMI.

Це підтверджується копіями листів компанії XIAOMI Inc. Від 12.06.2019р. та 25.06.2019р.

Ліквідатором були надані до суду докази про те, що єдиним належним власником програмного забезпечення MIUI, на якому працюють усі смартфони торговельної марки «XIAOMI» - є компанія XIAOMI Inc., яка володіє всіма правами на інтелектуальну власність програмного забезпечення MIUI та, без якої не зможе працювати смартфон марки XIAOMI. Крім того, в офіційному листі компаніїXIAOMI Inc. було наголошено, що компанією XIAOMI Inc. не надано право ОСОБА_2 використовувати, розробляти, захищати або вчиняти будь-які інші дії, пов`язані з виокремленням торгової марки XIAOMI від смартфонів Мі або Redmi.

Ст. 20 Господарского процесуального кодексу України визначена інстанційна юрисдикція розгляду справ, пов`язаних із порушенням прав интелектуальної власності, та вирішеннятаких спорів покладено на Вищий суд з питань інтелектуальної власності як на суд першої інстанції.

Заява ОСОБА_2 з вимогами до боржника не підкріплена жодним документом, які б підтверджували факт порушення або невизнання боржником прав на твір, який належить саме заявнику (не надано рішеня суду, виконавчого листа тощо), та які б слугували підставою для встановлення розміру компенсації за порушене право.

Отже, доводи заявника про посягання з боку боржника на його авторські права є хибними та безпідставними.

Стосовно клопотань заявника про витребування доказів, суд вказує на наступне.

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПКУкраїни), учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 ГПКУкраїни. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується;2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

При наданні клопотання до суду про витребування доказів, заявником не додержано основних процесуальних вимог до клопотання, а саме, не зазначено - які митні декларації, договори необхідно витребувати із зазначенням дати, номеру документу; не викладено обставини, які б могли підтвердити наявність у боржника витребуваних документів; не зазначено підстави, з яких випливає, що такі докази знаходяться саме у боржника; заявник не надав докази самостійного вжиття заходів щодо отримання документів у боржника та причин не можливості їх отримання.

Крім того, заявник посилається на стислі строки, що перешкоджають отриманню ним витребуваних документів, однак таке посилання спростовується тим, що заявник стверджує про ймовірне порушення його авторських прав з боку боржника ще у 2018 році, однак не вжив жодних заходів в отриманні інформації, що підтверджує або спростовує таке правоворушення.

У зв`язку з недодержанням заявником процесуальної форми клопотання та відсутністю обґрунтованих доводів знаходження витребуваних документів саме у боржника, таке клопотання не підлягають задоволенню.

Крім того, заявник у справі № 908/1083/19 не є ні стороною ні учасником.

Таким чином, суд відхиляє грошові вимоги ОСОБА_2 та відмовляє у задоволенні його заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 45, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника на суму 73 708 200,00 грн. - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 24.07.2019р. про витребування документів - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 30.09.2019р. про витребування документів та інформації - відмовити.

Призначити судове засідання для розгляду клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.08.2019р. про зобов`язання ліквідатора надати документи фінансово-господарської діяльності і бухгалтерського обліку банкрута в межах позапланової перевірки та не затверджувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута на 22.10.2019р. о 10-00.

Копію ухвали надіслати: ліквідатору, заявнику.

Ухвала набирає законної сили у день її винесення - 02.10.2019р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 256-259 ГПК України.

Суддя О.О. Юлдашев