Ухвала суду № 84869805, 21.08.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5284/19

№ провадження 1-кс/208/2433/19

УХВАЛА

Іменем України

21 серпня 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотов В.М., за участю секретаря судового засідання Стомаченко О.В., прокурора Матісової О.В., слідчого Митякинського М.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України в межах кримінального провадження № 12019040160001500 від 01.08.2019 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, непрацюючого, маючого базову загальну середню освіту, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 15.04.2019 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, вирок набрав законної сили 16.05.2019 року;

- 21.06.2019 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, вирок набрав законної сили 21.07.2019 року, -

встановив:

Слідчий звернувся до суду вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєні злочину середньої тяжкості, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід не зменшить ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому єдиним запобіжним заходом який забезпечить його процесуальну поведінку, є тримання під вартою.

Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у його мотивувальній частині. Зазначила, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків.

Підозрюваний зазначив, що підозра є необґрунтованою, він не мав наміру викрадати майно ОСОБА_2 , зазначив, що той сам запропонував йому взяти речі. Також зазначив, що не має наміру ухилитися від слідства або суду, має постійне місце проживання разом з вітчимом, а тому просить обрати домашній арешт за місцем його проживання.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання. Посилався на те, що ризики, перелічені слідчим в клопотанні, є перебільшеними. Підозрюваний не має наміру переховуватись, що підтверджується тим, що під час розслідування відносно нього раніше відкритих кримінальних проваджень, він жодного разу не переховувався від органів слідства та\або суду. Також зазначив, що ОСОБА_1 має соціальні зв`язки, в нього є мати та відчим, в квартирі якого мешкає підозрюваний, що підтверджує те, що він не залишить межі міста. Тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання..

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 06.07.2019 приблизно о 23.30 год. ОСОБА_1 перебував у квартирі АДРЕСА_3 , де разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 розпивали спиртні напої. Скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 тимчасово втратив контроль за своїм майном, ОСОБА_1 взяв з кімнати зазначеної квартири належне ОСОБА_2 майно, а саме мобільний телефон “Ulefone S 8 Pro” ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (вартість якого згідно висновку експерта № 19/12.1/978 від 14.08.2019 склала 1666, 33 грн.), в якому були сім-картки НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (майнової цінності не мають), монітор “Samsung s19a100n” с/н НОМЕР_5 (вартість якого згідно висновку експерта № 19/12.1/978 від 14.08.2019 склала 1066, 67 грн.), системний блок ПК чорного кольору (майнової цінності не має), телевізор “Kivi” модель: 32HK30G, с/н НОМЕР_6 (майнової цінності не має), електробритва “Phillips 5426” (майнової цінності не має). Після чого ОСОБА_1 вийшов з квартири АДРЕСА_3 та пішов у невстановленому напрямку. Таким чином ОСОБА_1 отримав реальну можливість розпорядитися викраденим майном, тобто довів свій протиправний умисел до кінця.

01.08.2019 зазначений факт зареєстровано до ЄРДР за №12019040160001500 за ч.2 ст.185 КК України.

19.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України . 19.08.2019р. слідчий СВ Кам`янського ВП звернувся до суду з погодженим з прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 20.08.2019 підозрюваному ОСОБА_1 надано клопотання про застосування у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Останній належним чином повідомлений про дату та час розгляду зазначеного клопотання, однак в суд для розгляду зазначеного клопотання підозрюваний не з`явився. Цього ж дня, 20.08.2019р., ОСОБА_3 було затримано на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу та 21.08.2019р. слідчим подано уточнення до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , протоколами огляду майна.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого ним кримінального правопорушення.

Слідчий у своєму клопотанні та прокурор у судовому засіданні, як на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, послались на те, що ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення вже не вперше, що свідчить про те, що останній не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, порушує обов`язки, покладені на нього чинним законодавством, що вказує на те, що підозрюваний й у подальшому буде порушувати покладені на нього обов`язки, в тому числі й обов`язки, покладені на нього нормами КПК України та судом; окрім того підозрюваний не має сталих соціальних зв`язків, а саме постійного місця роботи або навчання, дружини, дітей, що вказує на те, що він може у будь-який момент залишити межі міста та області з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення; вчините інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний вже не вперше вчинив кримінальне правопорушення майнової спрямованості, не маючи постійного місця роботи та заробітку, що вказує на те, що він й у подальшому може вчинювати кримінальні правопорушення майнової спрямованості з метою заробітку коштів, що вказує на те, що у подальшому будь-який запобіжний захід, не пов`язаний із примусовим позбавленням волі, не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики, перелічені в ч.1 ст.177 КПК України.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваним від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Частиною 4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя при постанові ухвали про застосування запобіжного заходу має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосування; щодо особи, стосовно якої в цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, що підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, встановлюється у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткових мінімумів.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, встановленими під час судового засідання ризиками, розмір застави повинен складати двадцять прожиткових мінімумів, що на дату розгляду клопотання становить 38420,00 грн., що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 жовтня 2019 року включно.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави – 38420, 00 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком до 18 жовтня 2019 року включно:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження), а в разі неможливості прибути за викликом у визначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися із м. Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ізотов В. М.