Ухвала суду № 84863640, 03.10.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1487/2018 Справа № 490/11445/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого судді – Гуденко О.А.,

При секретарі – Дудник Г.С,

безх участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача адвоката Разумовської О.Г. про закриття провадження по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа – ПП «Агроекспортімпорт» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки , а самее на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності -в рахунок погашення заборгованостіПП "Агроекспортімпорт" за договром кредиту за овердрафтом № 640/2-199 від 27.12.2006 року в сумі 512 322,83 грн на корсить ПАТ "Укрсоцбанк" шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ "Про виконавче провадження" за початковою ціною реалізації предмета іпотеки в розмрірі 340 722 грн. .

Ухвалою суду від 02.07.2019 року про забезпечення позову витребувано з Центрального районного відділу Державної виконавчої служби м.Миколаєва ГТУЮ в Миколаївській області докази про стан та хід виконання ВП № 11838523 та зазначити розмір та дати стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ( в разі їх наявності).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 40726384 з примусового виконання виконавчого напису № 859 від 08 травня 2008 року, виданого приватним нотаріусом Миколаївськогог нотаріального округу Добриновою Л.А. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності -в рахунок погашення заборгованості ПП "Агроекспортімпорт" за договром кредиту за овердрафтом № 640/2-199 від 27.12.2006 року в сумі 182848,28 грн, яка є частиною неповернутого кредиту в строк з 17.12.2007 по 07.05.2008 року на корсить АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" ( правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") - виконавче провадження відкрито страшим державним виконавцем Ценетрального ВДВС 13.11.2013 року.

08.11.2018 року згідно постанови державного виконавця про опис та арешт майна - проведено опис та арешт майна, що належить боржнику ОСОБА_1 - однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .

22.11.2018 постановою держаавного виконавця призначено мубєкта оціночної діяльності -суб`єкта господарювання для участі в виконавчому провадженні в межах виконання цього виконавчого напису про звернення стягнення на вказану квартиру - та зобовзано ТОВ "Українська експертна грпа" надати письмовий висновок, звіт з питань визначення описаного та арештованого майна - а саме квартири АДРЕСА_2 .

Згідно Висновку з незалежної оцінки вказаної квартири станом на 19.12.2018 року становить 263 400 грн.

22.012019 року вказана квартира передана МФ ДП "СЕТАМ" для здійснення реалізації на електронних торгах арештованого майна , на яке звернуто стягнення.

Згідно Повідомлення державного виконавця від 02.07.2019 року стягувачеві ПАТ "Укрсоцбанк" запроповновано відповідно до ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" вирішити питання щодо залишення за собою непроданог майна ( торги не відбулися в звязку з відсутністю зареєстрованих покупців) у рахунок повного чи часткового погашення боргу.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу — це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 Цивільного кодексу) та позасудові (статті 17-19 ЦК).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя(частина третя статті 33 закону).

З огляду на вказане закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Позивач в грудні 2017 року звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ "Про виконавче провадження" , в той час як позивачем ще в травні 2008 року реалізовано право на позасудовий спосіб звергнення стягнення на той самий предмет іпотеки за тимм самим основним зобовязанням , а саме захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) .

Більш того, на час зверненя до суду з цим позвом тривало виконавче провадження з примусового виконання цього виконавчого напису нотаріуса від 08.05.2008 року за № 859 і проводилися дії щодо реалізації предмету іпотеки шляхом продажу іпотечного майна з прилюдних торгів згідно ЗУ "Про виконавче провадження".

Таким чином, іпотекодержатель вже у позасудовому порядку здійснив захист свого цивільного права та інтересу, оскільки з приводу реалізації цього способу захисту сторони досягли домовленості у договорі іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки(частина друга статті 36 закону). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).

Так, судом встановлено , що сторони погодили іпотечне застереження, а саме визначили у Іпотечному договорі від 27.12.2006 року, укладеному між АКБ "Укрсоцбанк" як іпотекодержателем , та ОСОБА_1 як іпотекодателем , за яким остання передала Банку в іпотеку квартиру однокімнатну АДРЕСА_2 в рахунок забезпечення зобовязань по Договору кредиту з овердрафтом №640/2-199 від 27.12.2006 року, обидва передбачені ЗУ "Про іпотеку " способи задоволення вимог іпотекодержателяяк на підставі рішення суду, так і позасудовий - на підставі виконавчого напису нотаріуса (пункт 4.5.2 договору іпотеки). У пункті 4.7 договору іпотеки сторони встановили, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Натомість позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки , тоді як судом встановилено, що позивач вже використав передбачений Договром іпотеки позасудовий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя.

Як визначено Великою палатою Верховного Суду у Постанові від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц , процедура продажу предмета іпотеки, передбачена статтею 38 закону, може бути застосована як спосіб задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки і в судовому порядку (про що суд згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 39 закону має вказати у судовому рішенні про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки), і у позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Проте звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 закону, є неналежним способом захисту.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК Українп суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема якщо відсутній предмет спору.

За положенням ч. 1 ст. 2 ЦПК Укрїани завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгля та своєчасний розгялд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтоуваності чи необгрунтованості позову, незалежно і від того, чи пропустив позивач строк позовної давності на звернення до суду з цим позовом , про що заявлено відповідачем у даній справі , а відповідано і здійснення ефектиівного захисту порушених, невизнаних або оспорюванх прав, свобод чи інтересів осіб.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливим закрити провадженняу справі.

Керуючись ч. 1 ст. 255, 200 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача адвоката Разумовської О.Г. про закриття провадження у справу, у зв`язку з відсутністю предмета спору - задовольнити.

Провадження у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа – ПП «Агроекспортімпорт» про звернення стягнення на предмет іпотеки - закрити.

Роз`яснити Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк», що його повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Центрального районного суду

м. Миколаєва Гуденко О.А.