Вирок № 84861943, 10.10.2019, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1116/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

при секретарі судового засідання Стеців Н.Р.

за участю прокурора Сеньків О.Я.

захисника Кравчука З.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт від 25.06.2018 року з угодою про визнання винуватості від 10.10.2019 року у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140210000087 від 10.02.2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вивнівчик Перемишлянського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , у невстановлений час та місці, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, за невідомих обставин вчинив незаконне придбання з метою збуту таблеток із вмістом бупренорфіну, який відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено та у подальшому незаконно зберігав при собі з метою збуту.

В подальшому, 28 березня 2018 року близько 16 години знаходячись неподалік озера «Молодіжне», що у м. Золочеві Львівської області, з метою незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів, умисно, незаконно, збув ОСОБА_2 вищевказану наркотичну речовину масою бупренорфіну 0,002 грами та фрагмент таблетки в якій виявлено гіперон (анальгін) за ціною 500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у незаконно придбанні, зберіганні з метою збуту та збуту наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, за невідомих обставин вчинив незаконне придбання з метою збуту таблеток із вмістом бупренорфіну, який відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено та у подальшому незаконно зберігав при собі з метою збуту.

В подальшому 17.04.2018, близько 13 години перебуваючи в полі, поблизу вулиці Ак.Павлова, що в м. Золочеві Львівської області, з метою незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на збут наркотичних засобів, повторно, незаконно збув ОСОБА_2 фрагмент таблетки білого кольору із вмістом бупренорфіну за ціною 100 гривень, після чого о 13:31 год., знаходячись неподалік Золочівської центральної районної лікарні, був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у незаконно придбанні, зберіганні з метою збуту та збуту наркотичних засобів, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

10 жовтня 2019 року між прокурором Золочівської місцевої прокуратури Львівської області Сеньківим О.Я., з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 у цьому провадженні з іншого боку, за участю захисника Кравчука З.В. укладена угода про визнання винуватості. Дана угода про визнання винуватості була скерована до суду 10.10.2019 року.

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, надав та зобов`язується і надалі надавати максимальне сприяння у проведенні кримінального провадження щодо нього. Вказаною угодою сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, а саме за ч. 1 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна; на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, в обсязі обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

У ст. 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно з вимогами ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, його дії органом досудового розслідування кваліфіковано вірно. Зазначені кримінальні правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним.

Суд враховує обставини, що пом`якшують покарання, зокрема повне визнання винуватості, щире каяття та активне сприяння розкриттю даного злочину. Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Виходячи із викладеного, з врахуванням особи обвинуваченого, що позитивно характеризується за місцем проживання, мати його хворіє та потребує постійного медичного лікування, тяжкості злочинів, має постійне місце проживання,стану здоров`я обвинуваченого, який в період 2016-2017 являється інвалідом ІІІ групи внаслідок отриманої травми, та в результаті перебування під вартою не зміг продовжити зазначену групу інвалідності, його відношення до скоєного, поведінку після скоєного, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання. Тому суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Золочівської місцевої прокуратури Львівської області Сеньківим О.Я., з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 у цьому провадженні з іншого боку, за участю захисника Кравчука З.В. і призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою суд вважає необхідним до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 474,475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10.10.2019 року між прокурором Золочівської місцевої прокуратури Львівської області Сеньківим Олегом Ярославовичем, з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 у цьому провадженні, за участю захисника Кравчука З.В.

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 17 квітня 2018 року.

До набрання вироком законної сили, залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Речові докази:

- адаптер, на одній із сторін наклеєна розового кольору бирка і на якій мається надпис "нетаємно 152 т від 26.02.2018 Золочівський ВП" у гнізді із флешкою мікро SD 8 Gb та номер 1543HY21976; адаптер, на одній із сторін наклеєна розового кольору бирка і на якій мається надпис "нетаємно 153 т від 26.02.2018 Золочівський ВП" у гнізді із флешкою мікро SD 8 Gb та номер E508G 1532; флешка, мікро SD, 4 Gb, CO4G НОМЕР_1 PY83746 - залишити при матеріалах кримінального провадження №12018140210000087;

- фрагменти таблеток, які знаходяться в пакеті Експертної служби МВС України № 2420129 - знищити;

- фрагменти таблеток, які знаходяться в пакеті Експертної служби МВС України № 2420125 - знищити;

- грошові куп`юри в сумі 550 (п`ятсот п`ятдесят) гривень, що упаковані в пакет експертної служби МВС України № 2801190 із двома конвертами - повернути в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 1430,00 грн. (одну тисячу чотириста тридцять грн. 00 коп.) витрат за проведення експертизи № 3/312 від 11.04.2018 року, що була проведена Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 858,00 грн. (вісімсот п`ятдесят вісім грн. 00 коп.) витрат за проведення експертизи № 3/372 від 26.04.2018 року, що була проведена Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нерозяснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя М. В. Бакаїм