Рішення № 84857994, 07.10.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/799/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючої судді Бєлостоцькій О.В.,

при секретарі Теліціній О.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шамардіна В.М. ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шамардін Володимир Миколайович до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи - Костянтинівська міська рада, Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2019 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шамардін В.М. звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому з урахуванням поданих уточнень (а.с.189) зазначив, що з 2008 року позивачка по справі проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Під час сумісного проживання у них народилась спільна дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки батьки дитини в зареєстрованому шлюбі не перебували, відомості про батька в актовому записі про народження дитини внесені відповідно до ст.135 СК України. За життя ОСОБА_6 не подавав до органу ДРАЦС заяву про визнання себе батьком дитини, хоча мав такий намір та визнавав себе його батьком, проживав разом з позивачкою та дитиною за однією адресою, вів спільне господарство, займався вихованням сина, забезпечував сім`ю матеріально. Смерть ОСОБА_6 унеможливила реєстрацію ним батьківства відповідно до ч.2 ст.125 СК України шляхом подання спільної заяви батьками дитини до органів ДРАЦС. Встановлення факту батьківства позивачці необхідно для оформлення ОСОБА_8 пенсії по втраті годувальника, реалізації спадкових прав після смерті ОСОБА_6 та внесення змін до актового запису про народження дитини № 133 від 03 березня 2010 року.

Представник позивачки просить:

-встановити факт батьківства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Костянтинівка Донецької області у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області;

-зобов`язати Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області внести зміни до актового запису про народження № 133 від 03 березня 2010 року, складеного Костянтинівським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме зазначити відомості про батька - « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », громадянин України.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Шамардін В.М. підтримали заявлені позовні вимоги і просили встановити факт батьківства ОСОБА_6 відносно дитини ОСОБА_9 . Позивачка зазначила, що з 2007 року вони із ОСОБА_6 почали зустрічатись, а згодом стали мешкати однією сім`єю без реєстрації шлюбу в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Вони мали спільний побут та бюджет, який витрачався на потреби сім`ї, разом проводили дозвілля, відзначали свята. В 2010 році народилась спільна дитина - син ОСОБА_10 , якого ОСОБА_6 за життя визнавав своєю дитиною, виховував, піклувався, утримував. Перешкод для реєстрації шлюбу та оформлення батьківства не було, проте вона з матеріальних міркувань бажала мати статус одинокої матері. ОСОБА_6 не відмовлявся і навіть мав намір встановити батьківство відносно народженої нею дитини, але цьому на заваді стала раптова смерть останнього. У зв`язку із погіршенням самопочуття ОСОБА_6 госпіталізували до лікарні, де він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після того, як вони стали проживати однією сім`єю, за місцем реєстрації - в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_6 не мешкав, а лише іноді навідувався; міг залишитись ночувати, оскільки вони під час спільного проживання разом робили ремонт в цій квартирі, здійснювали заміну водонагрівача. Поховання чоловіка організували його діти від першого шлюбу - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , а її фактично усунули її від цього процесу. Зазначила, що мешкала із ОСОБА_6 однією сім`єю до смерті останнього.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували про задоволення позову ОСОБА_1 та просили відмовити в його задоволенні, пославшись на обставини, викладені ними у відзиві на позовну заяву (а.с.34-35), а саме:

-ОСОБА_6 за життя не визнавав свого батьківства відносно ОСОБА_9 , про що свідчить внесення відомостей про батька до актового запису про народження дитини відповідно до ст.135 СК України;

-батько не знайомив їх із ОСОБА_11 як зі своїм сином;

-до 2014 року ОСОБА_6 постійно проживав із ОСОБА_12 , з якою перебував у зареєстрованому шлюбі, а з 2014 року проживав окремо у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 .

В письмових поясненнях (а.с.105-107) та в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 послались на відсутність належних доказів на підтвердження спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_1 та їх батьком до народження дитини або спільного виховання чи утримання ними дитини, а також доказів, що з достовірністю підтверджують визнання батьківства ОСОБА_6 , як того вимагає законодавство. З 2014 року до смерті ОСОБА_6 жив за місцем своєї реєстрації і взагалі не підтримував стосунків ані з позивачем, ані з її дитиною, останні не доглядали його, відвідували та не цікавились його життям.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 пояснив, що він з 2003 року до 2014 року мешкав в м.Донецьку, згодом переїхав до м.Костянтинівки; з 2014 року його батько мешкав в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Галахов В.В. заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, посилаючись на безпідставність позовних вимог та їх недоведеність належними доказами.

Представники третіх осіб по справі - Костянтинівської міської ради, Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Костянтинівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.а.с.49,87,99,181).

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що мешкає в будинку АДРЕСА_3 і є сусідкою позивачки по справі. Була особисто знайома із ОСОБА_6 , який мешкав разом із ОСОБА_1 однією сім`єю у вказаному будинку ще до народження сина ОСОБА_14 . ОСОБА_6 та позивачка мешкали однією сім`єю, мали взаємні обов`язки, разом відзначали свята, відвідували кафе, відпочивали; вона сприймала цю пару як подружжя. Під час вагітності ОСОБА_15 ОСОБА_6 дбав про неї, возив до лікарні, забирав із пологового будинку, зробив ремонт у дитячій кімнаті. До ОСОБА_14 ставився з теплом та прихильністю, визнавав його своїм сином та мав намір оформити батьківство, про що казав їй особисто. ОСОБА_10 , який зовні схожий на ОСОБА_6 , називав останнього батьком. ОСОБА_6 виховував сина, багато часу проводив з ним, купляв іграшки та необхідні речі для школи.

Свідок ОСОБА_16 , яка мешкає в будинку АДРЕСА_3 і є сусідкою позивачки по справі, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 стали мешкати однією сім`єю в зазначеному будинку ще до вагітності ОСОБА_15 і з огляду на характер їх відносин, сприймались як подружжя. Окрім того, що вони мешкали в одному будинку, вона працювала разом із ОСОБА_6 , який особисто в розмові з нею говорив про те, що ОСОБА_10 його син. Хлопчик дуже схожий на батька, у них були теплі взаємини. ОСОБА_6 багато уваги та часу приділяв сину, виховував його, утримував, водив до садка, а згодом до школи; у вільний час організовував для дитини цікаві поїздки, ходив в школу на свята, зокрема, з нагоди початку та закінчення навчального року.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що на протязі багатьох років був знайомий із ОСОБА_6 , працював разом із останнім в Центральній районній лікарні. ОСОБА_6 за життя визнавав ОСОБА_18 , 2010 року народження своїм сином, про що казав йому особисто в розмові, піклувався про дитину, возив в лікарню, коли той хворів, купляв подарунки, навіть колись приводив дитину на роботу.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що був знайомий із ОСОБА_6 приблизно напротязі 15 років і бачив його з дитиною - з хлопчиком ОСОБА_20 , який, як сказав йому ОСОБА_6 , є його сином.

Свідок ОСОБА_21 , яка є рідною сестрою померлого ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснила, що її брат мешкав із ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловік та дружина приблизно 12 років, вони мали спільний побут, ставились один до одного як подружжя. За життя ОСОБА_6 визнавав народжену ОСОБА_1 . дитину - ОСОБА_22 своїм сином, дбав про нього, виховував, возив на море та всім відрекомендовував його як свою дитину. До того ж, хлопчик зовні дуже схожий на батька. Діти ОСОБА_6 від першого шлюбу - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знали про існування ОСОБА_14 і були з ним знайомі.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що в період часу з 2001 року по 17 жовтня 2008 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , який було розірвано у зв`язку із зрадою з боку чоловіка. Від сторонніх людей чула про існування у ОСОБА_6 позашлюбного сина, проте, в розмові з нею, чоловік ніколи про це казав. Після розірвання шлюбу, яке відбулось в 2008 році ОСОБА_6 мешкав за адресою: АДРЕСА_2 . З ким він мешкав після розірвання шлюбу їй невідомо, проте, із розмови із колишнім чоловіком вона дійшла висновку про те, що він мешкав сам. Після розірвання шлюбу спілкувалась із ОСОБА_6 , іноді навідувала його. В квартирі по АДРЕСА_2 не було речей сторонніх людей, в тому числі ОСОБА_1 та її дитини. В 2014 році відновили стосунки з чоловіком та разом мешкали за адресою: АДРЕСА_4 - АДРЕСА_5 до 2016 року. Поховання ОСОБА_6 організували його діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_23 , яка мешкає а адресою: АДРЕСА_6 , в судовому засідання пояснила, що інших дітей ОСОБА_6 , окрім ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вона не знає. З 2013 по 2016 рік, в останні три роки перед смертю, вона дуже часто бачила ОСОБА_3 за місцем реєстрації - в будинку АДРЕСА_7 ; він навіть звертався до неї та просив пігулку від серця. Де та з ким він мешкав до 2013 року їй невідомо. За місцем реєстрації ОСОБА_26 вона не бачила ані жінки, ані дитини. З приводу залиття квартири зверталась до дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_12 , але коли це було не пам`ятає.

Від допиту заявленого свідка ОСОБА_27 . відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовились.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , її представника, відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 , допитавши свідків, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, 03 березня 2010 року було зареєстровано актовий запис № 133 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , відомості про батька - ОСОБА_28 , несені за вказівкою матері відповідно до ст.135 СК України (а.с.66-68).

Як вбачається з довідки КП « Служба єдиного замовника» від 11 квітня 2019 року № 411 (а.с.57) ОСОБА_1 разом із дитиною - ОСОБА_7 зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки КП «ЖЕК № 6» від 24 квітня 2019 року № 138 ОСОБА_6 з 24 серпня 1984 року по 10 жовтня 2017 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.81).

Судом досліджені фотокартки, на яких, як пояснив представник позивачки - адвокат Шамардін В.М., зображені позивачка, ОСОБА_6 та дитина - ОСОБА_29 під час спільного відпочинку та святкування дня народження дитини (а.с.82-83).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.4). Причиною смерті ОСОБА_6 згідно довідки № 285 від 01 жовтня 2017 року є гострий інфаркт міокарду (а.с.5).

З наданих договору від 30 вересня 2017 року № 6 та товарних чеків від 30 вересня 2017 року № 99 вбачається, що проведення поховання ОСОБА_6 організував ОСОБА_3 (а.с.143, 143 на звороті), що не оспорювалось позивачкою в судовому засіданні.

16 березня 2018 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2018 року (а.с.204-205) було видано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серія НОМЕР_2 (а.с.6), в якому батьком зазначено ОСОБА_6 .

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2018 року, на підставі якого вносились зазначені вище зміни до актового запису про народження дитини № 133 від 03 березня 2010 року та видане свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_2 (а.с.6), було скасовано постановою Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року (а.с.7-9).

Як вбачається з інформаційної довідки зі спадкового реєстру (а.с.127-128), листа приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу від 20 червня 2019 року № 237/02-14 (а.с.129) та доданих до неї документів (а.с.130-139) вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 відкрита ІНФОРМАЦІЯ_5 за заявою доньки померлого - ОСОБА_4 ; 20 квітня 2018 року надійшла заява про прийняття спадщини сином спадкодавця - ОСОБА_3 ; 19 травня 2018 року за реєстром № 252 видане свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку автомобіля марки DAWOO та за реєстром № 253 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_8 на ім`я доньки спадкодавця ОСОБА_4 та 19 травня 2018 року за реєстром № 254 нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку автомобіля марки DAWOO та за реєстром № 255 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_8 на ім`я сина спадкодавця ОСОБА_3 07 вересня 2018 року до нотаріуса звернулась ОСОБА_1 , яка діє на підставі ст.242 ЦК за малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , але нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі ст.1300 ЦК України у зв`язку з відсутністю згоди спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на внесення змін до виданих свідоцтв про право на спадщину.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої, другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір*ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року N 3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Згідно доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або зі статтею 76 ЦПК України відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З досліджених доказів, зокрема, з показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_30 , ОСОБА_21 суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 за життя визнавав своє батьківство відносно дитини - ОСОБА_7 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , оскільки публічно визнавав себе батьком цієї дитини, дбав про позивачку під час її вагітності, забирав з пологового будинку, мешкав разом із нею та вів спільне господарство в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , як до народження дитини, так і після цього; виховував дитину, відвідував дитячий садок та школу, до яких ходила дитина, проводив із сином дозвілля, святкував свята.

У суду відсутні підстави ставити під сумність правдивість та достовірність показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , які мешкали в одному будинку із ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ; свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_30 , які працювали разом з ним та були знайомі напротязі тривалого часу; свідка ОСОБА_21 , яка є рідною сестрою ОСОБА_6 та підтримувала родинні стосунки з ним та його родиною. Відповідачі по справі, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, не надали належних та допустимих доказів на спростування показань зазначених свідків, які є послідовними за змістом та узгоджуються між собою.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_31 , суд вважає за необхідне зауважити, що з показань цього свідка вбачається, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин, а згодом і розірвання шлюбу в 2008 році між нею та ОСОБА_6 стала подружня зрада останнього, що також підтверджує доводи позивачки ОСОБА_1 про час з якого вона стала підтримувати відносини із ОСОБА_6 .

Крім того, як пояснила свідок ОСОБА_12 , їй було відомо про існування у чоловіка позашлюбної дитини, але та обставина, що чоловік в розмові з нею ніколи не казав про це, не спростовує висновків, яких дійшов суд на підставі аналізу вищенаведених доказів у сукупності.

Показання свідка ОСОБА_12 про те, що після 2008 року її колишній чоловік мешкав за місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_8 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_16 .

До показань свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_6 з 2014 року по 2016 рік мешкав разом із нею в квартирі, розташованій АДРЕСА_5 , суд ставиться критично, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_21 .

З цих же причин суд не бере до уваги письмові пояснення відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та пояснення останнього в судовому засіданні про те, що їх батько з 2014 року жив квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що показання свідка ОСОБА_12 з приводу проживання ОСОБА_6 в період часу з 2014 по 2016 рік суперечать поясненням відповідачів щодо цієї обставини, що ставить під сумнів їх правдивість та достовірність.

До того ж, цей період часу не стосуються предмету доказування по справі, оскільки дитина - ОСОБА_32 в 2010 році.

До показань свідка ОСОБА_23 суд ставиться критично, оскільки вона не змогла в судовому засіданні із впевненістю зазначити в який саме період часу ОСОБА_6 постійно мешкав за місцем своєї реєстрації в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , а з пояснень позивачки ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_6 дійсно доволі часто навідувався до вказаної квартири з метою перевірки збереження належного йому майна та здійснення ремонтних робіт, що не виключає того, що свідок мала змогу бачити його за місцем реєстрації, але це впливає на висновки, яких дійшов суд щодо встановлення факту батьківства ОСОБА_6 відносно дитини ОСОБА_9 .

Посилання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як на підставу для відмови в задоволенні позову на те, що батько життя не казав їм про існування у нього сина ОСОБА_14 є непереконливими.

Доводи представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Галахова В.В. про недоведеність позовних вимог, з огляду на те, що позивачкою не заявлялось клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи є неспроможними, оскільки судом було роз*яснено сторонам право заявити клопотання про призначення посмертної молекулярно-генетичної експертизи на предмет встановлення батьківства, однак цим правом вони не скористались, відповідного клопотання не заявили, а зважаючи на те, що відповідно до ст.105 ЦПК України призначення такого виду експертизи не є обов`язковим, суд розглянув справу на підстави наявних доказів.

Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт батьківства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запис про батька якого вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України і враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості іншим чином встановити правовий зв*язок між дитиною та померлим батьком, а встановлення факту батьківства може вплинути на спадкові права дитини, призначення пенсії по втраті годувальника, суд вважає за необхідне заявлені позовні вимоги задовольнити частково.

Оскільки Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області має у даній цивільній справі статус третьої особи, і позивачкою та її представником не заявлялось клопотання про залучення цього відділу в якості відповідача, в силу вимог ЦПК України відсутні підстави для зобов`язання останнього судовим рішенням вчиняти певні дії.

Відповідно до абз. 9 п. 20 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 р., при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно із п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011р., (далі - Правила) підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Вищевикладені положення нормативно-правових актів покладають на органи реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни в актовий запис про народження дитини на підставі рішення суду про встановлення факту батьківства.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про встановлення факту батьківства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до актового запису № 133 від 03 березня 2010 року про народження дитини слід внести зміни, вказавши батьком дитини - громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплати позивачкою ОСОБА_1 судового збору (а.с.1) слід покласти на відповідачів по справі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Шамардін Володимир Миколайович до ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), треті особи - Костянтинівська міська рада (місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.О.Тихого, 260; ідентифікаційний код 39767332), Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Ціолковського, 25; ідентифікаційний код 42171400), Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Театральна,5; ідентифікаційний код 21969099) про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Встановити факт батьківства громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженої ОСОБА_1 .

Внести зміни до актового запису № 133 від 03 березня 2010 року про народження дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши батьком дитини - громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі по 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 10 жовтня 2019 року.

Суддя