Вирок № 84857173, 08.10.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12372/18

Провадження № 1-кп/712/252/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Чечот А.А.

при секретарях Деркач А.І., Коваль М.О.

за участю прокурора Гончаренка А.В.

захисників Кузьмінського О.О., Потапенка С.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 42018250000000149 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хутори, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді старшого слідчого СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області, зареєстрованого: м. Черкаси, вул. Крупської, 8, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кривець, Маньківського району, Черкаської області, українця, громадянина України, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого: АДРЕСА_3 , раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він відповідно до наказу № 121 о/с від 28.04.2017, працює на посаді старшого слідчого слідчого віддіду Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, має спеціальне звання старшого лейтенанта поліції, є представником влади та працівником правоохоронного органу.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 зі змінами та доповненнями – до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_1 , працюючи на посаді старшого слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області є працівником правоохоронного органу, представником влади, тому відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 2 до ст. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Так, старший слідчий СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Засуха І.А. здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018251010005169 від 19.07.2018 за фактом вчинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Після отримання вказаного кримінального провадження у своє провадження, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, у невстановлений досудовим розслідуванням час, після 19.07.2018, перебуваючи у м. Черкаси, залучив у якості пособника дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Домовившись із ОСОБА_2 , з яким були раніше знайомі як колеги, розробили злочинну схему, спрямовану на одержання від ОСОБА_3 для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах ОСОБА_3 дій, а саме: за повернення вилученого у останнього пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» № НОМЕР_1 та закриття кримінального провадження № 12018251010005169.

При особистій зустрічі біля будівлі магазину «Делікат», розташованого за адресою: вул. Сумгаїтська, 39 в м. Черкаси, близько 22 год. 26.07.2018 ОСОБА_2 , будучи обізнаним про злочинні дії ОСОБА_1 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та виступаючи пособником вчинення злочину, повідомив ОСОБА_3 , що слідчий ОСОБА_1 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018251010005169 за фактом хуліганських дій, вчинених ОСОБА_3 , бажає отримати неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за повернення пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» № НОМЕР_1 та за винесення постанови про закриття кримінального провадження.

У послідуючому ОСОБА_2 , виконуючи свою роль пособника, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, всупереч інтересам служби, неодноразово в робочий та позаробочий час з 26.07.2018 по 02.08.2018 при особистих зустрічах та розмовах по мобільному телефону наголошував ОСОБА_3 на необхідності передання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США за повернення пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» та закриття кримінального провадження, запевняючи, що у разі відмови передати кошти для ОСОБА_3 можуть настати негативні наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності.

Зокрема, о 21 год. 48 хв. 02.08.2018, зустрівшись по вул. Хоменка, 18 у м. Черкаси, біля магазину «Карпати», дільничний офіцер поліції ОСОБА_2 під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 вимагав від нього грошові кошти, наголошуючи при цьому, що рішення у кримінальному провадженні № 12018251010005169 приймає не він, а слідчий Засуха І.А ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 , є лише посередником і передає пропозицію ОСОБА_1 . Під час розмови ОСОБА_2 довів їх із ОСОБА_1 позицію, що у разі неприйняття ОСОБА_3 їх пропозиції про надання неправомірної вигоди пристрій для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» повернутий йому не буде та його притягнуть до кримінальної відповідальності. Разом з тим, ОСОБА_2 погодив суму неправомірної вигоди в розмірі 26 000 гривень.

Після цього, о 12 год. 18 хв. 03.08.2018 ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_3 по вул. Байди Вишневецького, 40 в м. Черкаси, поблизу АКБ «ПРИВАТ БАНК». Під час бесіди та після телефонної розмови із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відхилив пропозицію ОСОБА_3 передати їм частину неправомірної вигоди у розмірі 5000 гривень за повернення пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії, вилученого у ОСОБА_3 .

У подальшому, о 15 год. 09 хв. 08.08.2018, попередньо домовившись по телефону, ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_2 по вул. Хоменка, 18 у м. Черкаси біля магазину «Карпати», після чого на автомобілі «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , прослідували до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, розташованого за адресою: вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси, погодивши при цьому суму неправомірної вигоди в розмірі 25000 гривень. Біля входу до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області вони зустрілись із слідчим ОСОБА_1 , який у свою чергу погодився на отримання неправомірної вигоди, наданої ОСОБА_3 , у гривнях та пообіцяв, що після передачі грошей він найближчим часом закриє кримінальне провадження № 12018251010005169. Після цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшли до службового кабінету № 429 слідчого ОСОБА_1 , розташованого за адресою: вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси, де ОСОБА_1 , використовуючи владу і своє становище та пов`язані з цим можливості, на виконання зазначених вище домовленостей, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_2 , повернув ОСОБА_3 вилучений у нього пристрій для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» № НОМЕР_1 .

У послідуючому ОСОБА_2 , діючи умисно, виступаючи як пособник ОСОБА_1 , за попередньою з ним змовою, знаходячись у салоні автомобіля «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , біля будівлі за адресою: вул. Маршала Красовського, 1, м. Черкаси, куди вони спільно із ОСОБА_3 прибули на вказаному автомобілі, усвідомлюючи злочинність своїх дій, одержав від ОСОБА_3 , який був залучений до конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами та виконував завдання з викриття осіб, що вчиняють корупційні злочини, неправомірну вигоду – кошти в сумі 25000 гривень для їх передачі слідчому ОСОБА_1 за дії, вчинені ним з використанням влади в інтересах ОСОБА_3 , а саме за повернення вилученого у нього пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» № НОМЕР_1 та закриття кримінального провадження № 12018251010005169.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він відповідно до наказу № 234 о/с від 08.12.2016, працював на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області та мав спеціальне звання старшого лейтенанта поліції, був представником влади та працівником правоохоронного органу.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 зі змінами та доповненнями – до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_2 , працюючи на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, був працівником правоохоронного органу, представником влади, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18 та Примітки ч. 1 ст. 364 КК України був службовою особою.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу № 121 о/с від 28.04.2017, працював на посаді старшого слідчого слідчого віддіду Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, мав спеціальне звання старшого лейтенанта поліції, був представником влади та працівником правоохоронного органу, тому відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 2 до ст. 368 КК України, був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Так, старший слідчий СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Засуха І.А. здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018251010005169 від 19.07.2018 за фактом вчинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Після отримання вказаного кримінального провадження у своє провадження, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, у невстановлений досудовим розслідуванням час, після 19.07.2018, перебуваючи у м. Черкаси, залучив у якості пособника дільничного офіцера поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Домовившись із ОСОБА_2 , з яким були раніше знайомі як колеги, розробили злочинну схему, спрямовану на одержання від ОСОБА_3 для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах ОСОБА_3 дій, а саме: за повернення вилученого у останнього пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» № НОМЕР_1 та закриття кримінального провадження № 12018251010005169.

При особистій зустрічі біля будівлі магазину «Делікат», розташованого за адресою: вул. Сумгаїтська, 39 в м. Черкаси, близько 22 год. 26.07.2018 ОСОБА_2 , будучи обізнаним про злочинні дії ОСОБА_1 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та виступаючи пособником вчинення злочину, повідомив ОСОБА_3 , що слідчий ОСОБА_1 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018251010005169 за фактом хуліганських дій, вчинених ОСОБА_3 , бажає отримати неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за повернення пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» № НОМЕР_1 та за винесення постанови про закриття кримінального провадження.

У послідуючому ОСОБА_2 , виконуючи свою роль пособника, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, всупереч інтересам служби, неодноразово в робочий та позаробочий час з 26.07.2018 по 02.08.2018 при особистих зустрічах та розмовах по мобільному телефону наголошував ОСОБА_3 на необхідності передання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США за повернення пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» та закриття кримінального провадження, запевняючи, що у разі відмови передати кошти для ОСОБА_3 можуть настати негативні наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності.

Зокрема, о 21 год. 48 хв. 02.08.2018, зустрівшись по вул. Хоменка, 18 у м. Черкаси, біля магазину «Карпати», дільничний офіцер поліції ОСОБА_2 під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 вимагав від нього грошові кошти, наголошуючи при цьому, що рішення у кримінальному провадженні № 12018251010005169 приймає не він, а слідчий Засуха І.А ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 , є лише посередником і передає пропозицію ОСОБА_1 . Під час розмови ОСОБА_2 довів їх із ОСОБА_1 позицію, що у разі неприйняття ОСОБА_3 їх пропозиції про надання неправомірної вигоди пристрій для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» повернутий йому не буде та його притягнуть до кримінальної відповідальності. Разом з тим, ОСОБА_2 погодив суму неправомірної вигоди в розмірі 26 000 гривень.

Після цього, о 12 год. 18 хв. 03.08.2018 ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_3 по вул. Байди Вишневецького, 40 в м. Черкаси, поблизу АКБ «ПРИВАТ БАНК». Під час бесіди та після телефонної розмови із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відхилив пропозицію ОСОБА_3 передати їм частину неправомірної вигоди у розмірі 5000 гривень за повернення пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії, вилученого у ОСОБА_3 .

У подальшому, о 15 год. 09 хв. 08.08.2018, попередньо домовившись по телефону, ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_2 по вул. Хоменка, 18 у м. Черкаси біля магазину «Карпати», після чого на автомобілі «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , прослідували до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, розташованого за адресою: вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси, погодивши при цьому суму неправомірної вигоди в розмірі 25000 гривень. Біля входу до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області вони зустрілись із слідчим ОСОБА_1 , який у свою чергу погодився на отримання неправомірної вигоди, наданої ОСОБА_3 , у гривнях та пообіцяв, що після передачі грошей він найближчим часом закриє кримінальне провадження № 12018251010005169. Після цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшли до службового кабінету № 429 слідчого ОСОБА_1 , розташованого за адресою: вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси, де ОСОБА_1 , використовуючи владу і своє становище та пов`язані з цим можливості, на виконання зазначених вище домовленостей, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_2 , повернув ОСОБА_3 вилучений у нього пристрій для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» № НОМЕР_1 .

У послідуючому ОСОБА_2 , діючи умисно, виступаючи як пособник ОСОБА_1 за попередньою з ним змовою, знаходячись у салоні автомобіля «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , біля будівлі за адресою: вул. Маршала Красовського, 1, м. Черкаси, куди вони спільно із ОСОБА_3 прибули на вказаному автомобілі, усвідомлюючи злочинність своїх дій, одержав від ОСОБА_3 , який був залучений до конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами та виконував завдання з викриття осіб, що вчиняють корупційні злочини, неправомірну вигоду – кошти в сумі 25000 гривень для їх передачі слідчому ОСОБА_1 за дії, вчинені ним з використанням влади в інтересах ОСОБА_3 , а саме за повернення вилученого у нього пристрою для відстрілу патронів несмертельної дії «ПМР» № НОМЕР_1 та закриття кримінального провадження № 12018251010005169.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в кримінальному правопорушенні не визнав, зазначивши що грошові кошти не вимагав та не отримував, в подальшому від дачі показів відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в кримінальному правопорушенні не визнав, зазначивши що грошові кошти не вимагав та не отримував, в подальшому від дачі показів відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

На думку державного обвинувачення, вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм правопорушень доводиться зібраними в ході досудового розслідування по справі доказами – матеріалами кримінального провадження № 42018250000000149 в 3-х томах (згідно опису), які надано на адресу суду, зокрема: витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2018 року; рапортом старшого оперуповноваженого Черкаського управління ДВБ НП України ОСОБА_5 від 31.07.2018 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.07.2018 року; згодою ОСОБА_3 на залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та конфіденційного співробітництва від 31.07.2018 року; протоколом попередження ОСОБА_3 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 31.07.2018 року; протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та огляду особи від 08.08.2018 року; протоколом обшуку від 08.08.2018 року; протоколом огляду аудіо файлів запису розмов ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ; постановою прокуратури Черкаської області від 02.08.2018 року про проведення негласної слідчої (розшукової дії) - контроль за вчиненням злочину; постановою прокуратури Черкаської області від 02.08.2018 року про проведення негласної слідчої (розшукової дії) - контроль за вчиненням злочину; постановою прокуратури Черкаської області від 02.08.2018 року про залучення ОСОБА_3 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 06.09.2018 року; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 06.09.2018 року; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.09.2018 року; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.09.2018 року; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.09.2018 року; листом апеляційного суду Черкаської області від 26.09.2018 року; протоколом огляду від 17.09.2018 року про виявлення телефонних з`єднань, надісланих та отриманих повідомленнь з абонентського номеру, яким користується ОСОБА_2 ; протоколом огляду від 17.09.2018 року про виявлення телефонних з`єднань, надісланих та отриманих повідомленнь з абонентського номеру, яким користується ОСОБА_1 ; висновком експертизи спеціальних хімічних речовин № 2/1301 від 25.09.2018 року, а також показами свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які були допитані у судовому засіданні.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України не знайшла свого підтвердження здобутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами, а тому є недоведеною.

Так, суд при розгляді справи в межах оголошеної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підозри, безпосередньо допитавши обвинувачених, свідків, оглянувши документи та вивчивши всі матеріали кримінального провадження, заслухавши міркування і доводи прокурора, захисників, приходить до переконання, що дані досудового розслідування не підтверджують оголошеної обвинуваченим підозри, виходячи з наступного.

Згідно статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Стаття 84 КПК України передбачає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Враховуючи вищевказані норми закону, суд не розцінює надані стороною державного обвинувачення докази, як докази вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з наступних підстав.

Допитані в ході судового розгляду справи свідки пояснили суду наступне:

-Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 19.07.2018 року разом з товаришем розвивали алкогольні напої, після чого вийшли на вулицю та чекали біля під`їзду таксі. В цей час до них підійшли невідомі чоловіки та почали їх провокувати. Після чого він витягнув травматичний пістолет, та зробив кілька попереджувальних пострілів. Через деякий час приїхали працівники поліції, затримали його та вилучили пістолет. На наступний день він вирішив дізнатися, де знаходиться вилучений пістолет, йому дали номер обліку та повідомили, що матеріали передадуть дільничному інспектору. У його товариша ОСОБА_7 був знайомий дільничний інспектор, тому він попросив ОСОБА_7 дізнатися через свого знайомого чи не надходили матеріали. ОСОБА_7 зателефонував, проте йому повідомили, що матеріали не надійшли. Через деякий час до ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_2 та домовився з ОСОБА_7 про зустріч. Після зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_2 до нього зателефонував ОСОБА_1 , пояснив що відносно нього відкрито кримінальне провадження за хуліганство та сказав приїхати. При зустрічі ОСОБА_2 повідомив, що для вирішення питання по кримінальному провадженні потрібно 1 000 дол. США. Щоб закрити кримінальне провадження та повернути пістолет. ОСОБА_2 пояснив, що ці кошти необхідно передати ОСОБА_1 , так як ОСОБА_1 буде закривати кримінальне провадження. Після чого ОСОБА_7 сказав, що йому необхідно з`явитися до опорного пункту до ОСОБА_2 стосовно написаної ним раніше скарги щодо неправомірних дій працівників поліції. Він прийшов до опорного пункту, написав відмову від подальшої перевірки по його скарзі. ОСОБА_2 повідомив, що грошові кошти необхідно передати ОСОБА_1 , на що він пояснив, що необхідне час щоб зібрати необхідну суму. Після цього йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив його приїхати та сказав, щоб він робив як скаже ОСОБА_2 Йому зателефонував ОСОБА_2 і запитав чи готовий він вирішувати питання, на що ОСОБА_3 повідомив, що готовий проте у нього немає коштів. Після цього, він зустрівся із ОСОБА_2 біля магазину «Карпати» по вул. Хоменка. Коли він зібрав необхідну суму, повідомив ОСОБА_2 08.08.2018 року вони домовилися про зустріч. 30.07.2018 року він звернувся до правоохоронних органів із заявою Гроші йому передавали слідчі, при цьому вони робили їх копії. Після отримання коштів він зустрівся із ОСОБА_2 , разом поїхали до Черкаського відділу поліції, в кабінеті ОСОБА_1 він написав розписку що отримав пістолет. На автомобілі ОСОБА_2 вони від`їхали і він передав грошові кошти. Він запитував у ОСОБА_1 чи буде закрита справа, ОСОБА_1 повідомив що справа буде закрита. Пістолет ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 В автомобіля він поклав гроші на папку для паперів і повістку. Чи накладався арешт на пістолет він не пам`ятає. ОСОБА_1 був у складі слідчо-оперативної групи. Розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_7 він особисто не чув, із ОСОБА_2 він не розмовляв. Заяву до правоохоронних органів він вирішив написати після першої зустрічі коли ОСОБА_2 озвучив суму. Суму за закриття справи і повернення пістолета йому озвучив безпосередньо ОСОБА_7 ОСОБА_2 нічого за гроші не говорив. Із ОСОБА_1 у нього розмови про гроші не було. ОСОБА_1 грошові кошти із нього не вимагав, ОСОБА_2 також грошові кошти не вимагав. Про те, що з нього вимагають гроші йому повідомив товариш ОСОБА_7 ОСОБА_2 йому не погрожував. Після написання заяви працівники правоохоронних органів просили повідомляти їх про те, що відбувається. З ОСОБА_2 у нього було 3-4 зустрічі, він їх фіксував. Працівники правоохоронних органів давали йому вказівки що робить, казали, щоб він відтягнув час. 08.8.2018 року апаратуру на нього одягли в районі Азоту в присутності понятих. В цей же день він зв`язався із ОСОБА_2 , та домовився куди під`їхати. Після того, як ОСОБА_7 розповів про розмову із ОСОБА_2 він поїхав до опорного пункту, де написав заяву про відмову від поданої ним скарги. ОСОБА_2 повідомив йому, що ніякого відношення до кримінального провадження не має, а є тільки посередником. ОСОБА_2 йому не говорив про гроші, він кивнув головою.

-Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 працював разом з ним у «Приватбанку». У 2018 році вони разом перебували у нього вдома, де розпивали алкогольні напої. Після чого вийшли на вулицю, та чекали таксі. В цей час до них підійшли невідомі люди та почали їх провокувати. ОСОБА_3 витягнув пістолет та зробив кілька попереджувальних пострілів у повітря. Одразу після цього приїхали кілька екіпажів поліції та із застосуванням сили заримали ОСОБА_3 Чи щось вилучалося він не бачив, про те, що у ОСОБА_3 вилучили пістлет він дізнався на наступний день від ОСОБА_3 . Після цього вони поїхали до лікарні щоб зняти побої, де написали скаргу на неправомірні дії працівників поліції. Про подальший хід скарги йому нічого не відомо. Оскільки його знайомий ОСОБА_8 працював дільничним інспектором поліції, він зателефонував ОСОБА_8 щоб дізнатися чи не надійшли до нього матріали справи, на що ОСОБА_8 повідомив, що матеріали не надійшли. Він телефонував ОСОБА_8 щоб дізнатися що по справі і яка доля пістолета. Через деякий час від ОСОБА_8 він дізнався що матеріали з`явилися. По вул. Сумгаїтській в м. Черкаси відбулося ДТП, на виклику був і ОСОБА_8 і ОСОБА_2 Вони зателефонували щоб зустрітися з ОСОБА_3 Він передав їх слова ОСОБА_3 . В цей же день вони зустрілися. ОСОБА_3 стояв в стороні від них. Чому ОСОБА_3 не приймав участь в розмові він не знає. ОСОБА_2 відвів його в сторону та повідомив, що за вирішення питання необхідно передати 1 тисячу доларів, при цьому ОСОБА_2 не говорив де саме знаходиться зброя. Також ОСОБА_2 сказав, що кримінальне провадження закриють, а пістолет повернуть. Спочатку ОСОБА_8 , а потім ОСОБА_2 почали розповідати що ситуація серйозна, і після цих слів ОСОБА_2 сказав за грошові кошти. Розмову із ОСОБА_2 він передав ОСОБА_3 і сказав йому щоб той сам вирішував що йому робити. ОСОБА_1 він не знає, вказана особа від нього нічого не вимагала. Він хотів допомогти ОСОБА_3 Ініціатива була його. ОСОБА_2 озвучив суму за погашення правопорушення та повернення пістолета. ОСОБА_2 не погрожував йому що буде, якщо йому не передадуть грошові кошти. ОСОБА_3 самостійно їздив до ОСОБА_2 і сам з ними спілкувався. Те, що він вказав у протоколі допиту і те, що він пояснює на даний момент являється правдою. Чи була розмова він не знає, ОСОБА_14 сказав йому, що розмова була. Він особисто до опорного пункту з ОСОБА_3 не заходив. Він не пам`ятає звідки він дізнався про те, що ОСОБА_3 спілкувався з ОСОБА_2 та ОСОБА_8 Біля магазину «Делікат» вони не зустрічалися, вони зустрічалися по вул. Сумгаїтській, 36 навпроти ринку. Зустріч була один раз по вул. Сумгаїтській, 36 в м. Черкаси. З його участю була тільки одна зустріч, під час якої ОСОБА_2 сказав за 1 тисячу доларів. Він не знає чому не повідомив слідчому про зустріч.

-Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що працює дільничним інспектором Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області. ОСОБА_7 являється його колишнім співробітником у державній службі охорони. У 2018 році до нього один раз зателефонував ОСОБА_7 щоб він дав йому в борг 400 грн. По факту вимагання грошей йому нічого не відомо. З ОСОБА_2 він не спілкувався, чим той займається йому не відомо, оскільки в них різні напрямки роботи. За ОСОБА_3 йому також нічого не відомо.

-Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що в його присутності проводився обшук в кабінеті ОСОБА_1 Черкаського відділу поліції. Вилучався жорсткий диск з комп`ютера, мобільний телефон та кримінальне провадження. Клопотань та претензій не було. При проведенні обшуку проводилася фіксація.

-Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що був понятим при проведенні обшуку в кабінеті ОСОБА_1 Черкаського відділу поліції. Вилучався жорсткий диск, мобільний телефон та кримінальне провадження. Клопотань та претензій не було. При проведенні обшуку проводилася фіксація.

-Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що був понятим при затриманні. В його присутності працівники правоохоронних органів помітили грошові кошти, було зроблено їх копії, вручили кошти особі. Він за все поставив свій підпис. Також він був присутній при затриманні. В його присутності викликався адвокат, проводився обшук автомобіля та особи. Гроші знайдені були у боковій дверці автомобіля. Там було 25 тисяч гривень. Робили змиви з рук. Все вилучене було поміщено до сейф-пакету, де поняті ставили свої підписи. Ніяких клопотань та заяв не було. Всі події фіксувалися. Гроші заявнику вручали по вул. Рябоконя, в автомобілі. Де робили копії вказаних грошей йому не відомо, в його присутності копії не робили.

-Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що залучався свідком. В його присутності працівники правоохоронних органів показали грошові кошти, помітили їх і потім вони усі разом поїхали на затримання. Грошові кошти вручалися заявнику за містом, при цьому вони перераховувалися. Після всього поняті ставили свої підписи. Працівники правоохоронних органів зупинили автомобіль «Опель Астра», водій одразу викликав адвоката. В боковій дверці автомобіля, біля водійського сидіння, були знайдені грошові кошти. Вони були загорнуті в аркуш паперу формату А-4. Ніяких клопотань чи зауважень не було, хто видавав кошти не пам`ятає.

-Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що працює начальником Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області. ОСОБА_1 . працював слідчим, ОСОБА_2 дільничним інспектором. По суті справи нічого не пам`ятає. Він перебував у відпустці, до нього зателефонував хтось із підлеглих та повідомили, що ОСОБА_1 затримали і що по ньому відкрито кримінальне провадження. Справи між слідчими роз приділяє начальник відділення, він дає доручення. Крім того, у них є журнал отримання, слідчий міг отримати матеріали напряму, оскільки визначений слідчим в ЄРДР. Доручення у вказаних матеріалах не було. Слідчий не має права проводити будь-які слідчі дії без доручення. Особа, яка здійснює виїзд на місце події в ЄРДР не зазначається. ОСОБА_1 в ЄРДР був зазначений. Те, що в матеріалах справи немає доручення, це вина не ОСОБА_1 , а особи, що розприділяє матеріали.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що покази допитаних свідків не вказують на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та не вказують на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України через те, що не містять жодних даних, які б вказували на вчинення обвинуваченими вказаних злочинів.

Досліджені в ході судового розгляду матеріали кримінального провадження, а саме:

-витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2018 року, згідно якого працівники правоохоронних органів Черкаської області вимагають неправомірну вигоду (Том 1 а.с. 1);

-рапорт старшого оперуповноваженого Черкаського управління ДВБ НП України ОСОБА_5 від 31.07.2018 року про факт вимагання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неправомірної винагороди (Том 1 а.с. 10);

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.07.2018 року, згідно якого ОСОБА_3 повідомив про вимагання працівниками поліції неправомірної вигоди (Том 1 а.с. 11-13);

-згода ОСОБА_3 на залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та конфіденційного співробітництва від 31.07.2018 року (Том 1 а.с. 24);

-протокол попередження ОСОБА_3 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 31.07.2018 року (Том 1 а.с. 25-26);

-протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та огляду особи від 08.08.2018 року, згідно якого в присутності двох понятих ОСОБА_3 вручено грошові кошти в сумі 25 000 грн. (Том 1 а.с. 28-31);

-протокол обшуку від 08.08.2018 року, згідно якого проведено обшук транспортного засобу «Опель Астра» д.н. НОМЕР_2 , виявлено та вилученого згорток з паперу, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 25 000 грн. (Том 1 а.с. 74-76);

-протокол огляду аудіо файлів запису розмов ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (Том 1 а.с. 184-190);

-постанова прокуратури Черкаської області від 02.08.2018 року про проведення негласної слідчої (розшукової дії) - контроль за вчиненням злочину, згідно якої постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_1 щодо одержання ним для себе або інших осіб грошових коштів чи інших цінностей за не притягнення до кримінальної відповідальності (Том 2 а.с. 9-10);

-постанова прокуратури Черкаської області від 02.08.2018 року про проведення негласної слідчої (розшукової дії) - контроль за вчиненням злочину, згідно якої постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_2 щодо одержання ним для себе або інших осіб грошових коштів чи інших цінностей за не притягнення до кримінальної відповідальності (Том 2 а.с. 11-12);

-постанова прокуратури Черкаської області від 02.08.2018 року про залучення ОСОБА_3 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій (Том 2 а.с. 13-14);

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 06.09.2018 року, яким встановлено зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ОСОБА_3 08.08.2018 року. Під час даної зустрічі обговорювалося питання про порядок повернення ОСОБА_3 пристрою для відстрілу гумових куль та закриття кримінального провадження за обумовлену неправомірну вигоду в розмірі 1000 дол. США (Том 2 а.с. 22-23);

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 06.09.2018 року, яким встановлено 02.08.2018 року з абонентського номеру, яким користується ОСОБА_2 було здійснено вихідний дзвінок на абонентський номер, яким користується ОСОБА_3 . Під час розмови домовлено про зустріч біля магазину «Карпати» по вул. Хоменка в м. Черкаси. Під час зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обумовлено суму неправомірної вигоди. 03.08.2018 року ОСОБА_3 здійснено вихідний дзвінок ОСОБА_2 під час якого останні домовилися про зустріч за адресою: АДРЕСА_4 . В подальшому в цей же день відбулася зустріч, під час якої ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про необхідність часу для зібрання обумовленої суми неправомірної вигоди. 07.08.2018 року ОСОБА_2 здійснено вихідний дзвінок ОСОБА_3 , під час розмови ОСОБА_2 повідомив про необхідність передачі неправомірної вигоди 08.08.2018 року та домовилися зв`язатися по телефону, та ОСОБА_2 повідомить місце зустрічі. 08.08.2018 року ОСОБА_3 здійснив вихідний дзвінок ОСОБА_2 та повідомив про необхідність часу щоб забрати обумовлену суму неправомірної вигоди. Після чого, в цей же день ОСОБА_2 здійснив вихідний дзвінок ОСОБА_3 , під час розмови ОСОБА_3 повідомив про зібрання обумовленої суми та домовився про зустріч із ОСОБА_2 біля магазину «Карпати» по вул. Хоменка, 18 в м. Черкаси. Під час зустрічі 08.08.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом на автомобілі «Опель Вектра» д.н. НОМЕР_3 направилися до Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області, де у них відбулася зустріч із ОСОБА_1 , де обговорили умови повернення пристрою для відстрілу гумових куль та закриття кримінального провадження. В цей же день, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на автомобілі «Опель Вектра» д.н. НОМЕР_3 від`їхали до вул. М.Красовського, 2-4, де ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25 000 грн. Після чого, ОСОБА_2 був затриманий (Том 2 а.с. 24-26);

-протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.09.2018 року, яким зафіксовано розмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.08.2018 року (Том 2 а.с. 27-28, 30-32);

-протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.09.2018 року, яким зафіксовано розмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 08.08.2018 року (Том 2 а.с. 35-38);

-протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.09.2018 року, яким зафіксовано розмову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 02.08.2018 року (Том 2 а.с. 39-52);

-лист апеляційного суду Черкаської області від 26.09.2018 року, яким підтверджено надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, зняття інформації відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (Том 2 а.с. 57);

-протокол огляду від 17.09.2018 року про виявлення телефонних з`єднань, надісланих та отриманих повідомленнь з абонентського номеру, яким користується ОСОБА_2 (Том 2 а.с. 63-68);

- протокол огляду від 17.09.2018 року про виявлення телефонних з`єднань, надісланих та отриманих повідомленнь з абонентського номеру, яким користується ОСОБА_1 (Том 2 а.с. 76-77);

-висновок експертизи спеціальних хімічних речовин № 2/1301 від 25.09.2018 року, яким виявлено на наданих для проведення експертизи купюрах нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору. На тампонах, якими проводили змиви з рук ОСОБА_2 нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору не виявлено. На контрольному тампоні нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору не виявлено (Том 2 а.с. 108-113);

Зазаначені матеріали кримінального провадження також не вказують на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, із судової практики випливає, що така ознака, як вимагання хабара, може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) хабара є службова особа - хабароодержувач; 2) пропозиція про давання (одержання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.

Таку ознаку, як вимагання хабара, може бути поставлено за провину лише в тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією з основних і обов`язкових ознак вимагання.

Як вбачається із показів свідка ОСОБА_3 , допитаного безпосередньо у судовому засіданні, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вимагали особисто від нього неправомірної вигоди, ніяких погроз вчиненням чи не вчиненням будь-яких дій, що можуть завдати шкоди його інтересам не висловлювали.

Даний факт також підтверджується показами свідка ОСОБА_7 , який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 йому не погрожував настанням негативних наслідків в разі відмови в передачі неправомірної вигоди. Із ОСОБА_1 він взагалі не спілкувався.

Відповідно до п. 2 ст. 40 КПК України слідчий органу досудового розслідування уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. Він уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Відповідно до вимог ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування зобов`язує слідчого до проведення досудового розслідування на підставі доручення про проведення досудового розслідування.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що письмового доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018251010005169 відносно ОСОБА_3 винесено не було, даний факт підтвердив свідок ОСОБА_13 , який у судовому засіданні пояснив, що в матеріалах справи немає доручення, це вина не ОСОБА_1 , а особи, що розприділяє матеріали.

З викладеного вище випливає, що ОСОБА_1 не був уповноваженим слідчим в кримінальному провадженні № 12018251010005169 та не мав можливості вплинути на прийняття рішення по справі у вигляді закриття кримінального провадження та повернення пістолету ОСОБА_3 .

Згідно з протоколу огляду від 08.08.2018 року старший оперуповноважений Черкаського управління ДВБ НП України ОСОБА_15 Р.В ОСОБА_4 в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 склав даний протокол про те, що в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину, використовуються ідентифіковані грошові кошти в сумі 25 000 грн.

Зі змісту протоколу вбачається, що він містить додатки - 42 аркуші з ксерокопіями грошових купюр. Однак ці 42 аркуші з ксерокопіями грошових купюр не містять жодних позначень про те, що вони є додатком до будь - якого протоколу, тобто є самостійними матеріалами. Окрім того, ці 42 аркуші не містять дати виготовлення, є незасвідченими, оскільки проставлені на них три підписи не мають розшифровки ким вони зроблені, відсутній засвідчувальний підпис слідчого або уповноваженої ним на підставі ст. 40 КПК України особи з вказівкою посади, прізвища, ім`я та по батькові. Протокол не підписаний спеціалістом, який помітив купюри.

Відповідно до ст. 105 КПК України додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Також у вищевказаному протоколі чітко не вказано конкретну адресу де було здійснено вручення ідентифікованих коштів та проведено огляд особи, а саме зазначено: м. Черкаси вул. Рябоконя. Тобто в протоколі не вказано номер будинку біля якого проводиться огляд, що не дає чіткого уявлення про те де саме було проведено вищевказані дії.

Даний факт підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які пояснили, що грошові кошти вручалися заявнику по вул. АДРЕСА_5 в м. Черкаси.

Крім того, свідок ОСОБА_11 пояснив, що в його присутності копії грошових коштів працівники правоохоронних органів не робили. Де саме робили копії йому не відомо.

Згідно з ч. 3 ст. 104 КПК України у вступній частині протоколу повинні міститися відомості про місце, час та назву процесуальної дії.

Також в матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що предмет неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 25 000 грн. належать заявнику ОСОБА_3 .

Таким чином суд вважає протокол від 08.08.2018 року огляду, ідентифікації та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів, та огляду особи недопустимим доказом.

За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину в даному кримінальному провадженні складено відповідні протоколи.

Проте зі сторони правоохоронних органів при проведенні вказаних слідчих дій було допущено ряд істотних порушень норм процесуального законодавства.

Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні рішення суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Даний факт підтверджено прокурором у судовому засіданні, який вказав, що прокуратурою направлялися листи до Апеляційного суду Черкаської області про надання інформації, проте вказані листи були проігноровані.

З чого випливає, що вказані докази не були розкриті стороні захисту.

Відповідно до положень ст. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, які містяться в матеріалах, що не були відкриті іншій стороні кримінального провадження, як докази.

Ст. 92 КПК України покладає обов`язок на сторону обвинувачення доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Ст. 87 КПК України зобов`язує суд визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, наслідком чого є недопустимість отриманих в такий спосіб доказів, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Порядок розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до яких відносяться і процесуальні рішення прокурора, слідчого, слідчого судді, чітко регламентований Інструкцією від 16.11.2012 року.

Вказана Інструкція передбачає засекречування лише таких матеріальних носіїв інформації, до числа яких включаються і вищевказані процесуальні документи, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці держави (п.5.1). У разі ж необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів, якщо витік наявних в них відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України, грифи секретності матеріальних носіїв інформації щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора (п.5.9). Після розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається рішення про їх долучення до матеріалів кримінального провадження у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку (п.5.27), до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України (п.5.30).

Вимоги щодо процесуальних документів прокурора, слідчого, слідчого судді зазначено в ст. 251, 271 КПК України. Зміст вказаних норм не містить даних про те, що в таких документах може бути присутня інформація, яка не відома під час судового розгляду. В таких документах вказується найменування кримінального провадження, його реєстраційний номер, правова кваліфікація діяння, відомості про особу, щодо якої проводиться негласна слідча дія, початок, тривалість і мета негласної дії, відомості про особу, яка буде таку дію проводити, обґрунтування прийнятого рішення, вказівку на вид негласної дії, що проводиться. Таким чином, вказані процесуальні документи мають містити всі ті відомості, які відомі суду та стороні захисту.

Свої висновки суд не може ґрунтувати на неперевірених припущеннях, що представлені йому докази є достовірними та допустимими, отриманими відповідно до діючого законодавства.

Крім цього, в ухвалі слідчого судді відповідно до ст. 263 ч. 2 КПК України про дозвіл на втручання у приватне спілкування додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволяють унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування. І суд має перевірити дотримання виконавцем ухвали вищевказаних вимог. Зазначення ж в протоколах дати ухвали, номера судового провадження та прізвища слідчого судді не є беззастережним доказом того, що така ухвала існує, що вона винесена саме в межах того кримінального провадження, яке розглядається, що при проведенні певної слідчої дії були дотримані всі вимоги закону, вона була проведена в межах отриманих від прокурора та слідчого судді дозволів.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 12.10.2017 року недослідження судом першої інстанції процесуальних документів, які стали правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляду в цілому, оскільки відсутність дослідження цих матеріалів викликає сумніви щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також достовірності та допустимості їх результатів як доказів. У такому разі недослідження зазначених матеріалів призводить до оперування судом доказами, допустимість яких є імовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимим для обгрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

Крім того, дані постанови прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії або відповідної ухвали слідчого судді встановлюють обставини процесуального характеру, що мають значення при оцінці допустимості використання отриманих у результаті негласних слідчих (розшукових) дій фактичних даних як доказів у кримінальному провадженні. Такі відомості підтверджують законність (або свідчать про незаконність) проведення тієї чи іншої негласної слідчої (розшукової) дії, і відповідно, мають оцінюватися судом за участю сторін кримінального провадження у сукупності із протоколами негласних слідчих (розшукових) дій.

Так, відкриття в умовах публічного і гласного апеляційного судового розгляду окремих матеріалів кримінального провадження, які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті стороні захисту, не означає їх автоматичну допустимість, оскільки за кримінально-процесуальним кодексом, критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання, а і попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження у суді.

Система справедливого судочинства має інтегруючий характер стосовно інших конвенційних прав і гарантій та слугує своєрідним підґрунтям для існування ще принаймні кількох принципів - презумпції невинуватості, змагальності та принципу процесуальної рівності сторін. їх доказовий аспект з питань якості доказів, насамперед, стосується питання про те, чи була особа засуджена «відповідно до закону», з огляду на що у практиці Європейського суду сформульовані окремі положення щодо допустимості доказів у судовому провадженні.

На необхідності надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій, як гарантії справедливого судового розгляду, йдеться у рішенні Європейського суду «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 27 жовтня 2004 року, в якому зазначено, що, відповідно до вимоги справедливості, передбаченої статтею 6 Конвенції, прокуратура мала ознайомити захист з усіма доказами у справі як на користь, так і проти обвинуваченого, і те, що у вказаній справі цього не було зроблено, призвело до недоліків судового розгляду.

Відповідно до принципу рівності сторін, сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок. Це право (і, відповідно, обов`язок держави) було підтверджено у справі «Джасперс проти Сполученого Королівства» від 16 лютого 2000 року. Таке правило стосується й матеріалів, які можуть викликати сумнів щодо доказів, наданих обвинувачем.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного суду про застосування норми права, викладеного в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 751/7557/15-кза наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

Таким чином, протоколи негласних слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні є недопустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 3 ст.252 КПК України протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Тобто старший оперуповноважений Черкаського управління ДВБ НП України Дяченко Р.В. склавши вищевказані протоколи лише 06.09.2018 року перевищив установлений ч. 3 ст. 252 КПК України строк передання протоколу з додатками прокурору.

Ті ж самі порушення були допущені при складенні інших протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України стороною обвинувачення не надано.

Обов`язок доказування обставин за обвинуваченням, належності та допустимості доказів покладається в даному випадку на слідчого, прокурора й не може перекладатись на обвинувачених.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

За ч.1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 2, 3, 4 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Повідомлення про підозру, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачаться на користь такої особи.

З ч.1 ст. 91 КПК України вбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.1, 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв`язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стороною обвинувачення після опитування щодо бажання доповнити судовий розгляд надано не було, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини обвинувачених слід тлумачити на їх користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необхідність постановлення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виправдувального вироку, оскільки не доведено вчинення ними кримінальних правопорушень у вигляді одержання та пособництва в одержанні неправомірної вигоди.

Цивільний позов не заявлено.

Питання розподілу процесуальних витрат за проведення по справі експертизи спеціальних хімічних речовин в сумі 1 144,00 грн., судом не вирішується, оскільки ч. 2 ст. 124 КПК України передбачено стягнення тільки з обвинуваченого витрат на залучення експерта у разі ухвалення саме обвинувального вироку, а витрати за залучення стороною обвинувачення експертів в порядку визначеному ч. 2 ст. 122 КПК України здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 .

Виправдати ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Поновити ОСОБА_1 в правах, обмежених під час кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді застави – скасувати.

Визнати ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 .

Виправдати ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Поновити ОСОБА_2 в правах, обмежених під час кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді застави – скасувати.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення по справі експертизи спеціальних хімічних речовин в сумі 1 144,00 грн. відшкодувати відповідно до положень ст. 126, 130 КПК України за рахунок Держави.

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 25 000 грн. повернути за належністю;

- аркуш паперу формату А 4, повістка передані до кімнати зберігання речових доказів УСБУ в Черкаській області - знищити;

- автомобіль «Опель Астра» д.н. НОМЕР_2 переданий на зберігання ОСОБА_2 - залишити за належністю;

- дві банківські платіжні картки «Укргазбанк» та «Приватбанк» передані на зберігання ОСОБА_1 - залишити за належністю;

- матеріали кримінального провадження № 12018251010005169 передані на зберігання ОСОБА_13 - залишити за належністю;

- мобільний телефон «Xiaomi» з двома сім-картками переданий до кімнати зберігання речових доказів УСБУ в Черкаській області - повернути за належністю;

- жорсткий диск з робочого ПЕОМ ОСОБА_1 переданий на зберігання ОСОБА_13 - залишити за належністю;

- CD-R диск приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- 2 оптичні диска, micro SDHC приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- 3 диска CD-R PATRON приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Iphone 5S» чорного кольору переданий до кімнати зберігання речових доказів УСБУ в Черкаській області - повернути за належністю;

- мобільний телефон «Ergo» чорного кольору, Power-банк «Xiaomi» з usb-кабелем, жетон ЗС України № НОМЕР_4 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 , жетон поліцейського ІРА № НОМЕР_5 16975, шкіряна обкладинка для документів передані на зберігання ОСОБА_2 - залишити за належністю;

- посвідчення працівника поліції № 0043002, свідоцтво № НОМЕР_6 на транспортний засіб «Опель Астра» д.н. НОМЕР_2 - повернути за належністю;

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Обвинуваченим та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Головуючий: А.А.Чечот