
Справа №562/2480/19
У Х В А Л А
10.10.2019 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Ємельянової Л.В.
за участю секретаря Аврамчук Н.П.
прокурора Брожика Ю.П.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника – адвоката Зуйкова О.Г.
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів Рівненської області підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12019180130000432 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 обвинувачується у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, зареєстрований та проживає на території Чернівецької області, тому має змогу вільно пересуватися та покидати місце фактичного проживання на довгий період часу та перебувати у будь-якому іншому місці. З метою уникнення відповідальності за вчинене ним діяння, існують об`єктивні ризики можливості переховування обвинуваченим від суду та правоохоронних органів. Крім того, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, однак на шлях виправлення не став і після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив умисний злочин проти власності, тому є підстави вважати, що обвинувачений є суспільно-небезпечною особою і, перебуваючи на волі, знову може вчинити новий злочин. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не пов`язаних із триманням під вартою, не здатен забезпечити перебування обвинуваченого за місцем свого проживання, своєчасне його з`явлення до суду, попередити вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Зуйков О.Г. заперечили щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважають, що достатнім заходом забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків є запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно положень ч.ч.2-3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом враховуються вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Прокурором належним чином обґрунтовано, що обставини, які стали підставою для тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Судом встановлено, що у квітні 2019 року ОСОБА_1 звільнено з місць позбавлення волі, після відбуття покарання обвинувачений на шлях виправлення не став та знову вчинив умисні корисливі злочини, кримінальні провадження щодо ОСОБА_1 перебувають на розгляді в Здолбунівському районному суді Рівненської області та Сторожинецькому районному суді Чернівецької області.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, а також для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст.ст.177, 183, 314-317, 331 КПК України, суд -
у х в а л и в:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 18 години 00 хвилин 07 грудня 2019 року із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У випадку внесення заставодавцем застави та пред`явлення службовій особі місця ув`язнення документа, що підтверджує внесення застави, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти з покладенням обов`язків прибувати до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз`яснити заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення копії ухвали.
С у д д я
Судове рішення № 84856418, Здолбунівський районний суд Рівненської області було прийнято 10.10.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 562/2480/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: