Ухвала суду № 84854878, 09.10.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27176/19

Провадження № 2/127/3872/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме:

- позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують викладені обставини, а саме щодо відмови відповідача добровільно відшкодувати позивачу завдану шкоду.

Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Окрім того, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві майнові вимоги: відшкодування майнової та моральної шкоди.

З п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн., та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9605,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи положення вказаної вище статті, на момент пред`явлення позивачем даного позову встановити точну його ціну неможливо, тому попередній розмір судового збору становитиме 768,40 грн., тобто мінімальний розмір судового збору, оскільки наразі ціна позову становить 50000,00 грн., а розмір 1 % ціни позову становить лише 500,00 грн.

З огляду на вище викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн. за реквізитами: Отримувач коштів: УК у м.Вінниці/м.Вінниця/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38054707, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA918999980000031217206002002, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа), та надати суду оригінал платіжного документу.

До матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 долучено клопотання, в якому вона просить звільнити її від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви, мотивуючи тим, що вона має лише одне джерело доходу – пенсію, інших джерел доходу немає. При цьому, сума судового збору, який підлягає сплаті за даним позовом перевищує 5% загального розміру її річного доходу, у зв`язку із чим не має можливості сплатити судовий збір. На підтвердження вказаного позивачем надано копію довідки про розмір пенсії та копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (інформація про доходи відсутня).

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною третьою вказаної вище статті визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Зі змісту наведених норм слідує, що суд може своєю ухвалою відстрочити, розстрочити сплату судового збору, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі або ж або звільнити від сплати судового збору. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути майновий стан сторони, який має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частина друга вказаної вище статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивач не довів наявність однієї з вищевказаних умов, за наявності яких особа може бути звільненя від сплати судового збору.

Щодо твердження позивача, що сума судового збору, який підлягає сплаті за даним позовом перевищує 5% загального розміру її річного доходу, не відповідає дійсним обставинам. Так, річний розмір пенсії позивача становить 21912,12 грн., а 5% від річного розміру пенсії складає 1095,60. Розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу - 768,40 грн., що є меншим від розміру 5%розміру річного доходу позивача.

У рішенні «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року (заява № 28249/95) ЄСПЛ зазначено, що сплата судового збору не обмежує права заявників на доступ до правосуддя та для гарантування справедливого балансу, сторони повинні довести свою погану фінансову ситуацію.

У п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOV v. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, слід вважати прийнятними, враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи.

Отже даними законодавчими нормами передбачено право, а не обов`язок суду звільнити особу від сплати судового збору.

Крім того, як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 29 Постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України визначено засади судочинства, однією із яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За викладених обставин суддя приходить до висновку, що посилання позивача на те, що сума судового збору перевищує 5% загального її розміру річного доходу не відповідає дійсним обставинам, а тому в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу позовної заяви - відмовити.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків до 15.10.2019 року, але не більше ніж п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача.

В разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: