Рішення № 84852056, 10.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6720/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Гнатенко А.В. (за ордером)

представника відповідача - Самокиш І.В. (по довіреності)

представника відповідача - не з`явився

представника третьої особи - не з`явився

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міськрайонного управління у Білгород – Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міськради про визнання незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Міськрайонного управління у Білгород – Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міськради про визнання незаконними дій Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород – Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо погодження Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, який замовлений на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №548 від 05.04.2018 року, визнання незаконними дій Міськрайонного управління у Білгород – Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо погодження Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Чорного моря на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, який замовлений на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 548 від 05.04.2018 року.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачам строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу – відповіді на відзив, а третій особі пояснень щодо суті спору.

Представник позивача в судове засідання з`явився. Позов обґрунтований позивачем тим, що погоджені відповідачем проекти землеустрою розроблені з порушенням вимог природоохоронного (водного) законодавства, відсутній законодавчий механізм розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж територій водоохоронних зон, проекти землеустрою розроблені на підставі містобудівної документації, що не існувала (не була затверджена) станом на 05.04.2018 року та не відповідає фактичній забудові смт. Затока. В обґрунтування порушення прав позивача оскаржуваними дійми, він зазначає про те, що є власником земельної ділянки та дачного будинку на території смт. Затока, а розміщення нової індивідуальної дачної забудови в межах пляжної смуги призведе до понаднормового збільшення навантаження на пляж смт. Затока, що призведе до порушення прав позивача на належний і безперешкодний відпочинок, а також до порушення екологічних прав позивача.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання з`явився. З відзиву на позову заяву (Том І, аркуші справи 105-115) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки дії відповідача щодо погодження проектів із землеустрою жодним чином не порушують права та інтереси позивача як власника земельної ділянки та дачного будинку розташованого за межами проектованих прибережної смуги та водоохоронної зони. Встановлення водоохоронної зони та прибережної смуги здійснюється з метою створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, а отже не може порушувати законні права позивача на належний та безперешкодний відпочинок. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Дністровського лиману та Чорного моря на території смт. Затока розроблено відповідно до вимог діючого законодавства та чинної містобудівної документації, а тому дії відповідача щодо погодження проектів є правомірними.

Представник відповідача - Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання не з`явився, відзив на позову заяву не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З метою усунення виявлених недоліків і невідповідностей проектних рішень щодо проходження прибережної захисної смуги фактичному стану використання та розміщення земельних ділянок, що знаходяться у власності та користуванні громадян і юридичних осіб, внаслідок технічних помилок при складанні проекту землеустрою щодо встановлення захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, для приведення документації із землеустрою та містобудівної документації у відповідність інфраструктури селища, що існує та планується на майбутнє, враховуючи розроблений та погоджений проект містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану смт. Затока Білгород-Дністровської міської ради Одеської області», рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 5 квітня 2018 року №548 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території водоохоронної зони Чорного моря на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області та Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області (Том І, аркуш справи 11).

На підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №548 від 05.04.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕМАГРОСЕРВІС» розроблено Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області та Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Чорного моря на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Міськрайонним управлінням у Білгород – Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 18.07.2018 року погоджений Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Чорного моря на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, про що свідчить відповідний Висновок №1526/124-18 (Том І, аркуш справи 15). Загальна площа (в межах населеного пункту) водоохоронної зони складає 878,9545 га, прибережної захисної смуги – 104,7262 га, пляжної зони – 104,7262 га.

Крім того, Міськрайонним управлінням у Білгород – Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 18.07.2018 року погоджений Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, про що свідчить відповідний Висновок №1525/124-18 (Том І, аркуш справи 16). Загальна площа (в межах населеного пункту) водоохоронної зони складає 791,3470 га, прибережної захисної смуги – 75,7966 га, пляжної зони – 75,7966 га.

Позивач вважає незаконними дії Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород – Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо погодження вищезазначених проектів, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Слід зазначити, що судом протягом розгляду справи вчинялися дії щодо отримання доказів, зокрема, Проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж території водоохоронної зони Чорного моря на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області та Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, однак на виконання Ухвали суду про витребування доказів отримана відповідь від ТОВ «Земагросервіс» про направлення Проектів замовнику та відсутність їх у цього підприємства (Том ІІ, аркуш справи 18), від Затоківської селищної ради про відсутність витребуваних документів з підстав їх можливого викрадення (Том ІІ, аркуш справи 58). Крім того, в матеріалах справи містяться протокол тимчасового доступу до речей і документів, протокол обшуку від 23.01.2019 року (Том ІІ, аркуші справи 62-68), а також Ухвала слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про тимчасовий доступ до речей і документів, зокрема, Проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Чорного моря та Дністровського лиману на території смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області (Том І, аркуші справи 248-250), з яких вбачається, що такі документи у Затоківської селищної ради відсутні та правоохоронними органами не вилучалися.

Враховуючи зазначені обставини, судом розглянута справа на підставі наявних в справі доказів, зокрема, висновків відповідача та інших державних органів щодо Проектів землеустрою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 19 п. 4 «Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області» відповідач погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 87 Водного кодексу України, зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 4, 10 «Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486, у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України.

На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Згідно з положеннями ст. 1, 22, 25, ч. 3 ст. 47 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Землеустрій здійснюється на підставі, зокрема, рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

До документації із землеустрою відносяться, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера- землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою; в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера- землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Позивач в позові зазначає, що відповідач протиправно погодив проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони з підстав відсутності законодавчого механізму розроблення проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж прибережних захисних смуг, однак суд не приймає до уваги такі доводи позивача, оскільки відповідачем погоджувалися проекти землеустрою земель водного фонду та водоохоронних зон, а не прибережних захисних смуг та розроблення таких проектів відповідає положенням Водного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», «Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486, які визначають порядок і склад розроблення документації із землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон у складі яких визначаються межі прибережних захисних смуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 58, ч. 1, 3 ст. 60 ч. 3 ст. 186 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико- культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються в обов`язковому порядку територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, дії органів Держгеокадастру, тобто, відповідача, з погодження Проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж території водоохоронної зони Чорного моря на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області та Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області відповідають вимогам законодавства та відповідач наділений такими повноваженнями.

При цьому, відповідно до п. 17 ст. 186 Земельного Кодексу України підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Позивач в позові посилається на порушення вимог природоохоронного (водного) законодавства при складанні Проектів землеустрою, оскільки прибережна захисна смуга встановлена у розмірі 180,5228 га, що на 46,4772 га менше, ніж існуюча захисна смуга, яка й так є меншою, ніж 100 метрів від урізу води, а тому вони не могли бути погоджені органом Держгеокадастру, однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 1, 87, ч. 1, 6 ст. 88 Водного кодексу України, пляжна зона - прилегла до урізу води частина прибережної захисної смуги уздовж морів, навколо морських заток і лиманів з режимом обмеженої господарської діяльності.

Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

З метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає: території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями; прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів; скелі, інші гірські утворення.

Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства.

До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори.

Позивачем разом з позовом та протягом всього розгляду справи не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що пляжна зона Чорного моря та Дністровського лиману є меншою ніж 100 метрів від урізу води, не надано будь-яких доказів обмеження позивача в доступі до пляжної зони, порушення її прав, однак у відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Крім того, позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що саме протиправні дії відповідача призвели до обставин, наведених вище та що саме дії відповідача призвели до порушення прав позивача.

Доводи позивача ґрунтуються виключно на обставинах зменшення прибережної захисної смуги за проектами, однак ці обставини ніяким чином не доводять обставини зменшення пляжних зон до менше ніж 100 метрів, а в судовому засідання представник позивача зазначав що за проектами зменшується пляжна зона, яка вже тривалий час є меншою ніж 100 метрів а така ситуація існувала до вчинення оскаржуваних відповідачем дій.

В даному випадку суд вважає не доведеними обставини, на які посилається позивач, його твердження не ґрунтуються на будь-яких замірах, висновках експерта, або висновках відповідних органів, які наділені повноваженнями на перевірку таких даних.

Крім того, суд вважає не доведеним порушення прав позивача на належний доступ до пляжної зони, або порушення його екологічних прав оскаржуваними діями, оскільки представник позивача зазначив про існування порушень Водного кодексу України ще до вчинення таких дій та не надав будь-яких доказів, які б підтвердило ці обставини.

При цьому, суд у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України захищає порушене право позивача.

Позивач в позові також зазначає, що проекти землеустрою, які погоджені відповідачем, розроблені не на підставі містобудівної документації, якої не існувало (вона не була затверджена) станом на 05.04.2018 року, однак суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1, 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Як вбачається з матеріалів справи дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж території водоохоронної зони Чорного моря на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області та Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області наданий на підставі Генерального плану смт. Затока Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та внесених змін до нього.

Таким чином, зазначені проекти землеустрою розроблені на підставі містобудівної документації, до якої відноситься Генеральний план населеного пункту.

Позивач посилається на неможливість врахування при виготовленні проектів детального плану територій, однак, така містобудівна документація і не враховувалася при виготовленні проектів, які розроблені на підставі Генерального плану смт. Затока Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та внесених змін до нього.

Крім того, суд звертає увагу, що вищезазначені проекти отримали позитивні висновки Управління містобудування та архітектури Білгород-дністровської міської ради від 18.07.2018 року №228, №229, Державного агентства водних ресурсів України від 21.08.2018 року №4999/9/11-18, №5000/9/11-18, державної експертизи землевпорядної документації Держгеокадастру від 23.10.2018 року №2992-18, №2994-18 (Том І, аркуші справи 15-18, 21-22).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про правомірність дій Міськрайонного управління у Білгород – Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області під час погодження Проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Дністровського лиману та Чорного моря на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, які замовлені на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №548 від 05.04.2018 року та відсутність підстав, передбачених п. 17 ст. 186 Земельного Кодексу України для відмови у погодженні документації із землеустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається, не доведено порушення прав позивача оскаржуваними діями, не встановлено порушень, про які зазначає позивача, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Міськрайонного управління у Білгород – Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Михайлівська, 3, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 39765871), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міськради (вул. Приморська, 21, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Одеська область, 67772, код ЄДРПОУ 04527052) про визнання незаконними дій Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород – Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо погодження Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, який замовлений на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №548 від 05.04.2018 року, визнання незаконними дій Міськрайонного управління у Білгород – Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо погодження Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Чорного моря на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, який замовлений на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 548 від 05.04.2018 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.10.2019 року.

Суддя Л.І. Свида

.