Рішення № 84851526, 09.10.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2019 року м. Ужгород№ 260/1177/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - Радь О.І.,

відповідача: представник - Досяк М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору (з урахуванням уточнених позовних вимог), -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. ВП №54597178 від 05.08.2019 року про стягнення виконавчого збору.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2018 року №260/1400/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та зобов`язано останнього прийняти та розглянути заяву громадянина Азербайджану ОСОБА_1 на отримання посвідки на тимчасове проживання та пакет документів разом з клопотанням дружини - громадянки України ОСОБА_2 про оформлення посвідки на тимчасове проживання чоловіку - громадянину Азербайджану ОСОБА_1 . Постановою державного виконавця від 15.07.2019 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа в справі №260/1400/18. Разом з тим, для належного виконання даного рішення вимагається дотримання певної процедури подання документів самим стягувачем. Однак із заявою та відповідним пакетом документів ОСОБА_1 до боржника не звертався, у зв`язку з чим уповноважений орган був позбавлений можливості виконати рішення суду. Стосовно мотивів протиправності оскарженої постанови зазначає, що відповідачем порушено процедуру винесення такої. Так, зокрема, вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору повинна виноситись одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження або не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження). Проте оскаржена постанова не була винесена у встановлені законодавством строки, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

03 жовтня 2019 року позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про уточнення вимог №2101.6-13189/2101.10.2-19, в якій просив викласти позовну вимогу в наступній редакції: «Скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області Досяка М.Б. ВП №59547178 від 05.08.2019 року про стягнення виконавчого збору». Подану заяву обґрунтовує допущеною в прохальній частині позовної заяви помилкою в написанні номера оскарженої постанови.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. ВП №54597178 від 05.08.2019 року про стягнення виконавчого збору - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року виправлено описку в абзаці другому резолютивної частини ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 р. про забезпечення позову у справі №260/1177/19, зазначивши номер постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. «ВП №59547178» замість помилково вказаного «ВП №54597178».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року замінено первісного відповідача у справі на належного - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

В засідання суду представник відповідача проти задоволення позову заперечив, обґрунтовуючи обставинами, наведеними у відзиві №5-1836 від 29.08.2019 р. Зокрема, вважає, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік випадків, коли постанова про стягнення виконавчого збору не виноситься, які в даному випадку були відсутні. Так, станом на 15.07.2019 р. - день відкриття виконавчого провадження, рішення суду не було виконано. Про виконання рішення суду 25 липня 2019 року орган Державної виконавчої служби повідомлено листом від 31.07.2019 р. Вважає, що порушення строків винесення оскарженої постанови не є підставою для її скасування.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області) перебував виконавчий лист №260/1400/18 від 09.07.2019 р., виданий Закарпатським окружним адміністративним судом, згідно з яким Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі - ГУ ДМС в Закарпатській області) зобов`язано прийняти та розглянути заяву громадянина Азербайджану ОСОБА_1 на отримання посвідки на тимчасове проживання та розглянути пакет документів разом з клопотанням дружини громадянки України ОСОБА_2 про оформлення посвідки на тимчасове проживання чоловіку громадянину Азербайджану ОСОБА_1 .

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 15 липня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59547178 з виконання виконавчого листа №260/1400/18 та надано строк для виконання рішення суду протягом 10 днів, про що зобов`язано повідомити державного виконавця в строк до 29 липня 2019 року.

18 липня 2019 року на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59547178 від 15.07.2019 р. ГУ ДМС в Закарпатській області надіслало громадянину ОСОБА_1 листа №2101.4-10263/21.2-19, в якому просило звернутися щодо обміну посвідки на тимчасове проживання з визначеним переліком документів.

Листом №2101.6-10550/2101.10.2-19 від 26.07.2019 р. ГУ ДМС в Закарпатській області повідомило ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області про фактичне виконання 25 липня 2019 року рішення суду.

05 серпня 2019 року постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області ВП №59547178 на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено стягнути з боржника - ГУ ДМС в Закарпатській області виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Вважаючи постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області ВП №59547178 від 05.08.2019 р. протиправною, з метою захисту своїх прав ГУ ДМС в Закарпатській області звернулося з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон).

Так, ст. 1 даного Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Нормами ч. 3 ст. 27 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно ч. 4 ст. 27 Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Положеннями ст. 40 Закону регламентовано наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа Так, зокрема, ч. 3 зазначеної статті Закону встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Зазначене кореспондується також з положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р.

Таким чином, аналіз зазначених законодавчих норм у сукупності дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є, в тому числі, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Отже, суд вважає, що для винесення постанови про стягнення виконавчого збору згідно з порядком, встановленим Законом, враховуючи не стягнення виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження, необхідна була наявність факту закінчення виконавчого провадження.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 р. у справі №816/823/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначене підтверджується також текстом самої оскарженої постанови державного виконавця, з якої вбачається, що така винесена на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону, тобто норми, що регламентує наслідки закінчення виконавчого провадження. Разом з тим, суд зауважує, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем ще 05 серпня 2019 року, тобто до фактичного закінчення виконавчого провадження, яке станом на день розгляду даної справи в суді закінчено не було, що не заперечується відповідачем.

Вирішуючи питання правомірності оскарженого рішення крізь призму основних засад адміністративного судочинства, суд повинен дослідити, чи прийнято таке на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Зазначене кореспондується також з встановленим Конституцією України обов`язком будь-якого суб`єкта владних повноважень діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи адміністративним судом не вирішується питання доцільності прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця, а перевіряється виключно законність такої. При цьому, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав (фактичних і юридичних) з посиланням на законодавчі норми, на підставі яких вони були прийняті, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Досліджуючи оскаржене рішення державного виконавця на предмет його відповідності Закону, суд вважає, що таке суперечить нормам Закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши вищенаведені обставини справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Грибоєдова, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 34888449) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору (з урахуванням уточнених позовних вимог) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. ВП №59547178 від 05.08.2019 року про стягнення виконавчого збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяР.О. Ващилін