Рішення № 84851351, 09.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року Справа № 160/7808/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-2073-25/410.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона є пенсіонером за віком та не давала згоди бути платником єдиного внеску, а отже звільнена від сплати єдиного внеску відповідно до вимог частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому він проти позову заперечує. Зазначає, що жодної інформації про пільги щодо сплати єдиного внеску позивачем до нього не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 23.09.2019 року було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Позивач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, 08.10.2019 року надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, 05.06.1995 року ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 22320170000002339 та перебувала спрощеній системі оподаткування.

З 04.08.2009 року ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 .

11.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2073-25/410, якою позивачу визначено до сплати недоїмку по єдиному соціальному внеску у сумі 26589,43 грн. на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Незгода позивача з винесеною вимогою про сплату боргу стала підставою для звернення до адміністративного суду.

Отже, правомірність вимоги № Ф-2073-25/410 від 11.05.2019 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Положеннями частини 4 статті 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також підпунктом 3 пункту 1 розділу І Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 (далі – Інструкція) передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

У відповідності до вимог пункту 4 розділу І Інструкції, особи, зазначені в підпунктах 3, 6 пункту 1 цього розділу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є пенсіонером за віком з 04.08.2009 року.

Судом також встановлено, що позивачем не подавалась заява щодо добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, що є виключною умовою сплати платником єдиного внеску, для означеної категорії осіб.

Таким чином, позивач з 04.08.2009 року буз звільнений від обов`язку сплачувати єдиний внесок, а отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-2073-25/410, якою позивачу нараховано єдиний внесок у розмірі 26589,43 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-2073-25/410.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська