Рішення № 84851314, 09.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року Справа № 188/665/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 (з урахуванням взаємозаліку професій) з моменту звернення з заявою про призначення пенсії з 03.04.2019 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу час проходження військової служби в особливий період з 23.03.2014 р. по 18.03.2015 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 (з урахуванням взаємозаліку професій) під час призначення пенсії за заявою від 03.04.2019 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу в кратному обчисленні час проходження військової служби в особливий період мобілізації з 02.06.2014 р. по 26.07.2014 р. до спеціального стажу та пільгового стажу в потрійному розмірі - 165 днів трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 (з урахуванням взаємозаліку професій) під час призначення пенсії за заявою від 03.04.2019 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 (з урахуванням взаємозаліку професій) з моменту звернення з заявою про призначення пенсії з 03.04.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.04.2019 року звернувся до Петропавлівського сектору обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно статті ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав відповідні документи. Так, згідно записів у трудовій книжці та довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній №436 від 26.12.2018 року ОСОБА_1 працював на ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля» на посадах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а саме на посаді підземного гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті. Крім того, в період 23.03.2014 року по 18.03.2015 року проходив військову службу при частковій мобілізації в особливий період у військовій частині А1126, а також згідно довідки від 10.12.2018 року №342 безпосередньо приймав участь у бойових діях в зоні АТО в Донецькій та Луганській областях у період з 02.06.2014 року по 26.07.2014 року. Однак, листом Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 від 16.04.2019 року за вих.№378/03.23-12 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки на час звернення у ОСОБА_1 недостатньо пільгового стажу. Крім того, у вказаному листі відповідач зазначив, що позивачу відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу період з 23.03.2014 року по 18.03.2015 року у зв`язку з тим, що він був мобілізований з роботи на поверхні. Вважаючи таку відмову пенсійного органу неправомірною, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року дану справу розподілено суддя Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10 червня 2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №188/665/19 та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26 червня 2019 року представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що розглянувши звернення позивача, Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області відмовило в призначенні пенсії, оскільки в останнього на дату звернення недостатньо пільгового стажу, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме станом на 03.04.2019 року він становить 23 роки 03 місяці 1 день. При цьому, відповідач зазначає, що згідно довідки № 74 від 03.04.2019 року, виданої Петропавлівським об`єднаним районним військовим комісаріатом, заявник проходив службу під час мобілізації з 25.03.2014 року по 18.03.2015 року, відповідно до довідки № 342 від 10.12.2018 року, виданої Петропавлівським об`єднаним районним військовим комісаріатом та довідки № 859/14, виданої військовою часиною А 1126, заявник безпосередньо брав участь в антитерористичній операції з 02.06.2014 по 26.07.2014 року, зазначені періоди зараховані позивачу до пільгового стажу роботи згідно ст. 114 Закону №1058. Наказ Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" застосовується при призначенні пенсії за вислугу років, а не за віком. Щодо зарахування часу проходження військової служби в особливий період мобілізації з 02.06.2014 року по 26.07.2014 року до спеціального стажу та пільгового стажу роботи в потрійному розмірі - 165 днів трудового стажу, слід зазначити, що позивач приймав таку участь 1 місяць 24 дні, тобто 1 повний місяць. Щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, зазначає, що даною постановою затверджено окремий список для призначення пенсії саме відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, пільговий стаж позивача відноситься як до ч.2 так і до ч.3 ст. 114 Закону №1058 тому у випадку позитивного прийняття рішення, управління не має можливості призначити одночасно два різні види пенсії на пільгових умовах за списком №1 відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За вказаних підстав відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач є учасником бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 19 березня 2015 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Петропавлівського сектору обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно статті ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», разом із документами.

16 квітня 2019 року заступник начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_2 О. за результатами розгляду заяви від 03.04.2019 року повідомила, що у довідці Учбово-курсового комбінату ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" №2352 від 26.12.2018 року про навчання з відривом від виробництва за спеціальністю "Гірник підземний" з 31.03.1997 року не зазначено період навчання, а отже відсутні підстави для зарахування цього періоду для визначення права на пенсію відповідно до п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, для визначення права на пенсію відповідно до пункту 3 статті 114 розділу XIV "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не враховано військову службу в особливий період з 25.03.2014 по 18.03.2015, оскільки ОСОБА_1 був мобілізований з роботи на поверхні. Згідно розпорядження №398-к від 21.03.2014 року по ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ОСОБА_1 . звільнений від основної роботи з 23.03.2014 року. Згідно довідки Петропавлівського об`єднаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №74 від 03.04.2019 року позивач був призваний за частковою мобілізацією з 25.03.2014 року. На день звернення позивачу виповнилось 40 років, станом на 03.04.2019 року підтверджено трудового стажу 23 роки 2 місяці 16 днів, додаткові роки за список №1 - 20 років, пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості по професіях затверджених постановою КМУ від 31.03.1994 року №202 (з урахуванням взаємозаліку професій) 23 роки 3 місяці 1 день. Таким чином, 16.04.2019 року винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, згідно із пунктом 3 статті 114 розділу XIV "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач не погоджується із вказаною відмовою та вважає її такою, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ПФУ визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, судом встановлено, що позивач проходив військову службу при частковій мобілізації з 25.03.2014 року по 18.03.2015 року на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" №607/2014 від 21.07.2014 року, що підтверджується довідкою Петропавлівського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №74 від 03.04.2019 року та копією військового квитка, а отже, зазначений період повинен зараховуватись до страхового та пільгового стажу позивача.

При цьому, з метою реалізації положень норми Закону Кабінет Міністрів України постановою № 202 від 31.03.1994 року затвердив Список, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію.

У цьому Списку професія «гірник підземний» міститься у розділі І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт».

Таким чином, право на передбачену Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких і виконувані ними роботи містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше 25 років. Працівники зазначених у цій статті провідних професій мають право на таку пенсію за умови, якщо вони були зайняті на відповідних роботах не менше 20 років.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як слідує з матеріалів справи, згідно записів в трудовій книжці та уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.12.2018 року №436, позивач на час мобілізації виконував ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля підземним способом на посаді гірника очисного забою підземного з повним робочим днем у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля», що передбачено Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року №202.

Крім того, у вказаній уточнюючій довідці зазначено, що в період мобілізації з 23.03.2014 року по 18.03.2015 року зміщення ОСОБА_1 з зазначеної посади за професією не було. Запис про переведення позивача з підземних робіт за Списком №1 на роботу на поверхню відсутній і в трудовій книжці.

Отже, із зазначених документів вбачається, що спірний період з 23.03.2014 р. по 18.03.2015 р. має зарахуватись до пільгового стажу під час призначення пенсії.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо брав участь антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО в Донецькій та Луганській областях у період з 02.06.2014 року по 26.07.2014 рік, що підтверджується довідкою Військової частини А1126 від 13.03.2015 року №859/14.

При цьому, у випадку позивача, норми визначені Положенням затвердженим Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» не застосовуються, оскільки згідно п. 1.1. цього Положення визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби, та згідно п. 2.3. зазначеного положення при обчисленні вислуги років для призначення пенсії окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу.

Таким чином, весь період участі позивача в антитерористичній операції підлягає до зарахуванню до вислуги років у розрахунку - один місяць служби за три місяці, разом з тим приписами чинного законодавства не передбачено зарахування у такій же пропорції періоду участі особи в антитерористичній операції до страхового стажу.

Таким чином, вимога про зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу в кратному обчисленні час проходження військової служби в особливий період мобілізації з 02.06.2014 р. по 26.07.2014 р. до спеціального стажу та пільгового стажу в потрійному розмірі - 165 днів трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 задоволенню не підлягає.

Однією з позовних вимог позивача є визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 (з урахуванням взаємозаліку професій) з моменту звернення з заявою про призначення пенсії з 03.04.2019 р.

Разом з тим, діями суб`єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень.

В даному випадку, права позивача порушуються не сукупністю вчинків відповідача, а рішенням суб`єкта владних повноважень від 16.04.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком, внаслідок чого суд вважає необхідним залишити вимогу про визнання протиправними дій відповідача без задоволення.

Враховуючи викладене, а також належність та ефективність способу захисту порушеного права і необхідність його повного захисту, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.04.2019 року.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 з моменту звернення з заявою про призначення пенсії з 03.04.2019 р., суд зазначає наступне.

Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

Враховуючи зазначене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, предмет позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснено.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.04.2019 року про відмову ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за заявою від 03.04.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пільговий страховий стаж роботи з 23.03.2014 р. по 18.03.2015 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, за заявою від 03.04.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.04.2019 року про призначення пенсії за віком, згідно пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко