Ухвала суду № 84851237, 09.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відвід

м. Вінниця

09 жовтня 2019 р. Справа № 120/2491/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 (позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантінвест" (третя особа 1) до Державного реєстратора приватного нотаріуса Лукашенка Володимира Борисовича (відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (третя особа 2), ОСОБА_3 (третя особа 3), ОСОБА_4 (третя особа 4) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантінвест" (третя особа 1) до Державного реєстратора приватного нотаріуса Лукашенка Володимира Борисовича (відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (третя особа 2), ОСОБА_3 (третя особа 3), ОСОБА_4 (третя особа 4) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії.

07.10.2019 представником відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 подано заяву про відвід судді Жданкіній Н.В. з підстав наявності, на її думку, обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України.

В обґрунтування заяви зазначено, що суддею на стадії підготовчого провадження проігноровано підстави скасування заходів забезпечення позову та відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, що несе ризик неефективності належного судового захисту та винесення незаконного рішення, незалежно від того, яким воно буде. Разом з тим, представником зазначено, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому, рішення по даній справі буде скасовано, як таке, що винесене з порушенням правил предметної підсудності.

Згідно із частиною 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід колегії суддів визначено суддю Дмитришену Р.М.

Відповідно до ч. 8. ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Оцінивши доводи заяви про відвід судді у справі, суд керується наступним.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.

Згідно із статтею 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Із системного аналізу вищевказаних норм видно, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, ці обставини повинні бути доведені.

Натомість, представник відповідача та третьої особи, обґрунтовуючи свою позицію, фактично вказує на незгоду з ухвалою суду від 06.08.2019, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Одночасно, представник зазначає щодо порушення предметної підсудності та відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді або окремою думкою судді в інших справах, висловлену публічно думку судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

На думку суду, заява про відвід ґрунтується на непогодженні із процесуальними рішеннями суду та лише на суб`єктивних та необґрунтованих припущеннях представника відповідача та третьої особи щодо неупередженості суду. Переконливих підстав для сумнівів заявником не наведено.

На ряду з наведеним, при розгляді заяви про відвід, судом приймається до уваги право сторін на справедливий суд, закріплене в нормах міжнародного права, зокрема, у Конвенції. У такому випадку, слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій судді у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика ЄСПЛ наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною.

У ст. 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч.1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

ЄСПЛ у рішенні по справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначив, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. У рішенні також вказано, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

ЄСПЛ також визнає, що підставою відводу судді може бути не тільки реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, а й суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Крім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що усі доводи заявника як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об`єктивно свідчать про наявність необ`єктивності та упередженості судді Жданкіної Наталії Володимирівни .

Проте, з метою недопущення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, для виключення необґрунтованих скарг та нарікань на дії, виключення будь-яких припущень, які викликали би в учасників процесу підозру в незалежності та неупередженості судді, а також інших звинувачень, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів довіру до судової влади, приходжу до висновку про недоцільність розгляду справи вказаним суддею.

Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про відвід.

Згідно із ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 36, 39, 40, 41, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід судді Жданкіної Наталії Володимирівни у справі №120/2491/19-а за позовом ОСОБА_1 (позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантінвест" (третя особа 1) до Державного реєстратора приватного нотаріуса Лукашенко Володимира Борисовича (відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (третя особа 2), ОСОБА_3 (третя особа 3), ОСОБА_4 (третя особа 4) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії - задовольнити.

Передати адміністративну справу №120/2491/19-а для визначення іншого судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ст. 256 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна