Ухвала суду № 84849604, 10.10.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5247/19

2/357/2855/19

У Х В А Л А

"10" жовтня 2019 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді – Бондаренко О. В., при секретарі – Бондаренко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача, про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октант» до ОСОБА_1 , про стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних від суми боргу,-

В С Т А Н О В И В:

15.05.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Октант» звернулося до суду з позовом, в якому просить в судовому порядку стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання зобов`язання за договором позики, оформленим борговою розпискою від 18.09.2015 року у розмірі 488 889,74 грн. та судові витрати в розмірі 8085,16 грн., а також витрат на правову допомогу, які будуть уточнені до ухвалення судового рішення.

Ухвалою від 26.02.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

23.07.2019 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октант», про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, в якій просить визнати договір відступлення прав вимоги (цесії) від 08.05.2019 року укладеного ОСОБА_2 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октант», недійсним та просить, у зв`язку з тяжким матеріальним та фінансовим становищем, враховуючи те, що він є багатодітним батьком, відстрочити сплату судового збору за подачу зустрічного позову терміном на три банківських дні з дня прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.

Ухвалою від 24.07.2019 року постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання на 12 серпня 2019 року о 15:30 год.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октант»,адвокат Яценко С.А. в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, 30.08.2019 року подав клопотання про залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октант», про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, без руху, у зв`язку з недотриманням вимог ст.ст. 175 та 177 ЦПК України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, 11.09.2019 року надав до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками 05.04.2019 року та у визначений строк подав зустрічну позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ч.1 цієї статті, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Судом, встановлено, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановленим ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В порушення вимог ст. 175 ЦПК України в зустрічній позовній заяві не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, а відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, не зазначено переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Аналогічні положення містяться в ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Однак, зазначене клопотання відповідача, не відповідає вимогам по формі та змісту ст. 183 ЦПК України.

Також, ще 23.07.2019 року відповідач подав зустрічну позовну заяву разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору терміном на три банківських дні, а 11.09.2019 року подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в якій також просив врахувати, при розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову, що він є багатодітним батьком, що підтверджується посвідченням №008826 від 22.04.2013 року.

Враховуючи, що з моменту подачі зустрічної позовної заяви пройшов тривалий відрізок часу, який перевищує термін в три банківські дні та відповідачем не надано до суду жодних доказів щодо тяжкого матеріального та фінансового становища, а наданої копії посвідчення недостатньо для встановлення судом обставин щодо підстав для відстрочення сплати судового збору, суд прийшов до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривня.

Відповідно до пп. 2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто судовий збір складає 768,40 грн.

Отже, у зв`язку з тим, що вказана зустрічна позовна заява містить позовну вимогу немайнового характеру, то відповідачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 768,40 грн. або надати до суду документ, який звільняє від сплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: БЦ УК/м. Біла Церква/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009832, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA568999980000031213206010043, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що в судовому засіданні усунути вказані недоліки виявилось неможливим, відповідачу надається строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, про які зазначено вище, в іншому випадку вона буде повернута в порядку ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 136, 175,177, 183,185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октант», про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним,залишити без руху.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору залишити без розгляду.

Надати відповідачу строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

Якщо відповідач не усуне недоліки позовної заяви у зазначений вище строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Бондаренко