Ухвала суду № 84847089, 08.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.10.2019Справа № 910/5237/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Максимець В.О., розглянувши скаргу Приватного підприємства "Водоліт" на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. про закінчення виконавчого провадження ВП № 58693774 від 16.09.2019 по справі № 910/5237/18

за участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 у справі № 910/5237/18 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" на користь Приватного підприємства "Водоліт" 2 079 690 грн. 88 коп. - основного боргу, 283 350 грн. 74 коп. - пеня та 35 446 грн. 00 коп. - судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 у справі № 910/5237/18 залишено без змін.

20 березня 2019 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 у справі № 910/5237/18 видано наказ.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 30.09.2019 Приватне підприємство "Водоліт" подало скаргу на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. про закінчення виконавчого провадження ВП № 58693774 від 16.09.2019.

У поданій скарзі з урахуванням заяви про виправлення технічної помилки стягувач просить суд:

- визнати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. про закінчення виконавчого провадження № 58693774 від 16.09.2019 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.03.2019;

- визнати неправомірним розподіл приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П. стягнутих з боржника за виконавчим провадженням грошових сум;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом поновлення виконавчого провадження та перерозподілу стягнутих з боржника коштів, перерахувавши на користь стягувача всієї суми стягнутих з боржника коштів за пропорційним вирахуванням виконавчого збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 скаргу Приватного підприємства "Водоліт" на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. про закінчення виконавчого провадження ВП № 58693774 від 16.09.2019 призначено до розгляду на 07.10.2019 та задоволено клопотання стягувача про витребування у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. матеріалів виконавчого провадження № 58693774.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 з технічних причин розгляд скарги відкладено до 08.10.2019.

У судове засідання 08.10.2019 стягувач та боржник не з`явились, однак у своїй заяві стягувач просив суд розглядати її без участі представника Приватного підприємства "Водоліт".

Оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, суд задовольнив клопотання стягувача про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали скарги Приватного підприємства "Водоліт" та подані докази, суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 у справі №910/5237/18 (залишене в силі Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019) стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Спецбуд» на користь приватного підприємства «Водоліт» 2 079 690, 88 грн. основного боргу, 283 350,74 грн. пені та 35 446,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою приватного виконавця Чижика А.П. (виконавчий округ міста Києва) від 21.03.2019 відкрито виконавче провадження ВП №58693774 з примусового виконання наказу від 20.03.2019 Господарського суду міста Києва у справі №910/5237/18. У той же день, приватним виконавцем накладено арешт на рахунки та майно боржника.

Позивачем у даній справі (стягувач у виконавчому провадженні) надано приватному виконавцю письмову заяву від 13.09.2019 з визначенням залишку боргу за судовим рішенням у даній справі у розмірі 992 000,00 грн.

Після перерахування відповідної суми грошових коштів стягувачу приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2019.

Звертаючись зі скаргою, що є предметом даного судового розгляду, стягувачем наголошено на неправомірності постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки судове рішення не є виконаним у повному обсязі.

З цією позицією суду не може не погодитись, оскільки відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У даному випадку, приватним виконавцем Чижиком А.П. доведено суду, що всі його дії під час виконання судового рішення у даній справі здійснювались виключно на підставах та у спосіб, визначені Законом.

Під час розгляду даної скарги судом встановлено, що винесення приватним виконавцем неправомірної постанови зумовлено саме діями стягувача, які полягали у помилковому наданні виконавцю невірної інформації щодо розміру боргу за судовим рішенням.

За відсутності в діях приватного виконавця порушень законодавства, судом встановлено факт протиправності постанови про закінчення виконавчого провадження до повного виконання судового рішення.

Помилка та вина стягувача не може стати підставою для невиконання судового рішення, що набрало законної сили.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що постанова приватного виконавця від 13.09.2019 про закінчення виконавчого провадження має бути скасованою, а виконавче провадження - відновленим до повного виконання судового рішення у даній справі.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження (стягувач чи боржник) мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За правилом цієї процесуальної норми оскарженою може бути виключно рішення, дія або бездіяльність вчинені під час виконання судового рішення у справі.

Таким чином, не всі дії посадових осіб державної виконавчої служби та приватних виконавців можуть оскаржуватись у рамках судового контролю.

В частині вимог скарги про перерозподіл стягнутих грошових коштів стягувачем не тільки не доведено суду процесуальну можливість розгляду цього питання у межах судового контролю, але й взагалі не визначено як він вважає доцільним та можливим вчинити цей перерозподіл.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні відповідної частини скарги.

Керуючись статтями 234, 339, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного підприємства "Водоліт" на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. про закінчення виконавчого провадження № 58693774 від 16.09.2019 задовольнити частково.

2. Визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. від 16.09.2019 ВП № 58693774 про закінчення виконавчого провадження неправомірною.

3. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. відновити виконавче провадження ВП № 58693774 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 по справі № 910/5237/18.

4. В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кирилюк Т.Ю.