Ухвала суду № 84844604, 13.09.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №6/760/153/19

Справа №760/9812/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі Мелешко О.С.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

представника стягувача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить виконавчий документ - ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/9812/17 від 12.06.2017 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 12.06.2017 задоволено подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. про обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_3 без вилучення паспортного документу. Тимчасово обмежено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання ним зобов`язань за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2011 по справі №2-1663/11.

Заявник посилався на те, що зазначена ухвала суду є виконавчим документом у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження».

Заявник вважає, що зазначений виконавчий документ є таким, що не підлягає виконанню з підстав невідповідності виконавчого документу нормам п.п. 3-7 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: відсутні повне найменування стягувача, його місцезнаходження, повне найменування боржника, його місцезнаходження, дата народження, ідентифікаційний код стягувача та боржника, відсутня резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, відсутня дата набрання рішенням законної сили, відсутній строк пред`явлення рішення до виконання. Крім того, вказав на те, що аркуш справи 56 не відповідає ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавчий документ підписаний невстановленою особою без зазначення її прізвища та ініціалів без скріплення печаткою Державного Герба України, що є обов`язковим.

21.11.2018 представником стягувача - ПАТ АБ «Укргазбанк» було подано відзив на заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заяви.

Вказує на те, що заявник обізнаний про наявність виконавчого провадження, проте на сьогоднішній день сума заборгованості в повному обсязі не погашена і боржником не вчиняється жодних дій для її погашення, боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду.

Посилається на те, що оскаржувана заявником ухвала суду є обґрунтованою та такою, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Пояснено, що передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа, боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився, а також обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 ЦК України).

У відзиві зазначено, що в даному випадку ухвала суду від 12.06.2017 не є такою, що постановлена помилково, оскільки остання постановлена за наслідком розгляду відповідного подання державного виконавця, з дотриманням вимог закону, крім того, заявник не навів жодного доказу того, що зобов`язання за кредитним договором виконано добровільно боржником, чи припинене з інших, передбачених законом підстав.

Представник стягувача також вказав, що невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» є підставою для відмови у прийнятті такого документа до виконання органами державної виконавчої служби та іншими уповноваженими особами.

У судовому засіданні заявник заяву підтримав та просив її задовольнити з наведених у заяві підстав.

Представник стягувача у судовому засіданні заперечував проти заяви, посилаючись на її необґрунтованість, та просив відмовити у її задоволенні.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи, однак, його неявка не перешкоджає розгляду справи у його відсутність.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження № 51844038 з виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2011 у справі № 2-1663/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі, що еквівалентна 211 442,19 доларів США, пені у загальному розмірі 36 988,45 грн., штрафу за неналежне виконання зобов`язання щодо страхування предмету іпотеки у розмірі 61 955,74 грн., понесених судових витрату розмірі 1 820 грн.

Встановлено, що з моменту набрання рішенням суду законної сили 23.11.2011 ОСОБА_3 не здійснено жодного платежу в рахунок погашення боргу.

У зв`язку зі свідомим ухиленням від виконання рішення суду боржником ОСОБА_3 , головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махова Д.А. у червні 2017 року звернулася до Солом`янського районного суду із поданням про обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_3 без вилучення паспортного документу.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 12.06.2017 задоволено вказане подання. Тимчасово обмежено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання ним зобов`язань за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2011 по справі №2-1663/11.

Постановою Апеляційного суду міста Києві від 31.01.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києві від 12.06.2017 залишено без змін.

Крім того, судом встановлено, що виконавче провадження №51844038 з виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2011 у справі № 2-1663/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі, що еквівалентна 211 442,19 доларів США, пені у загальному розмірі 36 988,45 грн., штрафу за неналежне виконання зобов`язання щодо страхування предмету іпотеки у розмірі 61 955,74 грн., понесених судових витрату розмірі 1 820 грн., є завершеним.

Представник боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 12.06.2017 нормам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, та просить виконавчий документ - ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/9812/17 від 12.06.2017 визнати таким, що не підлягає виконанню, на що суд зазначає наступне.

Згідно ч. 7 ст. 431 ЦПК України у разі вирішення питання про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; звернення стягнення на грошові кошти, що належать третім особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 цієї статті визначено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа, боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився, а також обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 ЦК України).

Відповідно до п. 5 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, беручи до уваги, що виконавче провадження №51844038 є завершеним, суд вважає, що заявником не доведено, що ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 12.06.2017 є такою, що не підлягає виконанню.

Суд, керуючись ст. 432 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: