Рішення № 84838921, 09.10.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 Провадження №2-а/425/135/19

Справа №425/3180/19

місто Рубіжне, Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону № 1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Кислова Михайла Дмитровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

встановив:

11 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського батальйону № 1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Кислова Михайла Дмитровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому позивач просить визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову серії ЕАК № 1500030 від 08.09.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно позивача за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 3-8).

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 12.09.2019 даний адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу семиденний строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків (а.с. 17-18).

19 вересня 2019 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшов виправлений адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського батальйону № 1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Кислова Михайла Дмитровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.09.2019 відповідачем було складено постанову серії ЕАК № 1500030 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.

В постанові зазначено, що 08.09.2019 об 11 год. 50 хв. водій керуючи транспортним засобом ЗАЗ VIDA, д.н.з. НОМЕР_1 , у місті Сєвєродонецьк по вулиці Б. Ліщини, 2-к, рухався зі швидкістю 85 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України.

Вважає, що постанова про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи з наступних підстав.

08 вересня 2019 року ОСОБА_1 дійсно рухався на автомобілі ЗАЗ VIDA, д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Б. Ліщини у місті Сєвєродонецьк та був зупинений працівниками поліції, які його повідомили, що причиною зупинки є порушення ним Правил дорожнього руху, а саме: що позивач перевищив встановленні обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, а саме: рухався зі швидкістю 85 км/год. Позивач не погодився з даним правопорушенням та вимагав надати йому захисника, але поліцейський у задоволенні заявленого клопотання відмовив та склав постанову про адміністративне правопорушення, яка має чисельні процесуальні порушення.

Просить визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1500030 від 08.09.2019 про накладення на нього адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 255,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення (а.с. 22-28).

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 29-30).

01 жовтня 2019 року до Рубіжанського міського суду Луганської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнає та просить суд постанову серії ЕАК № 1500030 від 08.09.2019 залишити без змін, а позовну заяву позивача залишити без задоволення (а.с. 37-43).

04 жовтня 2019 року до Рубіжанського міського суду Луганської області від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив в якому він вказав, що у відзиві відповідач не спростував його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, а обмежився лише цитуванням наказу № 1395 від 07.11.2015 та описом характеристик вимірювального запису TruCam та просив задовольнити його позов у повному обсязі (а.с. 52-55).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення по суті позову.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначає, що 08.09.2019 в місті Сєвєродонецьк по вулиці Б. Ліщини приблизно о 12 год. 02 хв., водій, керуючи транспортним засобом ЗАЗ VIDA, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 85 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 35 км/год. та порушив п.п. 12.4 ПДР України, яким передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС 000670, який включено до переліку засобів вимірювальної техніки, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України № 437 від 05 квітня 2012 року та, на підставі чого, зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірюваної техніки за номером У3197-12. Вказаний засіб вимірювання швидкості руху має сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UA-MI/1-2903-2012, а його використання структурними підрозділами Департаменту патрульної поліції було започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04 жовтня 2018 року. Крім того, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13827, виданого державним підприємством «Укрметртестстандарт» 22 листопада 2018 року та чинного до 22 листопада 2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000670 є придатним до застосування; можливість його використання підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування

АЕS відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Що стосується доводів позивача щодо виключення даного засобу вимірювання швидкості руху транспортних засобів із Державного реєстру таких засобів вимірювання наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 1362 від 02 листопада 2015 року, то відповідач зазначає, що оскільки вимірювальний засіб TruCam LTI 20/20 № ТС000670, яким було зафіксовано перевищення позивачем швидкості руху, був ввезений на територію України та введений у дію до виключення такого типу вимірюваних засобів із вищенаведеного реєстру, то подальша експлуатація саме цього засобу не заборонена, а єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до нього є проведення його періодичної повірки та повірки після ремонту, натомість зазначене виключення такого типу засобів вимірювальної техніки з відповідного реєстру стосується заборони з 02 листопада 2015 року їх серійного виробництва й ввезення в Україну. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог та розглянути справу без його участі.

Суд, заслухавши позивача, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 08 вересня 2019 року поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області було винесено постанову серії ЕАК № 1500030 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (копія постанови - а.с. 9).

З метою всебічного та об`єктивного дослідження обставин у справі судом переглянуто відеозапис подій, зроблений 08.09.2019 за допомогою службової нагрудної відеокамери на одязі поліцейського та приладом TruCam LTІ 20/20 № ТС000670, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи і записані на dvd-диску (а.с. 44).

За результатами перегляду відеозапису з нагрудної відеокамери на одязі поліцейського та сертифікованого приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС000670 судом встановлено, що відеозаписи зроблені 08.09.2019 та на них зафіксовано, як транспортний засіб ЗАЗ VIDA, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вулиці Б. Ліщини у місті Сєвєродонецьк зі швидкістю 85 км/год. та був зупинений працівниками поліції. Після роз`яснення прав позивач заявив клопотання про надання йому захисника, на що поліцейський запропонував позивачу викликати собі захисника, але позивач цього не зробив.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що доказом в справі згідно ст. 251 КУпАП є відеозапис порушення з сертифікованого приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС 000670.

З копії Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії НОМЕР_3 , долученого відповідачем до свого відзиву, слідує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UA-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.

При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів

вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Проведення перевірки передбачено Порядком проведення перевірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193.

Відповідно до копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13827, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 22 листопада 2018 року та чинного до 22 листопада 2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС000670, є придатним до застосування.

Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку.

Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Разом з тим, для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Крім того, слід вказати, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 № 1362 зазначений пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру, заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Таким чином, оскільки прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 № 234/17178/18.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про достовірність результатів засобу вимірюваної техніки TruCam LTI 20/20 № ТС 000670, яким було зафіксовано факт перевищення швидкості позивачем.

Посилання позивача на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення була порушена процедура розгляду справи є повністю необґрунтованими, оскільки з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським позивачу були роз`яснені всі його права згідно Конституції України та КУпАП. Після чого позивач заявив клопотання про надання йому захисника. Враховуючи дане клопотання

поліцейським було запропоновано позивачеві викликати собі адвоката, але позивач цього не зробив. Інших клопотань позивач не заявляв.

Європейський суд з прав людини у справі «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.

Санкція ч. 1 ст. 122 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд звертає увагу на те, що законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, проте позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку та в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач не перешкоджав реалізації права позивача на отримання правової допомоги.

Також, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що під час вимірювання швидкості його автомобіль рухався на ділянці дороги, яка розташована поза межами населеного пункту між містом Рубіжне та містом Сєвєродонецьк, оскільки це спростовується переглянутим судом відеозаписом, з якого вбачається, що позивач рухався по вулиці Б. Ліщини міста Сєвєродонецьк. Крім того, позивач не заперечував цього при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейським та при отриманні копії даної постанови.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в своєму позові ставить питання щодо визнання протиправними дій поліцейського батальйону № 1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Кислова М.Д.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, нормами КАС України у даному випадку не передбачено право суду на визнання або не визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними (незаконними), а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, в той час як відповідачем було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні даного правопорушення.

За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому вважає за

необхідне залишити оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 139, 229, 257-263, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Залишити адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського батальйону № 1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Кислова Михайла Дмитровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення - без задоволення, а постанову серії ЕАК № 1500030 від 08.09.2019 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255,00 гривень - залишити без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційною інстанцією.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: поліцейський батальйону № 1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Кислов Михайло Дмитрович, адреса місцезнаходження: 93100, вулиця Штейгерська, 8, місто Лисичанськ, Луганської області, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя: В.В. Москаленко