Ухвала суду № 84832649, 09.10.2019, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/355/19

1-кп/171/126/19

УХВАЛА

Іменем України

09 жовтня 2019 року

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Хоруженко Н.В., за участю секретаря - Харченко О.М.,

прокурора - Мельниченко С.Ю., захисника - Лепехи О.В., обвинуваченого - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 м. Апостолове кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2019 року за № 12019040410000098 відносно ОСОБА_1 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С ТА Н О В И В:

На адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснив, що обвинуваченому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів у період іспитового строку, є ризики, що обвинувачений ухилиться від суду, продовжить злочинну дію, у зв`язку з чим обвинуваченому було обрано запобіжний захід, на даний час визначені ризики не відпали, судовий розгляд не завершено, застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім, тому просив продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу.

Захисник проти клопотання прокурора заперечував, оскільки його підзахисний тривалий час перебуває під вартою, його вина не доведена, він має сімю та житло, а тому просив змінити раніш обраний запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти застосування запобіжного заходу.

Суд, вислухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

26.02.2019 року ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалами суду від 25.04.2019 року, 19.06.2019 року, 13.08.2018 строк тримання під вартою обвинуваченого продовжувався.

На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 завершується 10.10.2019, однак судовий розгляд не завершено з об`єктивних причин, зокрема не допитані потерпілі та свідки.

Суд приходить до висновку, що прокурором доведено наявність обставини, передбаченої п.1 ч.1 ст.194 КПК України.

Суд враховує тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а також те, що Крамському пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушенні у період іспитового строку, а тому з метою уникнути покарання може переховуватися від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, на підставі чого суд дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме п.1 ч.1 цієї статті, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_1 зможе переховуватися від суду та сторони обвинувачення, продовжити злочинну діяльність.

Суд, приходить до висновку, що прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_1 перебувати на волі.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не домашній арешт, як того просив захисник та обвинувачений, має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 щодо його невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки не можуть бути перевірені на даній стадії процесу.

За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, його сімейний стан, стан здоров`я, соціальні зв`язки, характеристики за місцем проживання, які суд оцінює у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що слід продовжити раніше обраний щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання прокурора та вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки застосування більш мяких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених раніше ризиків.

Керуючись ст.ст.177-178, 183, 199, 317, 331, 350, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 07.12.2019 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому для відома та направити до Криворізької УВП №3 для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 діб.

Суддя: Хоруженко Н. В.