Ухвала суду № 84831441, 09.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 1512/1742/2012

провадження № 4-с/947/121/19

УХВАЛА

про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа

09.10.2019 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі:

суддя Літвінова І.А. - головуючий (секретар суду – Молодов В.С.)

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщені Київського районного суду м. Одеси уточнену заяву ОСОБА_1 (вхід. № 4993 від 04.10.2019, провадження № 4-с/947/121/19) про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа у цивільній справі № 1512/1742/2012,

ВСТАНОВИВ:

Київським районним судом м. Одеси здійснюється провадження у справі № 1512/1742/2012 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. Предметом скарги заявника є визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича по проведенню оцінки майна – машино-місця № 306, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнання протиправною оцінку вищезазначеного майна згідно із звітом про незалежну оцінку від 13.09.2019 р. та визнання протиправною та скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 11.09.2019 у виконавчому провадженні № 59715936.

Разом зі скаргою на дії приватного виконавця на адресу суду було надіслано заяву про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, у якій заявник просив зупинити стягнення на підставі виконавчого листа по справі № 1512/1742/2012, що був виданий Київським районним судом м. Одеси 30.07.2019 р.

Згодом, 04.10.2019, канцелярією суду за вхід. № 49993 зареєстровано уточнену заяву ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, у якій ОСОБА_1 звернувся з проханням зупинити стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Одеси від 30.07.2019 р. по справі № 1512/1742/2012, на машино-місце № 306, загальною площею 21,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 .

Заяву передано судді 07.10.2019 року. При ознайомленні з заявою встановлено. що заявник обґрунтовує свої вимоги наступним.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 р. № 6, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» до завершення розгляду скарги, при наявності для цього підстав, суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

Також, ОСОБА_1 , вказує, що 20.09.2019 р. машино-місце № 306, загальною площею 21,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 було виставлено приватним виконавцем виконавчого округу Одеського області Щербаковим Ю.С. для примусового продажу на публічних торгах в системі «СЕТАМ», що підтверджується роздруківкою із системи електронних торгів «СЕТАМ». Електронні торги призначено на 10.10.2019 року.

При цьому скаржник вказує, що він реалізував своє право на оскарження результатів оцінювання майна у передбачені законом строки, однак з огляду на дату проведення електронного аукціону, існує ймовірність того, що майно Заявника буде примусово відчужене ще до моменту розгляду його скарги Київським районним судом м. Одеси, та набрання законної сили відповідною ухвалою. А тому невжиття судом заходів щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого листа може призвести до примусового відчуження майна заявника ще до моменту розгляду його скарги судом та набрання законної сили відповідною ухвалою. У зв`язку із цим майнові права та законні інтереси скаржника будуть порушені, а їх поновлення буде пов`язано із порушенням прав та законних інтересів інших осіб (потенційних набувачів права власності за результатами проведення електронного аукціону).

На думку ОСОБА_1 , у разі зупинення стягнення на підставі виконавчого листа на майно заявника, баланс інтересів сторін буде дотримано у зв`язку з тим, що зобов`язання боржника перед стягувачем забезпечено у повному обсязі іпотечним та арештованим майном, а саме: житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (іпотека); земельною ділянкою площею 0,093 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ); квартирою, загальною площею 58,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (іпотека); машино-місцем № 306, загальною площею 21,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (постанова приватного виконавця про арешт).

Проаналізувавши матеріали справи та доводи скаржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення стягнення на підставі виконавчого листа.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі: ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, невжиття заходів щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого листа може мати наслідки порушення майнових прав та інтересів заявника, а відтак призвести й до порушення конституційного права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі вищевикладеного, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа у справі № 1512/1742/2012 задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Одеси від 30.07.2019 р. у цивільній справі № 1512/1742/2012, а саме – стягнення на машино-місце № 306, загальною площею 21,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Суддя Літвінова І. А.