Рішення № 84825199, 09.10.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року Чернігів Справа № 620/2428/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівської області про визнання протиправними та скасування вимог,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівської області, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.11.2018 №Ф-3789-53 та Чернігівського управління Головного управління ДФС у Чернігівській області від 14.05.2019 №Ф-3789-53 про сплату боргу (недоїмки).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено строки обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску. Проте, контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача не направлялись тривалий час, а заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за цей час значно зростала. Вказане свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними в справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний термін з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк направив на адресу суду відзив на позов, в якому зазначив, що інтегрована картка платника є належними, достовірними та достатніми доказами, що підтверджує наявність заборгованості з єдиного соціального внеску та підставою для формування вимог про сплату боргу. Оскаржувані вимоги про сплату були надіслані позивачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, за адресою з інформаційної бази даних. Строки обчислення єдиного соціального внеску відповідачем не порушувались, що вбачається з інтегрованих карток платника, відповідно до яких обчислення здійснювалось щоквартально відповідно до абзацу 3 частини 8 ст. 9 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Крім того, законодавством не передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) повинна надсилатись щомісячно або щоквартально. Таким чином, відповідач приймаючи оскаржувані вимоги про сплату боргу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Враховуючи викладене просить відмовити позивачу в задоволення позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 перебував на обліку як платник податків в Головному управління ДФС у Чернігівській області з 27.07.2001 по 16.07.2019, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.25-27).

07.11.2018 Головним управління ДФС у Чернігівській області сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3789-53, відповідно до якої заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 15819,54 грн. (а.с.20).

Вимога надсилалася контролюючим органом позивачу рекомендованим листом з повідомленням, однак була повернута поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.53).

14.05.2019 Чернігівським управлінням Головного управління ДФС у Чернігівській області сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3789-53, відповідно до якої заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 21030,90 грн. (а.с.21).

Вважаючи, що спірні вимоги є протиправними та підлягає скасуванню, позивач звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, крім іншого, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

За змістом п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у п.4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п.5 ч.1 ст.4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац 2 п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в редакції станом на 01.01.2017).

Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до абзацу 2 п.2 ч.1 ст 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: слова "році" та "року" замінити відповідно словами "кварталі" та "кварталу".

Після внесених змін норма викладена в такій редакції: "У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску".

Згідно ч.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у ст.4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті. 4, 5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз.3 п.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно п.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" здійснюють органи Державної виконавчої служби України.

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція № 449).

Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 визначено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Також, вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Згідно п.4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані вимоги сформовані на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу щодо заборгованості зі сплати поточних нарахувань єдиного соціального внеску, а саме:

- у 2018 році заборгованість на 09.02.2018 становила 8 448 грн., за І - ІІІ квартали нараховано мінімальний внесок в загальній сумі 7 371 грн. 54 коп. Таким чином, заборгованість станом на 31.10.2018 складає 15 819 грн.54 коп.;

- у 2019 році заборгованість на 01.01.2019 становила 15 819 грн.54 коп., станом на 30.04.2019 нараховано мінімальний внесок за ІV квартал 2018 року та І квартал 2019 року у загальній сумі 5 211 грн. 36 коп.

Отже сума заборгованості на 30.04.2019 складає 21 030 грн. 90 коп.

Зауважень щодо форми, змісту вимоги та суми недоїмки позивачем не висловлено.

Враховуючи, що за даними облікової картки платника єдиного внеску позивач має недоїмку зі сплати єдиного внеску, а інших доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості суду не надано, суд дійшов висновку про правомірність винесення та направлення на адресу позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Щодо твердження позивача про несвоєчасність складення та направлення на його адресу оскаржуваної вимоги суд зазначає, що відповідно до ч.16 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до п.1 розділу VІ Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Як зазначалось вище, відповідно до п.3 Інструкції №499 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції (до яких входять і фізичні особи-підприємця), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 31.10.2018 за даними інформаційних систем контролюючого органу за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 15 819,54 грн, яка сформована наростаючим підсумком у зв`язку з несплатою недоїмки за попередні періоди, а вимога №Ф-3789-53 винесена 07.11.2018.

А станом на 30.04.2019 за даними інформаційних систем контролюючого органу за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 21 030,90 грн, яка сформована наростаючим підсумком у зв`язку з несплатою недоїмки за попередні періоди, а вимога №Ф-3789-53 винесена 14.05.2019.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про необґрунтованість тверджень позивача про несвоєчасність складення вимог, оскільки оскаржувані вимоги винесені в межах строку, передбаченого Інструкцією №449.

Відповідно до пп.70.2.4 п.70.2 ст.70 Податкового кодексу України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація, як місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.

Фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.70.7 ст.70 Податкового кодексу України).

Згідно пп.72.1.1 п.72.1. ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, інших звітних документах.

Пунктом 63.12 ст.63 Податкового кодексу України визначено, що інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

Таким чином, при формуванні оскаржуваних вимог про сплату боргу з єдиного соціального внеску відповідач керувався інформаційною базою даних, відповідно до якої позивач до 16.07.2019 обліковувався за адресою: АДРЕСА_1 , інформацію про зміну своєї податкової адреси до контролюючого органу вчасно не подав, що підтверджується витягом з інформаційної бази даних щодо реєстраційних та облікових даних платника податків (а.с.59).

Отже суд дійшов висновку, що твердження позивача про порушення процедури направлення оскаржуваних вимог на його адресу є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 №Ф-3789-53 та від 14.05.2019 №Ф-3789-53, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, на підставі аргументів, наведених позивачем, судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим в задоволенні позову належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівської області про визнання протиправними та скасування вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління ДФС у Чернігівської області (вул. Реміснича, буд.11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183).

Повний текст рішення складено 09.10.2019.

Суддя Л.О. Житняк