Рішення № 84824570, 25.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2019 р. № 520/5882/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Зеленохатов І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУНОМЕР_2) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 111/1304 від 16.05.2016 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000 грн.

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 2038- 121/1303 від 14.03.2017 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000 грн.

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 03.06.2019 року №0000418-5806-2038, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 12500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем винесено протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок. Зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки транспортний засіб позивача не підпадає під ознаки об`єкта оподаткування, а відтак в позивача відсутній обов`язок сплати зазначених податкових зобов`язань.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

У червні 2019 року позивач отримав з ГУ ДФС у Харківській області податкове повідомлення - рішення від 03.06.2019 року №0000418-5806-2038 зі змісту якого випливає, що на виконання вимог підпункту 54.3.3 п.54.3 статі 54 Податкового Кодексу України та пп. 267.6.2 п.267.6 статті 267 Податкового Кодексу України позивачу приписано на протязі 60 днів з моменту отримання даного повідомлення сплатити транспортний податок у розмірі 12 500 грн за поточний 2018 рік.

Підставою сплати транспортного податку є приналежність позивачу транспортного засобу марки PORSCHE CAYENNE 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , об`ємом циліндрів двигуна 4806 куб. см. тип пального бензин.

Позивачу раніше також було нараховано транспортний податок у 2017 та 2016 роках за вищезазначений автомобіль:

-за 2016 рік, податковим повідомленням рішенням № 111/1304 від 16.05.2016 року у сумі 25 000 грн.

- за 2017 рік, реквізити податкового повідомлення рішення № 2038-121/1303 від 14.03.2017 року у сумі 25 000 грн.

Стосовно протиправності податкового повідомлення - рішення № 111/1304 від 16.05.2016 року суд встановив наступне.

Законом України від 24.12.2015 №909-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон №909) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об`єктами оподаткування.

Об`єктом оподаткування Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом №909-УІІІ), стали легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (підпункт 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Кодексу).

Отже, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати (1033500 грн.), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

З 19 лютого 2016 року набула чинності Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабміну від 18 лютого 2016 року № 66, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей їх віднесення до об`єктів оподаткування транспортним податком та зазначено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Пунктом 2 названої Методики № 66 (в редакції від 18.02.2016 року) передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.3 якого середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср= Цн х (Г /100) х (1 ± (Г к /100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Згідно положень пункту 13 вказаної Методики № 66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно Мінекономрозвитку.

Таким чином, межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від

Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотощшпв, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від І0 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2016 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.

Зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та вищевказаної Методики вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Тобто, межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.04.2018 у справі №804/112/17 (№К/9901 /30912/18) та від 29.01.2019 у справі №817/1262/16 (№К/9901/35455/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Як стало відомо з відзиву на позов, від Мінекономрозвитку до ДФС України надавалась інформація з переліком автомобілів, які є об`єктом оподаткування в 2016 році, і яка стала підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В переліку від Мінекономрозвитку міститься автомобіль PORSCHE CAYENNE з об`ємом двигуна 4,8 куб, см.. тип пального -бензин зі строком експлуатації до 5 років включно.

Разом із тим, об`єм двигуна автомобіля позивача PORSCHE CAYENNE - 4806 куб, см. (відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу).

Тобто, об`єм циліндрів двигуна автомобіля позивача є іншим, ніж визначений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у переліку.

Підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів нормами закону не передбачено.

Податковий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об`єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні. В даному випадку, фактично здійснивши округлення об`єму двигуна автомобіля позивача до іншого показника, податковий орган допустив свавільне втручання у майнові права позивача.

З вищенаведеного слідує, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році, автомобілі марки PORSCHE CAYENNE 2013 року випуску, об`ємом циліндрів двигуна 4806 куб. см., тип пального бензин, не вказані, то зареєстрований за позивачем автомобіль не може вважатись об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.

Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі № 822/2687/17.

Стосовно вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 2038-121/1303 від 14.03.2017 року та податкового повідомлення - рішення від 03.06.2019 року №0000418- 5806-2038 суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в редакції закону від 01.01.2017).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2017 становив 3200 грн.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000 грн.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2018 становив 3723 грн.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2018 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125 грн.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2017 і 2018 роках (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 і 2018 роках.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.

Станом на 01.01.2017 до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, віднесено PORSCHE CAYENNE, об`єм циліндрів двигуна 4,8, тип пального - бензин, рік випуску - до п`яти років включно (витяг з переліку додаю до позовної заяви).

Станом на 01.01.2018 до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, віднесено PORSCHE CAYENNE, об`єм циліндрів двигуна 4,8, тип пального - бензин, рік випуску - до п`яти років включно (витяг з переліку додаю до позовної заяви).

Разом із тим, позивач є власником автомобіля PORSCHE CAYENNE 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , об`ємом циліндрів двигуна 4806 куб, см. тип пального бензин, отже технічні характеристики автомобіля, зазначеного у переліку Мінекономрозвитку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача. Отже, автомобіль позивача не входить до переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 та 1 січня 2018 звітного року.

Підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, чинними нормами закону не передбачені.

Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11. 2018 року у справі № 822/2687/17.

Суд зазначає, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Тобто, податковий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об`єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні. В даному випадку,здійснивши округлення об`єму двигуна автомобіля позивача до іншого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача.

Крім того, в податковому повідомленню-рішенню від 03.06.2019 року №0000418- 5806-2038 вказано податковий період - 2018 рік.

Відповідно до пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2018) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким періодом у податковому повідомленні-рішенні від 03.06.2019 року №0000418-5806-2038 є 2018 рік, тобто податкові повідомлення - рішення про нарахування транспортного податку повинні були бути прийняті та направлені відповідачем платнику податків саме до 1 липня 2018 року, як то встановлено законом. Фактично ж податкові повідомлення - рішення про нарахування транспортного податку були прийняті з пропущенням встановленого законом строку більше ніж на 10 місяців.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувалось на дотриманні принципу верховенства права при вирішенні справ, що є складовою вимог щодо «якості закону».

Так, у справі Серков проти України (заява № 39766/05, остаточне рішення від 7 жовтня 2011 року) Європейським судом зазначено (п.42), що на думку Суду, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо «якості закону».

Європейський суд дійшов висновку про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, у зв`язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону, що мало наслідком його суперечливе тлумачення Верховним Судом, та, по-друге, у зв`язку з тим, що судами всупереч національного законодавства не було застосовано підхід, який був би сприятливішим для заявника, коли у його справі законодавство припускало неоднозначне тлумачення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 111/1304 від 16.05.2016 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 2038- 121/1303 від 14.03.2017 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 03.06.2019 року №0000418-5806-2038, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 12500 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ: 39599198) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в загальному розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 08.10.2019 року.

Суддя Кухар М.Д.