Рішення № 84821062, 06.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року Справа № 160/3822/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.У.» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Б.М.У.» звернулося до суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області №111197 від 04.04.2019р. про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою в справі про застосування адміністративно-господарського штрафу №111197 від 04.04.2019р. начальником Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області незаконно притягнуто до відповідальності позивача за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено адміністративно-господарський штраф в розмірі 1 700,00 грн., оскільки встановлення відсутності картки водія до цифрового тахографу, який здійснює внутрішні перевезення пасажирів та/чи вантажів, не може слугувати підставою для застосування штрафної санкції. Крім того, позивач зазначає, що його не було повідомлено про час та місце розгляду акту про виявлене порушення.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №110195 від 27.02.2019 року встановлено, що при перевірці документів, що визначені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п.2.1 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, виявлено надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів без оформлених документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме не оформлені картка водія до цифрового тахографа.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року відкрито провадження по справі та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, першим днем для прийняття рішення по даній справі є 27.07.2019 - вихідний день (субота), у зв`язку з чим, з урахуванням днів відпуски, дане рішення прийнято першим робочим днем - 06.08.2019р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 22.02.2019 року №009132 Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області 27.02.2019 року о 16 год. 00 хв. у м.Кривий Ріг по вул.Нікопольське шосе, ел.оп.45 проведено перевірку транспортного засобу: DAF, номерний знак НОМЕР_1 серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій: ОСОБА_1 , документ, що посвідчує особу водія: посвідчення водія НОМЕР_3 , що належить ТОВ « Б.М. У.», за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.02.2019 року №110195.

Актом перевірки встановлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме не оформлено картка водія до цифрового тахографа.

Як вбачається із вказаного акта, водій відмовився від надання письмових пояснень та підписання акту.

На виконання вимог п.26 Порядку Управління Укратрансбезпеки у Дніпропетровській області надіслало ТОВ "Б. М .У." повідомлення про розгляд справи №971/22-19 від 06.03.2019 року та необхідність явки до Управління 28.03.2019р. о 10.00год. щодо вирішення питання про притягнення до відповідальності за актом №110195 від 27.02.2019 року.

04 квітня 2019 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області на підставі акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.02.2019 року №110195 прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №111197, відповідно до якої за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ТОВ "Б.М.У." адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн.

Спірні правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт", Законом України "Про дорожній рух", Законом України "Про автомобільні дороги", а також постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті".

Закон України "Про автомобільний транспорт" від 23 лютого 2006 року № 3492-IV (далі по тексту - Закон № 3492) визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 3 Закону № 3492 визначено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Приписами частини 1 статті 5 Закону № 3492 передбачено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно з пунктом 1, абзацом 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Абзацом 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

З наведеного випливає, що територіальні Управління Укртрансбезпеки є структурними підрозділами апарату Служби, які від імені Укртрансбезпеки здійснюють, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (далі по тексту - Порядок № 1567).

Пунктом 12 зазначено Порядку визначає, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)(далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку № 1567).

Пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до п. 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абз. 2 п. 29 Порядку №1567).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому, розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Судом встановлено, що позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи №971/22-19 від 18.01.2019 року на поштову адресу позивача, а саме: 50006, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пр-т Металургів, буд.8, прим.3, яке було отримано представником позивача 15.03.2019 року, що підтверджується копією рекомендованого поштового повідомлення наявного в матеріалах справи, при цьому розгляд справи було призначено на 28.03.2019 року з 10:00 год.

Таким чином, враховуючи викладене, відповідачем було дотримано приписи Порядку № 1567 та Інструкції № 254 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим позивач не був позбавлений свого права бути присутнім під час розгляду справи.

Щодо обставин на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 22.02.2019 року №009132 Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області 27.02.2019 року о 16 год. 00 хв. у м.Кривий Ріг по вул.Нікопольське шосе, ел.оп.45 проведено перевірку транспортного засобу: DAF, номерний знак НОМЕР_1 серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій: ОСОБА_1 , документ, що посвідчує особу водія: посвідчення водія НОМЕР_3 , що належить ТОВ « Б.М. У.», за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.02.2019 року №110195.

Згідно акту перевірки від 27.02.2019 року №110195, відповідачем під час перевірки документів було виявлено факт надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень без оформлення документів, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не оформлена картка водія до цифрового тахографа, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, встановлено штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", ";Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 року № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Отже, обов`язок позивача щодо дотримання вимог підзаконного нормативного акта - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року № 340, передбачено чинним законодавством.

Тобто, доводи позивача щодо відсутності обов`язку застосовувати контрольні пристрої при здійсненні внутрішніх перевезень по Україні є безпідставними.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною 2 цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Отже, перелік документів згідно з статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі -Інструкція № 385).

Відповідно до п. 2.5 вищезазначеної Інструкції № 385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Згідно з п. 2.6 Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 2.7 Інструкції № 385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку- протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

20 грудня 2010 року набрала чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 1 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарг надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до акта проведення перевірки від 27.02.2019 року під час рейдової перевірки тахокарти у кількості, що передбачена наказом МТЗУ від 24.06.2010 №385 водій позивача не надавав.

Під час розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, а також до суду тахокарти не було надано позивачем.

Як встановлено судом та не спростовано позивачем 27.02.2019 року за товарно-транспортною накладною від 27.02.2019 року №367181 на перевезення вантажу від місця навантаження - м.Дніпро, вантажоодержувачу - м.Херсон, перевізником було Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.М.У.", за яким зареєстрований вантажний транспортний засіб - DAF, номерний знак НОМЕР_1 серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , масою брутто 9600.

Таким чином, відсутність у водія заповненої тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом є правовою підставою для застосування адміністративного-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Процедуру видачі, оновлення, заміни та анулювання дії карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах), а також строки дії таких карток визначає Порядок обігу карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах), затверджений наказом Міністерства Інфраструктури України № 329 від 30.05.2013 року (далі - Порядок № 329).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 329 картка водія видається фізичним особам, після подачі заяви до Центру з видачі карток Компетентного органу особисто або поштовим відправленням. Згідно з п. 3.7 заява на видачу або оновлення карток всіх типів повинні містити зразок підпису користувача картки. Після чого картка видається користувачу картки протягом 20 робочих днів з дня реєстрації заяви на видачу або оновлення картки, якщо не оформлено рішення про відмову у видачі картки.

Відтак, згідно п. 2.1 Порядку № 329 отримати картку водія до цифрового контрольного пристрою (тахографа) може лише фізична особа, яка має право керувати транспортним засобом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як перевізник повинен був відповідно до положень Інструкції № 385 забезпечити водія, який відправився в рейс, карткою водія, а водій зобов`язаний був використовувати особисту картку водія, протягом якого керував транспортним засобом та мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи цифрового тахографу.

Як було зазначено вище, перелік документів, визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним, а необхідність мати у наявності тахокарти прямо передбачена законодавством, у зв`язку з чим, суд робить висновок про відсутність підстав для скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області

Аналогічну правову позицію викладено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року №К/800/16628/15 у справі №813/5710/14 за позовом Приватного підприємства "Креатех-Захід" до Управління Укртрансінспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на зазначене, Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №111197 від 04.04.2019р. за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у відношенні позивача.

З огляду на сукупність встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідає вимогам чинного законодавства, відповідач при її прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.У.» (50006, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, пр. Металургів 8, прим. 3, ЄДРПОУ 39562681) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова буд. 8, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова