Ухвала суду № 84818508, 09.10.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8876/19

2/357/3835/19

У Х В А Л А

09.10.2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Агентства нерухомості «Наша оселя» ФОП Олійник Олега Олександровича, про захист прав споживача, стягнення збитків, завданих неналежною якістю надання послуг, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом 08.08.2019 року, в якому просила стягнути з позивача збиток та моральну шкоду в сумі 1 мільйон 625 тисяч гривень та стягнути з відповідача понесені судові витрати на оплату правничої допомоги.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б.І. від 12.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 Агентства нерухомості «Наша оселя» ФОП Олійник Олега Олександровича, про захист прав споживача, стягнення збитків, завданих якістю надання послуг, було залишено без руху.

30.08.2019 року позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про усунення недоліків позову та уточнення позовних вимог, у зв`язку з появою нових фактів, в якій зазначила відповідачем ФОП ОСОБА_2 та просила стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду, заподіяну ненаданням необхідної, доступної, достовірної, своєчасної інформації про послугу та особу, яку ФОП ОСОБА_2 видавав за покупця, в сумі 88 тисяч доларів США, що становить 2 мільйони 242 тисячі грн. та стягнути кошти, які він отримав за надання послуги, яку називав пошуком клієнта та підготовкою документів для купівлі-продажу нежитлового приміщення та введення в експлуатацію прибудови в сумі 2 500 доларів США, що еквівалентно 53000,00 грн. по курсу Національного банку на день подачі заяви, без подання відповідної позовної заяви по формі та змісту та згідно вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

27.09.2019 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Кошель Б.І.

Ухвалою суду від 03.10.2019 року задоволено заяву позивача про відвід судді Кошель Б.І.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2019 року справу розподілено судді Бондаренко О.В. та передано судді 07.10.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

В порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено докази щодо порушення відповідачем прав позивача та наявності спору, за захистом якого позивач звернулася до суду, а відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, також слід зазначити, що документи, які містяться в матеріалах позову є неналежної якості (нечитабельної форми).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору за подання позовної заяви увстановлених порядку і розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», оскільки остання просить звільнити від сплати судового збору на підставі ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, Законом України «Про судовий збір» встановлений вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, і споживачі до цієї категорії чинною редакцією закону не віднесені.

Між тим, ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Законута пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на інформацію про продукцію та зазначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

П. 22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

П. 17 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз`яснено, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак, в порушення вимог закону, в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів» та п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України та не зазначено про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у заяві про усунення недоліків позову зазначено вимоги про стягнення з відповідача на свою користь матеріальної шкоди у розмірі 88 тисяч доларів США, що становить 2 мільйони 242 тисячі грн. та коштів за надання послуг в сумі 2 500 доларів США, що еквівалентно 53000,00 грн. по курсу Національного банку на день подачі заяви.

Відповідно до ч. 2 п. 11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої ст. 6 Закону «Про судовий збір». У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Отже, необхідно зазначити у позовній заяві ціну позову в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривня.

Відповідно до пп. 1, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 768,40 грн. та не більше 9605,00 грн.).

Відповідно до ч. 2 п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Отже, у зв`язку з тим, що дана позовна заява містить дві позовні вимоги майнового характеру, то позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, який не може бути менше 768,40 грн. та не більше 9605,00 грн., або надати до суду документ, який звільняє від сплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: БЦ УК/м. Біла Церква/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009832, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA568999980000031213206010043, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Агентства нерухомості «Наша оселя» ФОП Олійник Олега ОСОБА_3 , про захист прав споживача, стягнення збитків, завданих неналежною якістю надання послуг, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у зазначений вище строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Бондаренко