Ухвала суду № 84816716, 26.09.2019, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26 вересня 2019 року м. Тернопіль Справа № 921/205/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянувши заяву №231 від 13.09.2019 (вх.№16425 від 16.09.2019) Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", м.Кременець Тернопільської області

про розстрочення виконання судового рішення

по справі

за позовом: приватного підприємства «АЙСЛАГ», м.Луцьк

до відповідача: Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство», м.Кременець Тернопільської області

про стягнення 940904,57грн,

за участю представників:

заявника: не з`явився;

стягувача: Процик В. І. , начальник юридичного відділу, довіреність №3 від 03.01.2019.

В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося повне фіксування судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Заявник - Державне підприємство «Кременецьке лісове господарство», м.Кременець Тернопільської області, звернувся 16.09.2019 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду) до Господарського суду Тернопільської області із заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду від 02.05.2019 у даній справі, яким стягнуто з ДП «КРЕМЕНЕЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» на користь приватного підприємства «АЙСЛАГ» 829200грн основного боргу, 7650,19грн - 3% річних, 12438,00грн інфляційних втрат, 91574,92грн пені, 14112,95грн судового збору, шляхом сплати впродовж 12 місяців рівними частинами по 84 831,34 грн щомісячно.

Заяву обґрунтовано скрутним фінансовим становищем підприємства, яке виникло з об`єктивних причин, що істотно ускладнює виконання судового рішення. Зокрема, заявник посилається на наявність боргу з податку на додану вартість, земельного податку, податку на нерухомість, на підтвердження чого долучено копії податкових вимог №11747-52 від 06.05.2019, №11770-52 від 06.05.2019, №15841-52 від 14.05.2019, №16162-52 від 14.05.2019 та податкових повідомлень - рішень №0037195205 від 12.07.2019 на суму 157 647,46 грн штрафу, №0031915205 від 05.12.2018 на суму 19999,15 грн штрафу, №0042285206 від 21.08.2019 на суму 64 872,56 грн штрафу, №0033295205 від 27.05.2019 на суму 18 747,31 грн штрафу, №0035935205 від 25.06.2019 на суму 38 757,87 грн штрафу. Вказує про неможливість виконання судового рішення, оскільки згідно наданого Звіту про фінансові результати за перше півріччя 2019 року, чистий прибуток підприємства склав 135 000,00 грн, тобто 22 500,00 грн в місяць; в той же час, на підприємстві працює 158 працівників, місячний фонд оплати праці яких склав 1519,0 тис. грн, невиплата якого призведе до соціальної напруженості та нестабільності роботи підприємства.

Ухвалою суду від 17.09.2019 заяву Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство» прийнято до розгляду в судовому засіданні 26.09.2019, про що повідомлено учасників справи.

Заявник в судове засідання не з`явився; причин неявки суду не повідомив, водночас, надавши копію Статуту підприємства.

Стягувач в судовому засіданні та у відзиві №01-03/99 від 24.09.2019, вважає подану боржником заяву безпідставною, зазначивши, що підприємство має кредитні зобов`язання, тому розстрочення виконання рішення суттєво утруднить можливість погашення ПП «Айслаг» боргу за даними правочинами. Звертає увагу суду, що при наданні розстрочки виконання рішення, судом мають враховуватися матеріальні інтереси як стягувача, так і боржника.

Розглянувши подану заяву та документи, долучені на її обґрунтування, господарський суд встановив наступне.

02.05.2019 рішенням Господарського суду Тернопільської області у даній справі стягнуто з державного підприємства "КРЕМЕНЕЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" на користь приватного підприємства "АЙСЛАГ" - 829200грн основного боргу, 7650,19грн - 3% річних, 12438,00грн інфляційних втрат, 91574,92грн пені, 14112,95грн в повернення сплаченого судового збору, всього 954 976,06 грн.

Після набранням рішенням суду законної сили 28.05.2019 судом видано наказ на його примусове виконання.

27.08.2019 на підставі постанови головного державного виконавця Кременецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відкрито виконавче провадження №59897031 щодо примусового виконання рішення господарського суду від 02.05.2019 №921/205/19. Згідно отриманої судом інформації про виконавче провадження від 24.09.2019, судове рішення від 02.05.2019 на даний час є не виконаним.

Посилаючись на скрутне фінансове становище ДП «Кременецьке лісове господарство» у поданій заяві про розстрочку виконання рішення від 02.05.2019 просив суд надати розстрочення терміном на 12 місяців, починаючи з жовтня 2019 року.

Відповідно до п. 1 п.п. 1.1, 4.1 Статуту, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України №92 від 21.02.2018 Державне підприємство «Кременецьке лісове господарство» є юридичною особою публічного права, суб`єктом господарювання державного сектору економіки, засноване на державній власності, котре створено відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України №133 від 31.10.1991. Підприємство належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Тернопільським обласним управлінням лісового господарства.

Статутний фонд підприємства складає 2 684 920,00 грн. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні засоби, кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. (п. 5.1. Статуту).

Як вбачається з долученого до заяви Звіту про фінансові результати за перше півріччя 2019 року, прибуток підприємства за звітний період становив 135 тис.грн. Натомість, за аналогічний період попереднього року прибуток становив 431 тис. грн.; витрати на оплату праці за 6 місяців 2019 року склали 9 522 тис.грн проти 10 498 тис.грн за аналогічний період минулого року. Згідно довідки №01-652 від 09.09.2019 чисельність працівників на підприємстві становить 158 осіб, а місячний фонд оплати праці складає 1519 тис.грн.

Згідно податкових вимог №11747-52 від 06.05.2019, №11770-52 від 06.05.2019, №15841-52 від 14.05.2019, №16162-52 від 14.05.2019 та податкових повідомлень - рішень №0037195205 від 12.07.2019, до підприємства застосовано санкції у вигляді штрафу в розмірі 157 647,46 грн; згідно податкового повідомлення - рішення №0031915205 від 05.12.2018 нараховано штраф в розмірі 19999,15 грн; згідно податкового повідомлення - рішення №0042285206 від 21.08.2019 нараховано штраф в розмірі 64872,56 грн; згідно податкового повідомлення - рішення №0033295205 від 27.05.2019 штраф в розмірі 18747,31 грн; згідно податкового повідомлення - рішення №0035935205 від 25.06.2019 штраф в розмірі 38757,87 грн. Крім того, підприємство має невиконані податкові зобов`язання з податку на додану вартість, земельного податку, податку на нерухомість.

Стягувач, заперечуючи проти задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення від 02.05.2019 на підтвердження існування обставин, що порушують його майнові інтереси вказує на наявність у ПП «Айслаг» кредитних зобов`язань, що підтверджується даними Балансу станом на 30.06.2019, Звітом про фінансові результати за перше півріччя 2019 року, з яких слідує, що у підприємства є непогашені кредити на загальну суму 34 771тис.грн. Згідно розділу Звіту за перше півріччя 2019 року «Фінансовий результат від операційної діяльності», вбачається тенденція до збільшення прибутку підприємства з 1061 тис.грн в попередньому році до 2278 тис.грн за звітний період (код рядка 2190), а також наявність збитку у розмірі 345 тис.грн згідно даних рядку 2355, проти отриманого доходу за аналогічний період в попередньому році в сумі 946 тис.грн. Також, підприємством у Балансі відображено збільшення нерозподіленого прибутку (код рядка 1420) до 1658 тис.грн у 2019 році порівняно з відображеними 1313 тис.грн у 2018 році.

Розглянувши подану заяву, оцінивши додані до неї документи, заперечення стягувача, суд дійшов висновку про часткове її задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України.о, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Принцип обов`язковості судових рішень закріплено також у статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця ( у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення.

Законодавець у будь якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтвердженні відповідним засобами доказування.

При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», № 22774/93).

Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», Reports 1997-ІІ, п. 40; рішення у справі «Бурдов прої Росії», заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-ІІІ, та рішення від 6 березня 2003 року у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98, п. 27).

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та надання оцінки не тільки доводам боржника, а й запереченням кредитора.

Як зазначалося вище, в обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішенні суду від 02.05.2019 заявник посилається на незадовільний фінансовий стан державного підприємства; дані фінансової звітності, недостатність грошових коштів для своєчасного виконання рішення суду у даній справі в повному обсязі, з огляду на отримання прибутку в значно меншому розмірі ніж сума боргу, встановленого за судовим рішенням. На підтвердження чого долучено до заяви баланс (звіт про фінансовий стан), Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2019 року, Статут підприємства в редакції 2018 року, затвердженій наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 92 від 21.02.2018.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

В даному випадку суд враховує, що розмір чистого прибутку ДП «Кременецьке лісове господарство» за перше півріччя 2019 року становить 135тис.грн, що на 296тис.грн менше за аналогічний період 2018 року, тобто у підприємства існує тенденція до зменшення прибутків, тому суд вважає справедливим твердження заявника про те, що сума, котру стягнуто на підставі судового рішення у даній справі є досить значною, порівняно із прибутками, одержаними від господарської діяльності підприємства за перше півріччя 2019 року (всього 135тис.грн за 6 місяців).

З наявних матеріалів також вбачається збільшення прибутку у ПП «АЙСЛАГ» від здійснення ним господарської діяльності (з 1061тис. грн у 2018 році до 2278тис. грн у 2019 році). Водночас, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності позивачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відмови у відстроченні та/або розстроченні виконання судового рішення.

Таким чином, з огляду на вищенаведену сукупність обставин, суд вважає, що негайне виконання рішення суду може призвести до неплатоспроможності ДП «Кременецьке лісове господарство» з огляду на встановлення погіршення фінансового стану підприємства, зменшення доходів від господарської діяльності.

На переконання суду надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - отримати певні гарантії у виплаті боргу частинами.

Слід відзначити, що наведена норма статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання вимог позивача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Отже, розстрочка виконання рішення суду у даній справі буде ефективним засобом недопущення погіршення фінансового боржника, погіршення його платоспроможності, що, відповідно, може слугувати загрозою неотримання позивачем протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів за рішенням суду. Тобто, з огляду на неприпустимість невиконання рішення суду, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання розстрочки буде дотриманий.

Щодо заявленого ДП «Кременецьке лісове господарство» періоду надання розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що обмеження прав і свобод людини і громадянина визнаються допустимими, якщо вони здійсненні згідно з чинним законодавством і відповідають правилу «збереження основного змісту прав і свобод» (рішення від 20 травня 1999 у справі «Реквеньї проти Угорщини», рішення Великої палати від 13 лютого 2003 у справі «Партія добробуту та інші проти Туреччини»).

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-У). За практикою Європейського Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява N 36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст.6 Конвенції (справа «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00).

За таких обставин, враховуючи дотримання балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан боржника, стягувача, з метою недопущення погіршення економічного стану державного підприємства, метою діяльності якого серед іншого, є охорона, відтворення та раціональне використання лісів, суд вважає за можливе надати розстрочку виконання рішення суду від 02.05.2019 у справі №921/205/19 на 6 місяців, у зв`язку з чим заява ДП «Кременецьке лісове господарство» підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні 26.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись ст.ст.4, 42, 46, 232-235, 239, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", м.Кременець Тернопільської області №231 від 13.09.2019 (вх.№16425 від 16.09.2019) про розстрочення виконання судового рішення від 02.05.2019 у справі №921/205/19, - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2019 у справі №921/205/19 про стягнення з державного підприємства «КРЕМЕНЕЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» на користь приватного підприємства «АЙСЛАГ» 829200грн основного боргу, 7650,19грн - 3% річних, 12438,00грн інфляційних втрат, 91574,92грн пені, 14112,95грн в повернення сплаченого судового збору, на 6 місяців за наступним графіком:

- до 30.10.2019 - 159162,68грн

- до 30.11.2019 - 159162,68грн,

- до 30.12.2019 - 159162,68грн,

- до 30.01.2020 - 159162,68грн,

- до 29.02.2020 - 159162,68грн,

- до 30.03.2020 - 159162,67грн.

3. В решті вимог - в задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України після її складення та підписання, може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-257 ГПК України.

У зв"язку з перебуванням судді Андрусик Н.О. у відрядженні в період з 01.10.2019 по 04.10.2019 ухвалу складено та підписано 09.10.2019.

Суддя Н.О. Андрусик