Рішення № 84802677, 08.10.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8419/19

Провадження №2-а/428/286/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку про визнання протиправною та скасування постанови від 12.07.2019 року №6053 у справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення),

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до ЦНАП у м. Сєвєродонецьку про визнання протиправною та скасування постанови від 12.07.2019 року №6053 у справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення), мотивуючи вимоги тим, що відповідно до ордеру на жиле приміщення від 14.06.2019р. №17 серія П, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 28.05.2019р. №634, на склад сім`ї: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачу ОСОБА_1 та її малолітній дитині надано право на зайняття жилого приміщення, жилою площею 27м.кв., яке складається із двох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки зазначений ордер дійсний протягом 30 днів, внаслідок необхідності отримання згоди від батька дитини, який мешкає на тимчасово окупованій території, позивач ОСОБА_1 12.09.2019р. прибула до відповідача ЦНАП у м. Сєвєродонецьку з метою реєстрації за зазначеною адресою у м. Сєвєродонецьк. Однак, 12.07.2019р. співробітниками ЦНАП щодо позивача ОСОБА_1 було складено постанову №6053 у справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення), якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження. Позивач ОСОБА_1 вважає, що співробітниками ЦНАП у м. Сєвєродонецьку не дослідивши повно і об`єктивно усіх обставин у їх сукупності, та не давши їм належної оцінки, в порушення положень КУпАП передчасно дійшли до висновку про винуватість позивача ОСОБА_1 та винісли постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Тому, ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до суду і просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 12.07.2019р. №6053 у справі про притягнення адміністративного правопорушення (накладення адміністративного стягнення).

16.08.2019р. (відповідно до поштового штемпеля) до суду надійшов відзив ЦНАП у м. Сєвєродонецьку на позовну заяву, який мотивовано тим, що адміністратор сектору у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб діяла у відповідності до вимог діючого законодавства.

02.09.2019р. (відповідно до поштового штемпеля) до суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ЦНАП у м. Сєвєродонецьку у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 24.07.2013р. Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, актовий запис №357, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ Луганської області, батьками записані - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Відповідно до копії ордеру на жиле приміщення № 17 серія П , виданого 14.06.2019р. Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради на підставі рішення виконкому №634 від 28.05.2019р., ОСОБА_1 з сім`єю з 2 осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надано право на зайняття жилого приміщення, жилою площею 27м.кв., яке складається із двох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до копії постанови №6053 у справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення) від 12.07.2019р., складеної адміністратором відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Жолудєвою Світланою Анатоліївною, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 197 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 не зареєструвала місце проживання своєї новонародженої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3-х місяців з дня державної реєстрації її народження, а саме з 25.07.2013р., тому що забула про необхідність звернення для реєстрації дитини по місцю проживання.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Пункт 5 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМ України №207 від 02.03.2016р., містить аналогічні положення.

Якщо під час подачі документів буде встановлено, що особа звернулася для реєстрації нового місця проживання після спливу 30 календарних днів після зняття з реєстрації попереднього місця проживання або подала для реєстрації місця проживання недійсний паспорт громадянина України, працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг складає на неї адміністративний протокол за вчинення правопорушення, визначеного у статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.23 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМ України №207 від 02.03.2016р.).

Відповідно до ч.1 ст.197 КУпАП, проживання громадян, зобов`язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання, тягнуть за собою попередження.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1,4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, оскаржувана постанова №6053 у справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення) від 12.07.2019р., складеної адміністратором відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Жолудєвою С.А., не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи. Натомість, уповноважена особа лише обмежилася вказівкою на не реєстрацію позивачем місця проживання своєї новонародженої дитини протягом 3-х місяців з дня державної реєстрації її народження, при цьому, уповноважена особа на зазначила всі обставини справи (конкретний період проживання без місця реєстрації дитини, адресу проживання без реєстрації, час зняття з реєстрації тощо). Крім того, суд критично відноситься до наданих відповідачем пояснень ОСОБА_1 від 12.07.2019р., оскільки оскаржувана постанова не містить в собі зазначення наявності таких пояснень, з огляду на що, зазначені пояснення не можуть бути належними та допустимими доказами по справі.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, викладені ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а отже адміністративний позов ОСОБА_1 до ЦНАП у м. Сєвєродонецьку про визнання протиправною та скасування постанови від 12.07.2019 року №6053 у справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення), підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, в той час як інших судових витрат, які підлягають відшкодуванню, у справі не виявлено.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 21, 73-77, 139, 205, 229, 241-246, 286, 292-293, 295, 297 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку (код ЄДРПОУ 26204220, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32а) про визнання протиправною та скасування постанови від 12.07.2019 року №6053 у справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення), задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову адміністратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Жолудєвої Світлани Анатоліївни (місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32а) від 12.07.2019 року №6053 у справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення) про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 ) до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197 КУпАП, і накладення на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 ) на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП за відсутності складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя І. О. Юзефович