Ухвала суду № 84800415, 07.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4713/19

У Х В А Л А

07 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження) заяву представника Одеської митниці ДФС про розгляд справи за правилами загального позовного провадження,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ В» до Одеської митниці ДФС в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2019/000048/2 від 04.05.2019.

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA 500060/2019/003 16 від 04.05.2019 року.

Ухвалою від 09.08.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

27.09.2019 року за вх. №30423/19 представником відповідача Одеської митниці ДФС надано відзив на позовну заяву.

Через канцелярію суду представником відповідача надано заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування якої зазначено наступне.

Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Крім того, відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.3 - 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA 500060/2019/012939 від 04.05.2019 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 33845,32 грн. (мито - 8997,30 грн., ПДВ - 24 848,02 грн.) шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Таким чином, внаслідок можливого задоволення позову про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000048/2 від 04.05.2019 року, у ТОВ «ТАВРІЯ-В» виникнуть підстави для звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 33845,32 грн., контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Пунктом 34-1 частини першої статті 4 Митного кодексу України встановлено, що органи доходів і зборів - це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Частинами 1,3 статті 546 Митного кодексу України передбачено, що митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на орган доходів і зборів. Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому.

Отже, у відповідності до вищезазначених норм закону Одеська митниця ДФС є органом доходів і зборів та органом державної влади.

У зв`язку з викладеним, справа №420/4713/19 не відноситься до справ незначної складності та має виняткове значення для Одеської митниці ДФС як органу державної влади, що забезпечує справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, а тому підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Згідно з п. 20 частини першої ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою ст.12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа, яка розглядається, до таких спорів не відноситься.

Згідно ч.1 ст.260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо критерію «малозначності», суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

ЄСПЛ у вказаному рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалось судами нижчих інстанцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що для представника відповідача застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним.

В судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визнав як такі, що випливають з фрази «передбачено законом», є наступні:

- будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатись розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;

- фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав.

З огляду на критерії, напрацьовані ЄСПЛ, суд вважаю, що правові норми ст. 12, 257-262 КАС України сформульовані з достатньою точністю, що свідчить про можливість для позивача передбачити, що справа буде розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 09.08.2019 суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа згідно ст. 12, 257-262 КАС України, відноситься до справ незначної складності.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».

Крім того, в ч.3 ст. 257 КАС України міститься ряд критеріїв, які необхідно з`ясувати та довести належними поясненнями та доказами, для вирішення питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В свою чергу, представником відповідача у вказаній заяві про розгляд справи №420/4713/19 за правилами загального позовного провадження зазначено, що , внаслідок можливого задоволення позову, у ТОВ «Таврія-В» виникнуть підстави для звернення до Одеської митниці ДФС із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у сумі 33845,32 грн.

Суд звертає увагу представника відповідача на положення п.4 ч. 4 ст. 12 КАС України, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб складає: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

В даному випадку сума, яка може бути заявлена позивачем на повернення є значно меншою ніж нижня границя, встановлена п.4 ч. 4 ст. 12 КАС України.

З урахуванням зазначеного, заява представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, п.20 ст. 4, ч.6 ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, ч.5 ст. 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника Одеської митниці ДФС про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.