Рішення № 84799459, 01.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року Справа № 160/1342/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Раївська сільська об`єднана територіальна громада про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов у ОСОБА_1 до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Раївська сільська об`єднана територіальна громада про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач, з врахування уточнень позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нерозгляду заяви громадянина ОСОБА_1 від 05 грудня 201 8 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) у розмірі 7. 92 умовних кадастрових гектарів;

- зобов`язати Синельниківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області виділити ОСОБА_1 в установленому законом порядку земельну частку (паї) розміром 7. 92 умовних кадастрових гектарів із земель, що належали колективному сільськогосподарському підприємству «Революціонер» Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області і розташованої за межами населених пунктів Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в натурі (на місцевості) протягом шести місяців з часу набрання чинності судовим рішенням;

- встановити належний спосіб та порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі шляхом визначення Синельниківській районній державній адміністрації Дніпропетровської області загального строку виконання судового рішення тривалістю 6 (шість) місяців з дня набрання законної сили судового рішення та звітування Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області перед Дніпропетровським окружним адміністративним судом у такі строки: - видача розпорядження про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) - протягом десяти днів; - укладання із землевпорядними організаціями договору на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельної частки (маю) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою - протягом десяти днів від дня видачі розпорядження голови РДА про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості); - розглянути та погодити проект землеустрою щодо організації території земельної частки (паю) -протягом одного місяця з дати видачі розпорядження голови РДА про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості); - за необхідності оформити матеріали обміну земельними ділянками, проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв) - протягом трьох місяців від дня видачі розпорядження голови РДА про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості); прийняти відповідне рішення та видати позивачеві документу, що посвідчує його право власності на земельну ділянку розміром 7. 92 гектарів на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області за межами населених пунктів - протягом шести місяців від дня видачі розпорядження голови РДА про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства ухиляється від прийняття рішення з питання надання чи відмови у наданні позивачу земельних ділянок у порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) в КСП «Революціонер» Новогнідської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області у власність із земель придатних для паювання, 7. 92 гектарів на території Новогнідської сільської ради. Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною та такою, що порушує його права. У зв`язку із вищезазначеним, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Синельниківською районною державною адміністрацією направлений до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством України. Стосовно вимог позивача щодо зобов`язання Синельниківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області прийняти рішення щодо відведення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) у власність із земель придатних для паювання, розміром 7.92 гектарів на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, зазначено що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації ділянок у Державному земельному кадастрі, тобто виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) можливо після формування останньої у порядку ст.79 Земельного кодексу України.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити також надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 01.07.2019р. відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Новогнідської сільської ради народних депутатів від 15 березня 1995 року, № УІ/ХХІІ колективному сільськогосподарському підприємству «Революціонер» передано 5 349, 4 гектарів землі, про що виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ДП № 000018 від 14 липня 1995 року ( акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 18).

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2016 року за ОСОБА_4 визнано право на земельну частку (пай) із земель КСП «Революціонер» розміром 7, 92 умовних кадастрових гектарів.

Під час свого життя ОСОБА_4 своє право на земельну частку (пай) не реалізував. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

17 листопада 2018 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом серії НИМ № 601- 534, зареєстровано в реєстрі за№ 2-4510, за яким до ОСОБА_1 перейшло право на земельну частку (пай) розміром 7, 92 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КСП «Революціонер» с. Новогніде Синельниківського району Дніпропетровської області, що належало померлому на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2016 року, що набрало законної сили 15 листопада 2016 року.

05 грудня 2018 року позивач звернувся письмовою заявою до голови Синельниківської районної державної адміністрації про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) розміром 7, 92 умовних кадастрових гектарів із земель, що належали колективному сільськогосподарському підприємству «Революціонер» Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області і розташованою за межами населених пунктів Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

За результатами розгляду зазначеної заяви Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області надано відповідь, оформленою листом № 19-2152/0/114-18 від 28 грудня 2018 року, яким ОСОБА_1 повідомлений про те, що райдержадміністрація не приймає рішення щодо відмови у виділенні земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) у розмірі 7.92 в умовних кадастрових гектарах та не заперечує щодо реалізації позивачем свого права на отримання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а висловлює готовність до співпраці на грунті відповідності взаємних дій законодавству України.

Вважаючи надану відповідь протиправно, позивач звернувся до суду.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Згідно статті 22 Закону України «Про землеустрій», землеустрій здійснюється на підставі, зокрема, судових рішень.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками регулює Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" № 899-ІV від 05.06.2003.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, ще посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

За змістом пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Із положень статей 125, 126 Кодексу слідує, що право власності на земельну ділянку особи виникає після одержання та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

Отже, громадяни - власники земельних часток (паїв) не можуть вважатися власниками земельних ділянок без дотримання відповідного порядку.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація:

1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності;

2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону;

3) розробляє, подає на затвердження відповідної ради та забезпечує виконання регіональних екологічних програм; звітує перед відповідною радою про їх виконання; вносить до відповідних органів пропозиції щодо державних екологічних програм;

4) вживає заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами;

5) вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;

6) інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються до його поліпшення;

7) організовує роботу по ліквідації наслідків екологічних аварій, залучає до цих робіт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та громадян;

8) вносить пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних правил;

9) розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання; обмежує або забороняє використання підприємствами питної води у промислових цілях;

10) здійснює контроль за використанням відходів з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров`я людей і навколишнього природного середовища та розглядає справи про адміністративні правопорушення або передає їх матеріали на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи;

11) погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища;

12) вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо встановлення та зміни меж районів, міст у порядку, визначеному законом.

Статтею 38 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян.

Громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема, розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Суд зазначає, що Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровській області рішення з приводу звернення ОСОБА_1 не прийняла, а отже допустила бездіяльність. Надана відповідь не може вважатися рішенням з огляду на приписи щодо форми діяльності районних державних адміністрацій, закріплені у Законі України «Про місцеві державні адміністрації».

Отже відповідач не виконав покладених на нього обов`язків щодо належного розгляду заяви позивача та надав відповідь без винесення рішення за результатами розгляду заяви, як це передбачено законом.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає, що для ефективного захисту прав позивачів необхідно відповідача зобов`язати розглянути заяву позивача про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та прийняти мотивоване рішення по суті заявлених вимог.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає, що ч.1 ст.382 Кодексу вказує те, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Разом тим, задоволення даної вимоги є передчасним.

Так само щодо вимоги про встановлення порядку та способу виконання судового рішення у вигляді визначення відповідачу конкретних термінів та умов здійснення тих чи інших дій. Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, у відповідності до приписів ч.2 ст.9 Конституції України може діяти лише в порядку та у спосіб визначені законом. Як зазначено вище, чинним законодавством визначено порядок розгляду заяв та прийняття рішень щодо виділення паю в натурі, так само законом визначений порядок виконання судових рішень, що набрало законної сили. В межах розгляду даної справи судом визначено належний спосіб захисту та відновлення порушених прав позивача і внесення змін у визначений судом спосіб та порядок виконання судового рішення є передчасним, оскільки відсутні докази які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду. Посилання на невиконання відповідачем судових рішень в інших справах судом не приймаються, оскільки відсутні докази, що підтверджують факт невиконання рішення суду та вказані судові спори мали інший предмет спору. За таких обставини, в даній частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2113,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (52500, Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул.Богми, 3, ЄДРПОУ 04052376), третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Раївська сільська об`єднана територіальна громада (52523, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, с.Раївка, вул.Центральна, 36, ЄДРПОУ 41739587) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нерозгляду заяви громадянина ОСОБА_1 від 05 грудня 2018 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) у розмірі 7. 92 умовних кадастрових гектарів.

Зобов`язати Синельниківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області розглянути заяву громадянина ОСОБА_1 від 05 грудня 2018 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) у розмірі 7. 92 умовних кадастрових гектарів та прийняти мотивоване рішення по суті заявлених вимог.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04052376) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1 536,80 гривень.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова