Ухвала суду № 84795342, 15.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29052/19

Провадження № 1-кс/761/20083/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Голуб О.А.

за участі

секретаря судових засідань Ковальчука В.А.

представника власника майна Сакуна Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Сакуна Геннадія Павловича про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Сакуна Г.П. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року в справі № 761/11062/19 (провадження № 1-кс/761/7953/2019) із забороною розпорядження, а саме, на автомобіль «Renault Duster», рік випуску 2017, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , колір білий, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 24.01.2018 року, зареєстрований ТСЦ 5142, що належить ТОВ «ІМ.В.З.ТУРА» ЄДРПОУ 33064917 місцезнаходження: 68100, Одеська область Татарбунарський район м. Татарбунари вул. Котовського б. 22, керівник ОСОБА_2 .

Клопотання мотивовано, зокрема, тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року в межах кримінального провадження № 220190000000000026 від 02.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191 КК України, накладено арешт на рухоме майно - транспортні засоби, які визнані речовими доказами, із забороною розпорядження, зокрема, на автомобіль «RenaultDuster», д.н.з. НОМЕР_2 . Разом з тим, 08.05.2019 року державним підприємством «Сетам» були проведені електронні торги згаданого транспортного засобу, за результатами якого переможцем став ОСОБА_1 . Після цього, приватним виконавцем Гамбаль О.Є. по виконавчому провадженню № 58432732 винесено Акт про проведені електронні торги від 16.05.2019 року та за Актом видачі майна переможцю електронних торгів від 17.05.2019 року транспортний засіб «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , був переданий переможцю ОСОБА_1 Постановою про припинення арешту та розшуку майна боржника від 16.05.2019 року по виконавчому провадженню № 58432732 припинено розшук та арешт цього автомобіля. Однак при зверненні ОСОБА_1 до регіонального центру МВС в Одеській області, йому було відмовлено у наданні послуг щодо перереєстрації транспортного засобу у зв`язку з наявністю ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року в справі № 761/11062/19 про накладення арешту. Зазначив, що вказана ухвала слідчого судді не містить обґрунтувань, що автомобіль «RenaultDuster», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідає критеріям речового доказу та існують потреби в його арешті. Даний транспортний засіб був придбаний ТОВ «ІМ.В.З.ТУРА» в кредит а ПАТ «Райффайзен банк Аваль» за кредитним договором № 010/Д2-КБ/711 від 01.02.2018 року, за яким позичальником прострочені платежі на суму 1065889, 46 грн.

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_1 - адвокат Сакун Г.П. підтримав клопотання, з наведених у ньому мотивів та просив задовольнити його.

Слідчий, за клопотанням якого було арештовано майно, в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, однак його неявка в силу положень ч. 2 ст. 174 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання, при цьому, в розпорядженні слідчого судді наявні достатні матеріали для прийняття рішення.

Заслухавши пояснення представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Сакуна Г.П., вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів убачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року в межах кримінального провадження № 220190000000000026 від 02.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191 КК України, накладено арешт на рухоме майно - транспортні засоби, які визнані речовими доказами, із забороною розпорядження, зокрема, на автомобіль «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ТОВ «ІМ.В.З.ТУРА» (ЄДРПОУ 33064917).

При цьому, як слідує з мотивувальної частини ухвали слідчого судді, 04.03.2019 року постановою слідчого транспортні засоби визнані речовими доказами у зв`язку з тим, що вони були знаряддям вчинення злочину та зберегли на собі його сліди, а тому арешт накладено, з метою збереження речових доказів.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, на момент накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 220190000000000026 від 02.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191 КК України, слідчим та прокурором не було доведено об`єктивними даними, що існує обґрунтована підозра щодо причетності ТОВ « ІМ.В. З.ТУРА», на той час власника автомобіля «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , до вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Так само, не було доведено слідчим та прокурором того, що потреби досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося в клопотанні.

При цьому, арештований транспортний засіб, на переконання слідчого судді, необґрунтовано і безпідставно постановою слідчого від 04.03.2019 року визнаний речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, адже матеріалами клопотання про арешт майна не доведено, що він є знаряддям вчинення злочинів, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 220190000000000026 від 02.02.2019 року, зберіг на собі сліди кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191 КК України, є об`єктом кримінально протиправних дій, та є таким, що набутий кримінально протиправним шляхом або отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

Тобто, в розумінні ст. 98 КПК України, арештований автомобіль «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , не може бути визнаний речовим доказом, відповідно не доведено наявності правової підстави для арешту майна, а саме, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, наявними в розпорядженні слідчого судді матеріалами встановлено, що автомобіль «RenaultDuster», д.н.з. НОМЕР_2 , належний на праві власності ТОВ «ІМ.В.З.ТУРА», був придбаний ОСОБА_1 на електронних торгах, проведених 08.05.2019 року державним підприємством «Сетам», при цьому, за рахунок коштів, отриманих від реалізації цього майна необхідно було задовольнити вимоги АТ «Райффайзен банк Аваль» щодо сплати заборгованості за кредитним договором № 010/Д2-КБ/711 від 01.02.2018 року, за яким прострочена заборгованість на суму 1065889, 46 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 у законний спосіб придбано зазначений автомобіль, а його арешт фактично є втручанням у право власності та право на мирне володіння своїм майном.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У мотивувальній частині ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року відсутні відомості про те, що арештований автомобіль «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , належний на момент арешту на праві власності ТОВ «ІМ.В.З.ТУРА», якимось чином має відношення до обставин кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 220190000000000026 від 02.02.2019 року.

Таким чином, наведене вище дає підстави для висновку, що в кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на згаданий транспортний засіб, порушено справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року арешт на автомобіль «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням придбання його у законний спосіб ОСОБА_1 є таким, що направлений на порушення права власності та права на мирне володіння майном.

Також, необґрунтованість накладення арешту на зазначений транспортний засіб полягає в наступному.

Так, як слідує з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року (справа № 761/11062/19, провадження № 1-кс/761/7953/2019), арешт у кримінальному провадженні № 220190000000000026 від 02.02.2019 року за ч. 3 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191 КК України на транспортні засоби, серед яких і згаданий автомобіль, із забороною розпорядження ним накладено за клопотанням старшого слідчого з ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Семишкура С.В.

З огляду на такі відомості, на той час власник арештованого майна ТОВ «ІМ.В.З.ТУРА», в розумінні ст. 64-2 КПК України, є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Тобто, за змістом згаданої норми кримінального процесуального закону з клопотанням про арешт майна третьої особи може звернутися виключно прокурор.

Натомість, як вказувалося вище, арешт на майно третьої особи ТОВ «ІМ.В.З.ТУРА» накладено за клопотанням старшого слідчого з ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України, а не прокурора.

Таким чином, арешт на автомобіль «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , належний на момент арешту ТОВ «ІМ.В.З.ТУРА», накладено за клопотанням неуповноваженої на те особи, що також вказує на необґрунтованість арешту.

На підставі наведеного, клопотання представника власника майна Гончарука Г.П. слід задовольнити, а арешт майна - скасувати.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Сакуна Геннадія Павловича про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року у справі № 761/11062/19 (провадження № 1-кс/761/7953/2019) із забороною розпорядження, а саме, на автомобіль «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ТОВ «ІМ.В.З.ТУРА», - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя